17 лютого 2021 року м. Київ справа №320/7253/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
19 серпня 2020 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення з урахуванням відомостей про розмір посадового окладу судді місцевого суду, підготовленої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в місті Києві від 5 червня 2020 р. № 2-1325/20;
- зобов'язати відповідача скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення позивачу на підставі інформації Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві від 5 червня 2020 р. № 2-1325/20 в частині посадового окладу за посадою судді місцевого районного суду; окладу за військове звання та відсоткової надбавки за вислугу років - 45%, що складаються з наступних видів грошового забезпечення: з 1 січня 2018 р. по 31 березня 2019 р. (включно), виходячи з посадового окладу 17620 грн. 00 коп., окладу за військове звання (підполковник юстиції) - 1410 грн. 00 коп., відсоткової надбавки за вислугу років - 8563 грн. 50 коп.; з 1 квітня 2019 р. по 31 грудня 2020 р., виходячи з посадового окладу 28815 грн. 00 коп., окладу за військове звання (підполковник юстиції) - 1410 грн. 00 коп., відсоткової надбавки за вислугу років - 13599 грн. 90 коп.; з 1 січня 2020 р., виходячи з посадового окладу 63060 грн. 00 коп., окладу за військове звання (підполковник юстиції) - 1410 грн. 00 коп., відсоткової надбавки за вислугу років - 29011 грн. 50 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам", проте, на думку позивача, такий перерахунок пенсії Головним управлінням ПФУ у Київській області здійснено без урахування посадового окладу саме за посадою судді місцевого військового суду, а тому її виплата відбувається у неповному обсязі, чим порушено норми Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби”, Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
Відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався, правом подання відзиву до суду не скористався.
Згідно з вимогами ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч.3). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ч.4). У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч.5). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляд судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежать від неї (ч.8).
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2). Якщо учасник справи без поважних причин не наддасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч.5).
Із урахуванням наведеного суд зазначає, що за час розгляду справи відповідач правом надання до суду відзиву не скористався, необхідні документи до суду не подав, не зазначив про об'єктивну причину їх ненадання і не надав доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
За таких обставин суд визнає, що відповідач без поважних причин не надав докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, а тому згідно з приписами ч.5 ст.77 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Наказом заступника Міністра оборони України від 8 вересня 2005 р. позивача звільнено з військової служби за пунктом 67 підпунктом "в" статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку зі скороченням штатів) з правом носіння військової форми одягу (звільнено у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України) з посади заступника голови військового місцевого суду Дарницького гарнізону.
Позивач після звільнення з військової служби з посади заступника голови суду у військовому суді перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві, отримує пенсію відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-ХІІ).
У 2018 році відповідно до ч. 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ позивач набув право на проведення перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам».
У зв'язку з цим Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві було проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки, наданої відповідачем, відповідно до якої грошове забезпечення позивача обчислено як для посади командира взводу: посадовий оклад - 3440 грн. 00 коп., оклад за військовим званням (підполковник юстиції) - 1410 грн. 00 коп., надбавка за вислугу років - 2214 грн. 00 коп.
Для перевірки правильності визначення розміру посадового окладу позивач звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві щодо надання інформації про розмір посадового окладу судді місцевого суду станом на 1 січня 2018 р., на 1 квітня 2019 р., на 1 січня 2020 р.
5 червня 2020 р. Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в місті Києві надано відомості про розмір посадового окладу судді місцевого суду вих. № 2-1325/20: станом на 1 січня 2018 р. - у розмірі 17 620 грн. 00 коп., на 1 квітня 2019 р. - у розмірі 28 815 грн. 00 коп., на 1 січня 2020 р. - у розмірі 63 060 грн. 00 коп., які в подальшому були надіслані до відповідача для врахування при підготовці довідки про розмір грошового забезпечення відповідної посади та направлення її до ГУ ПФУ в м. Києві.
Листом відповідача від 23 червня 2020 р. за вих. №всз/3324 позивача повідомлено, що надана ним довідка ДСА України та ТУ ДСА в м. Києві не є фінансовими документами і носять тільки інформаційний зміст, тому долучені до його особової справи. На цей час списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, до відповідача не надходили, тому підстави для надання до органу ПФУ довідки для перерахунку пенсії відсутні.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.
Згідно з вимогами ч. 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України від 9 квітня 1992 р. № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII), визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Статтею 63 Закону № 2262-XII визначено порядок перерахунку раніше призначених пенсій.
Відповідно до вимог ч. 4 вказаної статті Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з пунктом 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 р. (далі - Постанова № 45), під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Згідно з вимогами пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103, у редакції, чинній на момент проведення перерахунку), Кабінет Міністрів України прийняв рішення перерахувати пенсії, призначені згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704).
Відповідно до вимог пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму, працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Наказом Міністерства оборони України від 1 березня 2018 р. № 90 встановлено тарифні розряди за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України (далі - Наказ № 90).
У додатках 1-22 до Наказу № 90 визначені основні типові посади та основні посади осіб офіцерського складу Збройних Сил України, до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України.
Проте, у цих додатках відсутня посада заступника голови військового місцевого суду, з якої позивача було звільнено з військової служби.
Суд бере до уваги, що у період здійснення позивачем правосуддя на посаді судді військового суду особливості статусу військових суддів визначались Законом України від 7 лютого 2002 р. № 3018-III "Про судоустрій України" (далі - Закон № 3018-III), який на цей час не є чинним.
Статтею 63 зазначеного Закону було передбачено, що судді військових судів перебувають на військовій службі і входять до штатної чисельності Збройних Сил України.
Військові звання суддям військових судів присвоюються Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України, якщо інше не встановлено законом. Строки та порядок присвоєння військових звань, порядок звільнення з військової служби суддів визначаються законом.
Військовий суддя крім здійснення правосуддя не може залучатися до виконання інших обов'язків військової служби.
За змістом статті 123 Закону № 3018-III розмір заробітної плати (грошового забезпечення) судді повинен забезпечувати його фінансову незалежність, визначається відповідно до закону про статус суддів та інших нормативно-правових актів щодо умов оплати праці суддів і не може бути зменшений.
Відповідно до вимог ч. 3 статті 44 Закону України від 15 грудня 1992 р. № 2862-XII "Про статус суддів" (чинного на час виходу позивача на пенсію) грошове утримання судді військового суду складається з посадового окладу, окладу за військове звання, доплат за кваліфікаційний клас судді та за вислугу років військовослужбовця.
Згідно з вимогами ч. 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, специфіка правового статусу суддів військових судів полягає в тому, що цей правовий статус включає як статус військовослужбовця, так і статус судді одночасно. При цьому частина третя статті 63 Закону № 2262-ХІІ пов'язує перерахунок призначеної пенсії з фактичною зміною видів грошового забезпечення, а введення в дію з 1 березня 2018 року Постанови № 103 є підставою для перерахунку пенсії позивача, виходячи з посадового окладу судді місцевого суду.
Судом встановлено, що відповідач протиправно не використовував для формування довідки щодо розміру грошового забезпечення позивача посадовий оклад судді місцевого суду, що передбачалося наведеними вище нормами законодавства про судоустрій, а всупереч вимог закону застосовував прирівняний, на його думку, оклад за іншою посадою військовослужбовця.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45.
Відповідно до цього Порядку довідки про розмір грошового забезпечення надаються уповноваженими структурними підрозділами тієї силової структури, з якої особа звільнялась з військової служби.
Судом встановлено, що позивача звільнено з військової служби з посади заступника голови військового місцевого суду Дарницького гарнізону. Цей факт не є спірним у справі. Таким чином, на день звільнення з військової служби позивач обіймав посаду заступника голови військового місцевого суду, а не посаду командира взводу, щодо розміру посадового окладу якого відповідачем помилково надавалася попередня довідка позивачу.
Суд зазначає, що Законом України від 15 травня 2018 р. № 2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" внесено зміни до Закону України від 6 грудня 2016 р. № 1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема в абзаці 2 пункту 3 розділу ІІ слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 р.". Таким чином, дію цього Закону поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме: починаючи з 1 січня 2017 р.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 р. встановлено у розмірі 1762 гривні.
Таким чином, з 1 січня 2018 р. посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 гривні, а тому, саме з цієї дати, зміна грошового утримання судді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії позивачу.
Згідно з довідкою Територіального управління ДСА в м. Києві від 5 червня 2020 р. за № 2-1325/20 посадовий оклад судді місцевого суду з 1 січня 2018 р. становить 17 620 грн. 00 коп.; з 1 квітня 2019 р. - 28 815 грн. 00 коп.; з 1 січня 2019 р. становить 63 060 грн. 00 коп.
Таким чином, відповідач при оформленні довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії останнього зобов'язаний був врахувати розмір посадового окладу судді місцевого суду, визначений у довідці Територіального управління ДСА в м. Києві від 5 червня 2020 р. за № 2-1325/20.
Враховуючи викладене у сукупності, суд вважає, що відповідач протиправно не склав та не надав до відповідного Головного управління Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії останнього на підставі отриманих відомостей від ТУ ДСА в м. Києві про посадовий оклад судді.
Суд бере до уваги, що з урахуванням специфіка статусу позивача щодо нього діють як гарантії правового і соціального захисту, що передбачені для суддів, так і ті, що визначені для військовослужбовців.
Конституційний Суд України у рішенні від 8 червня 2016 р. № 4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці) зазначив, що виключення положення щодо можливості перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі збільшенням грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, також знижує гарантії незалежності суддів, а тому у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (пункт 2 мотивувальної частини).
Таку ж правову позицію Конституційний Суд України висловив і у рішенні від 3 червня 2013 р. №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного грошового утримання суддів у відставці) зазначивши, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац 2 пункту 3 мотивувальної частини).
Відповідно до пункту 6.4 Європейської хартії про закон "Про статус суддів" (Лісабон, 8-10 квітня 1999 року) судді, які досягли встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади і виконували суддівські обов'язки протягом певного терміну, повинні отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути якомога ближче до рівня їхньої останньої заробітної плати в якості судді.
При цьому суд враховує, що відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі в Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їх сімей (Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 р. № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Відповідно до абзацу восьмого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. № 7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", норми- принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Згідно з абзацом 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. № 7-рп/2016 Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України.
Рішенням від 20 грудня 2016 р. № 7-рп/2016 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Суд бере до уваги, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та при призначенні пенсії органом пенсійного фонду був врахований відповідний оклад за посадою судді військового місцевого суду Дарницького гарнізону, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років, а також додаткові види грошового забезпечення, тобто, при збільшенні посадового окладу судді згідно вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" пенсія позивача підлягає перерахунку з урахування нового посадового окладу судді.
Ураховуючи те, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" при збільшенні посадового окладу судді згідно з вимогами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" пенсія позивача підлягала перерахунку з урахування нового посадового окладу судді. Тому відповідач при оформленні довідок про розмір грошового забезпечення позивачу для перерахунку пенсії останнього зобов'язаний був врахувати розміри посадового окладу судді місцевого суду, визначені у зазначеній вище довідці Територіального управління ДСА у м. Києві.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з вимогами статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
При цьому суд враховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України” (рішення від 8 листопада 2005 р.) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідач, не вказавши у довідці про розмір грошового забезпечення позивача відомостей про розмір посадового окладу судді місцевого суду, підготовленої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в місті Києві від 5 червня 2020 р. № 2-1325/20, діяв протиправно, отже порушив права позивача та не дотримав вимоги, передбачені частиною другою статті 2 КАС України.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Наведене свідчить, що дії та бездіяльність відповідача щодо надання довідок для здійснення перерахунку пенсії позивача були неправомірними. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до платіжного доручення від 13 серпня 2020 р. № 6824 позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 840 грн. 0 коп.
Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 840 грн. 80 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Київського міського військового комісаріату.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Київського міського військового комісаріату, які полягають у не підготовці та не надані до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновленої довідки ОСОБА_1 про розмір його грошового забезпечення з урахуванням відомостей про розмір посадового окладу судді місцевого суду, підготовленої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в місті Києві від 5 червня 2020 р. № 2-1325/20.
Зобов'язати Київський міський військовий комісаріат скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 на підставі інформації Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві від 5 червня 2020 р. № 2-1325/20 в частині посадового окладу за посадою судді місцевого районного суду; окладу за військове звання та відсоткової надбавки за вислугу років - 45%, що складаються з наступних видів грошового забезпечення: з 1 січня 2018 р. по 31 березня 2019 р. (включно), виходячи з посадового окладу 17620 грн. 00 коп., окладу за військове звання (підполковник юстиції) - 1410 грн. 00 коп., відсоткової надбавки за вислугу років - 8563 грн. 50 коп.; з 1 квітня 2019 р. по 31 грудня 2020 р., виходячи з посадового окладу 28815 грн. 00 коп., окладу за військове звання (підполковник юстиції) - 1410 грн. 00 коп., відсоткової надбавки за вислугу років - 13599 грн. 90 коп.; з 1 січня 2020 р., виходячи з посадового окладу 63060 грн. 00 коп., окладу за військове звання (підполковник юстиції) - 1410 грн. 00 коп., відсоткової надбавки за вислугу років - 29011 грн. 50 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Київського міського військового комісаріату (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 .
Відповідач - Київський міський військовий комісаріат, адреса: вул. Парково-Сирецька, 19, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ - 07774420.
Суддя Журавель В.О.
Дата складення рішення суду - 17 лютого 2021 р.