про повернення заяви про забезпечення позову
17.02.2021 р. Справа№ 914/359/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., розглянувши матеріали
заяви:ОСОБА_1 , с. Зубра Пустомитівського р-ну Львівської обл.,
про:забезпечення позову.
У справі за позовом: ОСОБА_1 , с. Зубра Пустомитівського р-ну Львівської обл.,
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротучапи», с. Тучапи Городоцького р-ну Львівської обл.,
про: визнання недійсним рішення загальних зборів ТзОВ «Агротучапи» та скасування проведеної на його підставі реєстрації змін відомостей про юридичну особу від 15.10.2020 запис № 1003951070021001843.
визнав, що подана заяву про забезпечення позову, подано без додержання вимог, визначених у п. 3 та 6 частини першої статтею 139 Господарського процесуального кодексу України.
1) Відповідно до пункту 3 частини першої статті 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.
У поданій заяві про забезпечення позову вказано предметом позову: визнання недійсним рішень загальних зборів та скасування проведених на їх підставі реєстраційних змін до установчих документів та змін про юридичну особа.
Тобто, як з'ясовано із матеріалів справи, заявник на підтвердження вказаних у заяві обставин, вказує про прийняття Загальними зборами Товариства впродовж 2016 - 2020 років рішень, на підставі яких було здійснено державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу, тощо, вказуючи на його думку про їх незаконність.
Разом із цим, предметом заявленого позову визначає - визнання недійсним рішення загальних зборів ТзОВ «Агротучапи» та скасування проведеної на його підставі реєстрації змін відомостей про юридичну особу від 15.10.2020 запис № 1003951070021001843.
Тобто, предмет позову, який вказано у заяві про забезпечення позову не є тотожним предмету самої позовної заяви.
2) Відповідно до пункту 6 частини першої статті 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов'язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати власний спосіб зустрічного забезпечення. Зазначене вище положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.
Натомість заявник на виконання ст. 139 ГПК України (а.с. 85) зазначає, що зустрічне забезпечення не підлягає застосуванню у даному випадку, оскільки заборона проведення реєстраційних дій про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТзОВ «Агротучапи» не спричинить останньому збитків, не обмежить у можливості користуватись власним майном та не зумовить покладення жодних майнових обов'язків чи обмежень.
З приводу зазначеного, суд наголошує, що саме суд, а не позивач (заявник), визначає вірогідність завдання відповідачу збитків у зв'язку з забезпеченням позову. Зокрема, згідно з положеннями частин 1, 3 та 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.
Підсумовуючи вищезазначене, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення обов'язково повинні міститися у заяві про забезпечення позову на підставі пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, питання щодо застосування чи незастосування таких пропозиції щодо зустрічного забезпечення вирішується судом на підставі положень статті 141 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім того, обґрунтовуючи подану заяву стороною вказується про заборону проведення реєстраційних дій про державну реєстрацію припинення юридичної особи, як у прохальній частині заяви - будь-яких реєстраційних дій щодо ТзОВ «Агротучапи».
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 139 ГПК України, в частині змісту, оскільки у такій вказано інший предмет позову, ніж у позові, а також не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Відповідно до частини сьомої статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Отже, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. № 549/21 від 11.02.2021) підлягає поверненню заявнику.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. № 549/21 від 11.02.2021) разом із оригіналом платіжного доручення № 34996662-1 від 26.01.2021 повернути заявнику без розгляду.
Після усунення виявлених порушень заявник управі повторно подати заяву про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.П. Трускавецький