проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"15" лютого 2021 р. Справа № 922/2903/20
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.
за участю секретаря судового засідання Новікової Ю.В.
за участю представників:
від позивача: Кецко В.Я. адвокат, довіреність;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу позивача (вх. №3575 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.11.2020 року, постановлену у приміщенні вказаного суду суддею Сальніковою Г.І., повний текст якої складено 27.11.2020 року, у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Транс Груп", м. Львів,
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Компані 2015", м. Харків,
про стягнення 283711,92 грн.,
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.11.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення процесуального строку для подання клопотань про витребування оригіналів доказів та про призначення судової почеркознавчої експертизи. Залишено клопотання про поновлення процесуального строку для подання клопотань про витребування оригіналів доказів та про призначення судової почеркознавчої експертизи без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що у поданому клопотанні представником позивача не зазначено мотивованих та переконливих обґрунтувань стосовно пропуску процесуального строку на подання клопотань; позивачем залишено поза увагою, що призначення судом експертизи зумовлює зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 228 ГПК України, що на стадії розгляду справи по суті є неприпустимим. Окремо суд зауважив, що клопотання про витребування оригіналів документів позбавлене змісту питання, яке має бути розглянуто судом, оскільки оригінали документів, які представник позивача просить витребувати наявні у відповідача та представленні останнім для огляду суду.
Позивач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; ухвалу господарського суду Харківської області від 26.11.2020 скасувати.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на стадії розгляду справи по суті 24.11.2020 року у судовому засіданні представником відповідача подано до суду відзив по даній справі, попередньо такий відзив не було отримано позивачем. У зв'язку із наведеним у справі зроблено перерву до 26.11.2020 року з метою надання часу позивачу для ознайомлення з відзивом. 25.11.2020 року відповідачем по електронній пошті скеровано позивачу копію відзиву з додатками на позовну заяву. Як стверджує позивач, докази, які надавались до даного відзиву стали відомі представнику позивача лише 25.11.2020 року, оскільки не перебувають у володінні позивача.
Стверджує, що 26.11.2020 року подано до суду відповідь на відзив із долученням до нього клопотань про витребування доказів та про призначення судової почеркознавчої експертизи, в яких одночасно позивач ставив перед судом клопотання про поновлення строку на подачу даних клопотань та відповіді на відзив з врахуванням заявлених поважних причин та прийняти їх до розгляду.
Зауважує, що позивачем не подавались такі клопотання на стадії підготовчого судового засідання, оскільки до цього часу відповідачем на подавався відзив із доказами, які свою чергу були відсутні у позивача, тому не було підстав заявляти такі клопотання.
У судовому засіданні 15.02.2021 року представник позивача підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.2 а.с.60).
Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p.
З прийняттям у 2006 році Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах “Ryabykh v.Russia” від 24.07.2003 року, “Svitlana Naumenko v. Ukraine” від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
“Розумність” строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі “G. B. проти Франції”), тощо. Отже, поняття “розумний строк” є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Транс Груп" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Компані 2015" про стягнення 283711,92 грн., з яких: сума боргу у розмірі 281863,63 грн. та 3 % річних у розмірі 1848,29 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 28.09.2020 об 11:20. Встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 ГПК України; докази направлення відзиву позивачу надати суду. Встановлено позивачу строк у п'ять календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подання відповіді на відзив у порядку, передбаченому статтею 166 ГПК України; докази направлення відповіді на відзив відповідачу надати суду. Ухвалено, позивачу надати для огляду у судовому засіданні оригінали документів, копії яких подано разом з позовною заявою.
Встановлено відповідачу строк у п'ять календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подання заперечення у порядку, передбаченому статтею 167 ГПК України; докази направлення заперечення позивачу надати суду.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 28.09.2020 задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання на 13.10.2020 об 11:15.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.10.2020 на 12:45год.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 27.10.2020 розгляд справи по суті відкладено на 10.11.2020 на 12:30 год., на підставі ч.1 ст 216 ГПК України.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 10.11.2020 усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено розгляд справи по суті на 24.11.2020 о 10:30.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 24.11.2020 клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву задоволено та поновлено даний строк, відзив на позовну заяву з доданими до нього документами досліджено та приєднано до матеріалів справи. Також, вказаною ухвалою в судовому засіданні оголошено перерву до 26.11.2020 до 10:00год.
26.11.2020 представником ТОВ "Вест Транс Груп" подано відповідь на відзив (вх. № 4768), в якому відповідачем викладено клопотання про поновлення строку на подання клопотань, які долучені у додатку до відзиву. У додатку до відзиву долучено: клопотання про витребування оригіналів документів та клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.11.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення процесуального строку для подання клопотань про витребування оригіналів доказів та про призначення судової почеркознавчої експертизи. Залишено клопотання про поновлення процесуального строку для подання клопотань про витребування оригіналів доказів та про призначення судової почеркознавчої експертизи без розгляду, з підстав викладених вище.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Транс Груп" з оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду не погодилося та звернулося з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Даний принцип також знайшов своє відображення у статті 13 ГПК України, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15 травня 2008 року).
При цьому, необхідно враховувати, що процесуальний закон, спрямований на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження, в тому числі щодо подання доказів.
Саме тому, всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно з тим, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.
Скаржник в апеляційній скарзі зауважує, що позивачем не подавались клопотання на стадії підготовчого судового засідання, оскільки до цього часу відповідачем не подавався відзив із доказами, які свою чергу були відсутні у позивача, тому не було підстав заявляти такі клопотання.
Стосовно даного твердження колегія суддів зазначає наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, представником позивача клопотання про витребування оригіналів документів та про призначення судової почеркознавчої експертизи заявлено з пропуском встановленого ГПК України строку. Водночас представник позивача просить суд поновити йому строк.
Вимогами частини 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненнями нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Разом з тим, право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Наслідки пропуску процесуальних строків передбачені ч.1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України, а саме право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Отже, пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Поведінка заявників складає об'єктивний факт /.../ який необхідно брати до уваги для визначення факту перевищення розумного строку, зазначеного у статті 6 § 1 (Poiss v. Austria (Пойсс проти Австрії), § 57; Wiesinger v. Austria (Вісінгер проти Австрії), § 57; Humen v. Poland (Гумен проти Польщі) [ВП], § 66). Кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands (Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів § 33).
Таким чином, у поданому клопотанні представником позивача не зазначено мотивованих та переконливих обґрунтувань стосовно пропуску процесуального строку на подання цих клопотань.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ухвалою господарського суду Харківської області від 13.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.10.2020 на 12:45 год.
Відповідно до ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Отже, призначення судом експертизи зумовлює зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 228 ГПК України, що на стадії розгляду справи по суті є неприпустимим.
Окремо судом першої інстанції обґрунтовано зауважено, що клопотання про витребування оригіналів документів позбавлене змісту питання, яке має бути розглянуто судом, оскільки оригінали документів, які представник позивача просив витребувати були представленні відповідачем для огляду у суді першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку і відмовив позивачу в поновленні процесуального строку на подання клопотань про витребування оригіналів документів та про призначення судової почеркознавчої експертизи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін.
Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.11.2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 17.02.2021 року.
Головуючий суддя В.І. Сіверін
Суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий