Справа № 761/39789/20
Провадження № 3/761/479/2021
27 січня 2021 року
Суддя Шевченківського районного суду міста Києва Щебуняєва Л.Л., при секретарі - Якимів І.І., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Київської місцевої прокуратури №10 Дяченка В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою : АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_1 ,
-у вчиненні адміністративного правопорушення ,передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , обіймаючи посаду молодшого інспектора 1-ї категорії відділу режиму і охорони Державної установи «Київський слідчий ізолятор», маючи спеціальне звання старшого прапорщика внутрішньої служби, відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» , примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», як на особу начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, в порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 даного Закону, 01 грудня 2019 року припинивши виконання функцій держави , 08 вересня 2020 року несвоєчасно , без поважних причин , подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , яка припиняє діяльність , пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування , за період , не охоплений раніше поданими деклараціями (перед звільненням) , шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду молодшого інспектора 1-ї категорії відділу режиму і охорони Державної установи «Київський слідчий ізолятор», маючи спеціальне звання старшого прапорщика внутрішньої служби, відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» , примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», як на особу начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, в порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 даного Закону, 01 грудня 2019 року фактично припинивши виконання функцій держави , 08 вересня 2020 року несвоєчасно , без поважних причин , подала в установленому абзацом другим частиною другою цієї статті порядку декларацію особи , уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , за минулий 2019 рік ( після звільнення) , шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2021 року , вищевказані справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 ,відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, об'єднані в одне провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 погодилася з протоколами про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП , складеними відносно неї, пояснив, що вона проходила службу в ДУ «Київський слідчий ізолятор» , з 30 березня 2017 року її було призначено на посаду молодшого інспектора 1-ої категорії відділу режиму і охорони державної установи ДУ «Київський слідчий ізолятор» . 30 листопада 2019 року вона була звільнена з вищевказаної посади за власним бажанням. Вона, як суб'єкт декларування була ознайомлена з вимогами Закону України « Про запобігання корупції» , зокрема, про необхідність подання декларацій за минулий рік, за період , неохоплений раніше поданими деклараціями та після звільнення. Вказує на те, що вона несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , за період неохоплений раніше поданими деклараціями (перед звільненням) ,а також декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , за минулий 2019 рік (після звільнення) через те, що не працював електронний цифровий підпис, тому вона вимушена була отримувати новий електронний цифровий підпис, а також через виниклі проблеми з електронною поштою. Подала вказані декларації лише 08 вересня 2020 року , після отримання відомостей щодо порушення нею вимог фінансового контролю.
Прокурор Дяченко В.П. вважав доведеним несвоєчасне, без поважних причин подання ОСОБА_1 декларації особи,уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,за період неохоплений раніше поданими деклараціями (перед звільненням) , декларації особи , уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , за минулий 2019 рік (після звільнення), яке є підставою для визнання винною та притягнення останньої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з'ясувавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна,винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок, власність,права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні,чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи,уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Так, відповідно Витягу до наказу Державної установи «Київський слідчий ізолятор» від 30 березня 2017 року №11 о/с-17 ОСОБА_1 з 30 березня 2017 року призначено молодшим інспектором 1-ої категорії відділу режиму і охорони Державної установи «Київський слідчий ізолятор» .
Згідно з п.п. «д» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби є суб'єктами , на яких поширюється дія цього Закону.
Пунктом 6 ст. 14 Закону України передбачено, що особам молодшого начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються спеціальні звання : молодший сержант внутрішньої служби, сержант внутрішньої служби, старший сержант внутрішньої служби, старшина внутрішньої служби, прапорщик внутрішньої служби , старший прапорщик внутрішньої служби.
Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єкти декларування -особи , зазначені у п.1, п.п. «а» і «в» п.2 , п.4 ч.1 ст.3 цього Закону, інші особи , які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Отже, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду молодшого інспектора 1-ої категорії відділу режиму і охорони Державної установи «Київський слідчий ізолятор», будучи особою начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби , являється суб'єктом , на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до Витягу з наказу Державної установи «Київський слідчий ізолятор» від 26 листопада 2019 року № 197/ОС-19 , старшого прапорщика внутрішньої служби, ОСОБА_1 , молодшого інспектора 1-ої категорії відділу режиму і охорони Державної установи «Київський слідчий ізолятор» , з 30 листопада 2019 року звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України згідно п.7 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» ( за власним бажанням).
Трудова книжка в відділі кадрів отримана ОСОБА_1 01 грудня 2019 року.
Абзацом 1 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції » визначено, що особи, зазначені у підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини 1 статті 3 , які припиняють діяльність , пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування , подають декларацію особи , уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , за період , не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу ІІ Порядку формування , ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб , уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 10 червня 2016 року , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15 липня 2016 року за №959/29089 ( із змінами та доповненнями), декларація перед звільненням подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності , пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування , або іншої діяльності , зазначеної у підпунктах «а» і «в» пункту 2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції».
Така декларація охоплює період , який не був охоплений деклараціями , раніше поданими суб'єктом декларування , та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день припинення діяльності , пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування , або іншої діяльності , зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону.
Абзацом 2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції » визначено, що особи , які припинили діяльність , пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність , зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини 1 статті 3 , зобов'язані наступного року після припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , за минулий рік .
Отже, ОСОБА_1 , припинивши 01 грудня 2019 року діяльність, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування , зобов'язана була подати декларацію особи , яка припинила діяльність , пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування , шляхом особистого заповнення електронної форми на веб-сайті НАЗК через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Реєстру , не пізніше 20 робочих днів з дня припинення діяльності , пов'язаної з виконанням функції держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності , зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Тобто , упродовж періоду часу з 00 годин 00 хвилин 02 грудня 2019 року по 23 годину 59 хвилин 27 грудня 2019 року ОСОБА_1 була зобов'язана подати декларацію особи , уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , за період неохоплений раніше поданими деклараціями (перед звільненням ), шляхом особистого заповнення електронної форми на веб-сайті НАЗК через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Реєстру.
Відповідно до публічної частини Реєстру , ОСОБА_1 подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , за період неохоплений раніше поданими деклараціями (перед звільненням) 08 вересня 2020 року, тобто несвоєчасно.
Крім того, ОСОБА_1 була зобов'язана до 00 годин 00 хвилин 01 червня 2020 року подати в установленому абзацом другим частиною 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , за минулий 2019 рік , шляхом особистого заповнення електронної форми на веб-сайті НАЗК через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Реєстру.
Відповідно до публічної частини Реєстру , ОСОБА_1 декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , за минулий 2019 рік (після звільнення) подала 08 вересня 2020 року, о 17 годині 39 хв., тобто несвоєчасно.
Будь-яких об'єктивних даних,щодо неможливості подання вказаних декларацій в установлений законом строк, ОСОБА_1 не надала.
Доказів поважності причин несвоєчасного подання ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру декларацій осіб,уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у визначений законом строк декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , за період неохоплений раніше поданими деклараціями (перед звільненням) , декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , за минулий 2019 рік (після звільнення) , у судовому засіданні здобуто не було.
Таким чином, ОСОБА_1 несвоєчасно подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , за період неохоплений раніше поданими деклараціями (перед звільненням) ,а також декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , за минулий 2019 рік (після звільнення) , тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, є її щире розкаяння.
Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Враховуючи особу порушника, яка раніше к адміністративній відповідальності не притягувалася, майновий стан останньої, характер вчиненого правопорушення та його наслідки, наявність обставин, що пом'якшує відповідальність та відсутність обставин,що обтяжують відповідальність, суддя дійшов висновку,що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
З урахуванням вимог ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення,у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення,сплачується особою,на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.40-1, ч.1 ст. 172-6 КУпАП, ст.ст.275-280, 283-287 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції», суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 гривні 00 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Л.Л. Щебуняєва