Справа № 565/1692/20
Провадження № 2/565/241/21
17 лютого 2021 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Зейкана І.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Ломази С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання відповідача батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/5 від усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та стягнення з відповідача суми судового збору, що була сплачена позивачкою у зв'язку з звернення до суду.
В обґрунтування позову позивачка вказує, що 05 листопада 2011 року між нею та відповідачем було укладено шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції у Рівненській області. В період вказаного шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився їх спільний син - ОСОБА_4 . 03.06.2015 року Кузнецовським міським судом винесено рішення у справі №565/678/15 про розірвання шлюбу між сторонами. З червня 2016 року відносини сторін поновились, почали жити разом як сім'я. ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась їхня спільна донька - ОСОБА_5 . У період після народження доньки та здійснення реєстрації факту народження відповідач відмовився прийти до органу реєстрації, ухилявся від здійснення юридично значущих дій на підтвердження його батьківства щодо дитини. Внаслідок чого, до свідоцтва про народження доньки відомості про батька було внесено зі слів позивачки. У період народження доньки відносини сторін були складними. Відповідач періодично жив з позивачкою, періодично не з'являвся з причини того, що відповідач повернувся до ведення способу життя, яке суперечить життєвим принципам позивачки і що стало причиною розірвання шлюбу. Їхні відносини вкотре припинились. Після проходження у 2018 році реабілітації у наркологічному закладі, відповідач ініціював поновлення їхніх сімейних відносин і вони протягом року, з червня 2018 по травень 2019 року проживали разом як сім'я. З травня 2019 року їхні відносини були остаточно припинено. Після цього відповідач не бере участі у вихованні доньки, матеріально її не забезпечує, хоча є здоровим та працездатним. Відмовляється вчинити дії для визнання його батьком дитини, а саме звернутись з відповідною заявою до РАЦС.
Фактично відповідач визнає факт свого батьківства. Це твердження випливає з його дій, які полягають у тому, що він визнає дитину «донькою», вона звертається до нього «тато», батьки відповідача відносяться до неї як до внучки.
Також позивачка вказала, що Кузнецовським міським судом 24.09.2015 року винесено рішення у справі №565/1323/15 яким задоволено стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання їхнього спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 3/10 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На даний час відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного рішення. Відповідач має значну заборгованість зі сплати аліментів на ОСОБА_4 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, проте подала до суду заяву в якій просить справу за її позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений, подав заяву в якій позовні вимоги ОСОБА_1 до нього про визнання його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_5 в розмірі 1/5 від усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку визнав в повному обсязі та просив розгляд справи провести у його відсутність.
Дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності, взявши до уваги заяви сторін, та повне визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Так, з приводу встановлення батьківства відповідача ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 заявила позовну вимог у відповідності до ст.128 Сімейного Кодексу України про визнання батьківства відносно своєї доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька якого внесено до актового запису про народження у відповідності до ст.135 Сімейного Кодексу України, а саме зі слів матері.
Відповідно до ч.2 ст.128 Сімейного Кодексу України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального Кодексу України.
Як вбачається із заяви відповідача ОСОБА_2 , останній повністю визнає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання батьківства та стягнення аліментів.
Згідно із ст.ст.49,206 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 визнав позов в частині батьківства щодо малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дане визнання позову зроблено відповідачем добровільно, в межах його цивільної дієздатності, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо інших позовних вимог, судом встановлено наступне.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнає в повному обсязі вимогу про стягнення з нього аліментів на утримання доньки, то, він у відповідності до ст.180-183 Сімейного Кодексу України зобов'язаний утримувати дітей до досягнення повноліття.
Діти проживають спільно з матір'ю та перебувають на її утриманні.
У відповідності до ст.180-182 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач у справі, який є батьком малолітньої доньки, зобов'язаний утримувати свою дитину до досягнення повноліття. Оскільки в добровільному порядку такого утримання ОСОБА_2 не здійснює, і домовленості між сторонами про способи та розмір утримання не досягнуто, позов про стягнення аліментів підлягає задоволенню.
Як вбачається з Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00023002332, 30 травня 2019 року Вараським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області в Реєстрі зареєстровано актовий запис про народження №148 ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.Вараш Рівненської області у батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З огляду на це, відповідач, як батько своєї малолітньої доньки, зобов"язаний утримувати її у спосіб та в розмірах, визначених законом.
Позивач, з якою проживає дитина, обрала стягнення аліментів у розмірі 1/5 усіх видів заробітку відповідача, а відповідач не заперечує проти такого стягнення, що відповідає вимогам ст.ст.182 СК України.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача підлягають аліменти в розмірі 1/5 (однієї п'ятої) від усіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Керуючись ст.ст.4,6,8,10-13,17-18,141,259,263-265,274-275,279,430 ЦПК України, ст.ст.84,182,192 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Встановити батьківство та визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис про народження №148 від 19.04.2017 року вчинений Кузнецовським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/5 (однієї п'ятої) частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Кузнецовський міський суд Рівненської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддя І.Ю.Зейкан