П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 лютого 2021 р.м. ОдесаСправа № 420/4825/20
Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 08 жовтня 2020 року
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,
при секретарі Голобородько Д.В.,
за участі:
представника апелянта Гузенка А.М.,
представників позивача Голотової М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про проходження публічної служби,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Департаменту патрульної поліції, а саме: визнання протиправним та скасування п. 3 наказу № 262 від 08 травня 2020 року та наказу № 316 о/с від 15 травня 2020 року, якими ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби та звільнено зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією відповідного дисциплінарного стягнення; поновлення на службі в поліції; стягнення середнього заробітку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимог, так як позивача правомірно звільнено зі служби в поліції на підставі висновків проведеного службового розслідування.
В даному випадку, апелянт вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки висновкам службового розслідування, якими встановлено, що позивачем при виконанні своїх службових обов'язків здійснено зупинку автомобіля ОСОБА_2 та безпідставно не складено відносно нього адміністративних матеріалів за порушення вимог КУпАП.
При цьому, у ході проведеного службового розслідування встановлено обставини можливого вчинення позивачем корупційного правопорушення, які набули розголосу у ЗМІ та завдали шкоди авторитету поліції.
Також, позивачем безпідставно та всупереч покладених на нього обов'язків не здійснювалось відеозапису на нагрудний відеореєстратор процесу зупинки автомобіля ОСОБА_2 та процесу спілкування з водієм.
Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено правила предметної підступності та розглянуто дану справу не за місцем реєстрації позивача.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 28 січня 2020 на ім'я начальника Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції надійшов рапорт старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яким повідомлено, що 28 січня 2020 року від громадянина ОСОБА_2 надійшло повідомлення на номер поліції « 102» про те, що від нього вимагався хабар працівником поліції.
Крім того, до УПП в Одеській області ДПП надійшла заява громадянина ОСОБА_2 № Д-350 від 29 січня 2020 року у якій зазначено, що ОСОБА_2 рухався на автомобілі марки MAN ( НОМЕР_1 ) з міста Одеси в напрямку міста Києва з причепом ( НОМЕР_2 ) у якому знаходилась аміачна селітра. Заявника зупинили співробітники патрульної поліції, а саме інспектор Латиш Олександр Олексійович (жетон № 004682). При цьому, після проходження вагового контролю заявником, у нього вилучено товарно-транспортну накладну інспектором, яким також заявлено вимогу про надання йому хабару, у сумі 200 доларів США. В подальшому заявник передав інспектору кошти, попередньо зафіксувавши їх засобами фотофіксації.
Тому, на підставі наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 265 від 11 лютого 2020 року проведено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП в Одеській області ДПП, в тому числі позивача.
За висновками проведеного службового розслідування від 09 квітня 2020 року комісією встановлено порушення позивачем вимог ст. 19 Конституції України, ч. З ст. 11, п 1, п. 2 ч. 1 ст. 18, п. З, п. 5, п. 11 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію», ст. 23, ст. 245 КУпАП, п. 1, п. 2, п. 6 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту, ст. 24, ч. З ст. 61 та ст. 65 ЗУ «Про запобігання корупції», абз. 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України 09.11.2016 № 1179, п. 5 розділу II та п. 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, п. 1. П. 2 розділу І та п. 1, п. 10, п. 11 розділу III Посадової інструкції поліцейського управління патрульної поліції в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13 листопада 2018 року № 5112, Присяги працівника поліції.
За результатом проведення службового розслідування, наказом ДПП № 262 від 08 травня 2020 року «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
При цьому, наказом ДПП № 316 о/с від 15 травня 2020 року інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Не погоджуючись з правомірністю свого звільнення зі служби в поліції позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як позивача протиправно звільнено зі служби в поліції, з чим не погоджується судова колегія, з огляду на наступне.
Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію».
Згідно п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про національну поліцію», поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва
Згідно ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
При цьому, Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджено Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
В даному випадку, цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно ч. 1 ст. 1 Статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 2 встановлено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно ч. 1 ст. 11 Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно ч. 1 ст. 13 Статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Частиною 3 вказаної статті встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Судовою колегією встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності звільнення позивача зі служби в поліції на підставі висновків проведеного службового розслідування, які затверджено 09 квітня 2020 року.
Так, з висновків проведеного службового розслідування, а також наказу про застосування дисциплінарного стягнення № 262 від 08 травня 2020 року вбачається, що на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення Присяги поліцейського, ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Закону України «Про Національну поліцію», ЗУ «Про запобігання корупції», Правил етичної поведінки поліцейських, а також інших підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність поліцейських.
В свою чергу, щодо встановленого за наслідком проведення службового розслідування факту порушення позивачем Присяги поліцейського, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, вищевикладеними положеннями ЗУ «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також бути вірним Присязі поліцейського.
При цьому, зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, вбачається, що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто, колегія суддів вважає, що поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
В даному випадку, сторонами у справі не заперечується факт затримання позивача працівниками ДБР за підозрою у вчиненні корупційного правопорушення під час виконання позивачем своїх службових обов'язків.
При цьому, у ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією виявлено статтю у мережі Інтернет, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 опублікована у виданні «Монітор» із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 : на КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » инспектор требовал мзду за перевоз груза» ( ІНФОРМАЦІЯ_4
В даному випадку, у вказаній статті викладено інформацію про обставини можливого отримання позивачем неправомірної вигоди та його затримання правоохоронними органами.
Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновками суб'єкта владних повноважень, що після висвітлення вказаної події у мережі Інтернет, відповідна подія отримала резонанс у суспільстві, а як наслідок негативно вплинула на авторитет поліції.
При цьому, колегія суддів вважає помилковими посилання позивача на те, що зазначений суспільний резонанс виник не через його дії, так як сам факт затримання поліцейського під час виконання своїх службових обов'язків за підозрою в отриманні хабара та вилучення у нього значної суми коштів, на переконання колегії судців, вже свідчить про порушення позивачем тексту складеної ним Присяги.
Крім того, колегія суддів зазначає, що факт наявності пояснень свідків про вчинення позивачем відповідного злочину та наявність відповідного кримінального провадження, на переконання колегії суддів, також свідчить про те, що позивачем підірвано довіру суспільства та громадян до поліції.
В свою чергу, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що вищевказана критична стаття має невелику кількість переглядів, а як наслідок про відсутність суспільного резонансу та шкоди авторитету поліції, так як сам факт наявності відповідних публікацій в мережі Інтернет, незалежності від кількості переглядів таких публікацій, вже підриває авторитет поліції.
Тому, колегія суддів вважає вказані обставини достатньою підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
В даному випадку, вищевказаний висновок колегії суддів відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 29 жовтня 2018 року (справа № 826/17433/16).
Крім того, колегія суддів зазначає, що всупереч встановленого обов'язку позивачем не здійснювався процес відеофіксації зупинки автомобіля ОСОБА_2 , а також процесу розмови з водієм автомобіля.
Тому, колегія суддів вважає, що надання позивачем суперечливих пояснень щодо обставин зупинки автомобіля ОСОБА_2 , а також ненадання записів з його нагрудного відеореєстратора, фактично спрямоване на спотворення дійсних обставин дисциплінарної справи та свідчить про можливе приховування факту вчинення корупційного правопорушення.
Крім того, колегія суддів зазначає на ту обставину, що при затриманні автомобіля ОСОБА_2 на декілька годин на КП «Дачне», позивачем не складено жодного процесуального документу щодо затримання відповідного автомобіля, а також не надано суду чітких пояснень щодо підстав затримання автомобіля ОСОБА_2 на декілька годин, що також підтверджує висновок колегії суддів про наявність суперечностей у поясненнях позивача.
Тому, враховуючи зібрані у ході службового розслідування докази, поведінку та пояснення позивача, які надані у ході службового розслідування, колегія суддів погоджується з висновком суб'єкта владних повноважень про необхідність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та про необхідність звільнення позивача зі служби в поліції.
З іншого боку, колегія суддів не приймає посилань апелянта на порушення судом першої інстанції територіальної підсудності при розгляді даної справи, так як володіючи інформацією про обставини, що створюють необхідність розгляду даної справи в іншій адміністративно-територіальній одиниці, саме суб'єкт владних повноважень мав повідомити останню суду.
При цьому, враховуючи процесуальну поведінку суб'єкта владних повноважень, факт проходження позивачем служби в м. Одеса та факт постійного проживання позивача у м. Одеса, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення з вказаних підстав.
В свою чергу, враховуючи, що судом першої інстанції допущено порушення матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС У країни, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року - скасувати, прийнявши у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про проходження публічної служби.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 10 лютого 2021 року.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.