ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.02.2021Справа № 910/19051/20
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг»
про стягнення 78524,96 грн
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення 78524,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем в силу положень ст.27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки відповідальність власника транспортного засобу, водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою суду від 07.12.2020 відкрито провадження у справі № 910/19051/20, ухвалено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву
Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 01054 7723018 7 отримав 14.12.2020 ухвалу суду про відкриття провадження у справі № 910/19051/20 від 07.12.2020, проте не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив у встановлений строк суду не надав. Про наслідки не подання відзиву відповідач був повідомлений ухвалою суду від 07.12.2020 про відкриття провадження у справі № 910/19051/20.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» не скористалось наданими процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
Як підтверджено матеріалами справи, 24.10.2019 між Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" та ОСОБА_1 , на підставі заяви на страхування транспортного засобу, було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202.19.2494451. Відповідно до даного договору страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля "KIA Ceed", д.р.н. НОМЕР_1 . Розмір безумовної франшизи у випадку ДТП складає 0,50 %. Вигодонабувачем за договором є АТ «Кредобанк».
16.08.2020 в м. Києві по проспекту Валерія Лобановського, 67, сталася дорожньо-транспортна пригода: за участю автомобіля «Volkswagen Passat» д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , автомобіль належить ОСОБА_3 , та транспортного засобу "KIA Ceed", д.р.н. НОМЕР_1 , що належить та перебував під керуванням ОСОБА_1 . Довідка про ДТП від 24.09.2020 № 3020230536627342.
Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм транспортного засобу «Volkswagen Passat» д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 вимог правил дорожнього руху України, а саме, п.п. 2.3 (б), 12.1., 13.1. За даних обставин, постановою Солом'янського районного суду м. Києва у справі № 760/19321/20 від 15.09.2020, водія транспортного засобу «Volkswagen Passat» д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Зазначені вище обставини, також, підтверджуються повідомленням від 17.08.2020 про подію від страхувальника по договору КАСКО № 202.19.2494451 від 24.10.2019.
Відповідно до заяви від 17.08.2020, страхувальник просить виплатити розмір страхового відшкодування, за вирахуванням безумовної франшизи в розмірі 2073,75 грн., на рахунок СТО «Автоцентр на Харківському».
Відповідно до листа № 49 - 31983/20 від 26.08.2020, АТ «Кредобанк», вигодонабувач за договором № 202.19.2494451 від 24.10.2019, не заперечує проти перерахування коштів страхового відшкодування по клієнту ОСОБА_1 на СТО для проведення відновлювального ремонту автомобіля, у орієнтовному розмірі 80524,96 грн.
Відповідно до рахунку - фактури № 0000002190 від 25.08.2020 виставленого СТО ТОВ «Автоцентр на Харківському» та акту (протоколу) огляду транспортного засобу вартість відновлювального ремонту автомобілю "KIA Ceed", д.р.н. НОМЕР_1 складає 82598,71 грн.
Відповідно до страхового акту № 3.20.2468 - 1 від 01.09.2020 та платіжного доручення № 1878 від 01.09.2020 Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» перерахувало страхове відшкодування у розмірі 80524,96 грн. ( сума згідно рахунку СТО за вирахуванням безумовної франшизи в розмірі 2073,73 грн., передбаченої договором № 202.19.2494451 від 24.10.2019) на рахунок СТО ТОВ «Автоцентр на Харківському».
З матеріалів справи вбачається те, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення правил ПДР водієм «Volkswagen Passat», д.р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , чия цивільно - правова відповідальність була застрахована на момент ДТП Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на підставі полісу № АО/002645482. Факт порушення п.п. 2.3 (б), 12.1., 13.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва у справі № 760/19321/20 від 15.09.2020 (набрала законної сили), відповідно до якої ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Полісом № АО/002645482 передбачено ліміт цивільно-правової відповідальності за шкоду майну третіх осіб у розмірі 130000,00 грн. та франшизу у розмірі 2000,00 грн.
На підставі наведеного вище, своєю заявою № 3.20.2468 від 24.09.2020 позивач просив Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (відповідач) протягом 7 днів, з дня отримання заяви, здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу ТДВ «Експрес Страхування» у розмір 80524,96 грн. Суму страхового відшкодування було розраховано з урахуванням ліміту відповідальності за шкоду майну третіх осіб, проте, без урахування франшизи передбаченої полісом № АО/002645482.
Відповідно до роздруківки з офіційного сайту АТ «Укрпошта», поштове відправлення № 0421108226523, разом з яким відповідно до опису вкладення у цінний лист позивачем було направлено відповідачу заяву № 3.20.2468 від 24.09.2020, було отримано відповідачем 30.09.2020.
Станом на дату розгляду справи, відповідачем сума страхового відшкодування у розмірі 80524,96 грн. на користь позивача сплачена не була, відповіді на заяву відповідачем надано не було, доказів протилежного до матеріалів справи не додано.
Відповідач не скористався своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву не надав, жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин до матеріалів справи не додано.
Відповідно до ст.ст. 8, 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України "Про страхування").
Згідно із Законом України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст.ст.9, 22, 28, 29) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того
власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Ст. 36 зазначеного Закону передбачений порядок виплати страхового відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення
страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у
зв'язку з визнанням майнових вимог заявника тощо.
У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тобто, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за сплаченою ним сумою страхового відшкодування з вирахуванням франшизи.
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1,3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 22.1, ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 80524,96 грн. шляхом переказу коштів на рахунок СТО. Отже позивач поніс фактичні затрати у розмірі 80524,96 грн.
Позивач, при визначенні основної суми позовних вимог у розмірі 78524,96 грн., врахував ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб (130000,00 грн), наявність вини ОСОБА_2 та розмір франшизи передбачений полісом № АО/002645482 (2000,00 грн).
Відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки «KIA Ceed», д.р.н. НОМЕР_3 , було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля у повному обсязі.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Отже, обставини зазначені позивачем у позовній заяві та підтверджені матеріалами справи, відповідач не спростував шляхом подання належних та допустимих доказів. Відповідач не скористався наданим йому правом на подачу відзиву та доказів у спростування обставин щодо наявності підстав для стягнення з нього вартості відновлювального ремонту автомобіля «KIA Ceed», д.р.н. НОМЕР_3 , витрати на який поніс позивач.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом встановлено, що станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі права позивача порушені, а строк виплати страхового відшкодування є таким, що настав.
Таким чином, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі у розмірі 78524,96 грн.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
На підставі ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, будинок 14, код ЄДРПОУ 39433769) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 15/2, код ЄДРПОУ 36086124) страхове відшкодування у розмірі 78524 (сімдесят вісім тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн. 96 коп. та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко