номер провадження справи 35/188/20
15.02.2021 Справа № 908/3146/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом Приватного підприємства «Оліяр» (81118, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Ставчани)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегасіті ЮА» (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 24)
про стягнення коштів
07.12.2020 до Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Приватне підприємство «Оліяр» з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегасіті ЮА» про стягнення 40 182,13 грн суми попередньої оплати за непоставлений товар.
07.12.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/3146/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
Ухвалою суду від 14.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3146/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №04/10-18 від 04/10.2018. Позивачем на виконання умов договору було здійснено передоплату за поставку товару, натомість відповідач в обумовлений договором строк товар не поставив та суму передоплати у розмірі 40 182,13 грн не повернув.
Ухвалою суду від 14.12.2020 відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання.
Ухвала суду від 14.12.2020 про відкриття провадження у справі №908/3146/20, направлена на адресу відповідача, проте повернулася до суду з відміткою підприємства поштового зв'язку «За закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду відповідачем та повернення її до суду з поміткою «за закінченням терміну зберігання» є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання.
Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3146/20.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 14.01.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 14.02.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
04.10.2018 між ТОВ «Вірма-Електросвіт» (змінено назву на ТОВ «Мегасіті ЮА) - постачальник та ПП «Оліяр» - покупець був укладений договір поставки №04/10-18, за умовами п.1.1. якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати у власність покупця кабельно-провідникову та/або іншу продукцію (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти її від постачальника та здійснити оплату в строки і порядку, передбачені цим договором.
Згідно п.2.3. договору, покупець надає постачальнику письмове або усне замовлення на товар, в якому зазначається найменування, кількість та асортимент товару, який покупець бажає придбати у постачальника.
Відповідно до п.8.1., 8.2. договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього Договору та закінчується 31 грудня 2018. Додатковою угодою №1 від 02.01.2019 сторони узгодили продовжити строк дії договору до 31.12.2019 включно, та набуває чинності на кожен наступний рік, якщо договір не розірвано.
Згідно п.3.3. договору, розрахунки за придбаний товар здійснюється у національній валюті України у наступному порядку:
3.3.1. попередню оплату в розмірі 50 % вартості товару, покупець здійснює протягом 10 днів після укладення договору та отримання покупцем відповідного рахунку.
3.3.2. платіж у розмірі 30% вартості товару, покупець здійснює по факту виготовлення товару протягом 3 днів після отримання повідомлення щодо виготовлення товару та реєстрації постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаної на суму попередньої оплати.
3.3.3. остаточний розрахунок в розмірі 20 % вартості товару, покупець здійснює протягом 10 днів після поставки товару та реєстрації постачальником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних на суму платежів, визначених згідно п.3.3.2. договору та цим пунктом.
Згідно підписаної сторонами Специфікації №3 відповідач виставив позивачу для оплати рахунок №305 від 12.03.2019 на суму 34 896,62 грн.
Платіжним дорученням №1696 від 14.03.2019 позивач здійснив попередню оплату (50% вартості товару) згідно вказаного рахунку відповідно на суму 17 448,31 грн.
10.05.2020 на відповідач виставив позивачу рахунок №507 від 10.05.2019 на суму 45 467,64 грн.
Платіжним дорученням №3123 від 17.05.2019 позивач здійснив попередню оплату згідно вказаного рахунку №507 на суму 22 733,82грн.
Згідно п.2.4. договору, постачальник підтверджує прийняття замовлення покупця до виконання протягом 3 днів шляхом виставлення рахунку-фактури, де зазначається найменування, кількість, асортимент, ціна товару. Замовлення покупця, погоджене постачальником, може бути скасоване тільки за згодою обох сторін.
Згідно п.2.5. договору постачальник повідомляє покупця про готовність товару до відвантаження засобами телефонного зв'язку або шляхом направлення електронного повідомлення.
Відповідно до п.2.9. датою поставки вважається дата зазначена у видатковій накладній, що підписана уповноважено особою покупця.
Після отримання попередньої оплати від позивача, відповідачем не було виконано зобов'язання з поставки товару.
12.10.2020 позивачем було надіслано на юридичну адресу відповідача вимогу про здійснення поставки за вих. № 12/10/2020 від 12.10.2020.
Вимога від 12.10.2020 вих.№12/10/2020 про здійснення поставки (поштове відправлення трек-номером - 7901828459654) повернута 03.11.2020 за зворотною адресою «за закінченням терміну зберігання».
На даний час сума авансу позивачеві не повернута.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми авансу в примусовому порядку.
Розглядаючи спір по цій справі по суті спору суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення закріплено у статтях 525, 526 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язком для виконання сторонами.
Положеннями ст. 655 ЦК України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За приписами ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав свого обов'язку за договором поставки №04/10-18 від 04.10.2018 щодо передання товару покупцеві (позивачу).
Приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України закріплено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем належними та допустимими доказами доведено та обґрунтовано свої вимоги. Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за договором не надав, правом надати відзив на позов не скористався.
За викладених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 40 182,13 грн підлягає задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегасіті ЮА» (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 24, ідентифікаційний код юридичної особи 35911101) на користь Приватного підприємства «Оліяр» (81118, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Ставчани, ідентифікаційний код юридичної особи 32461721) попередню оплату у розмірі 40 182,13 грн (сорок тисяч сто вісімдесят дві гривні 13 коп.), судовий збір у розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 16 лютого 2020 року.
Суддя О.А. Топчій