16.02.2021 року м. Дніпро Справа № 904/4237/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства
"Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 р.
( суддя Ніколенко М.О., м. Дніпро, повний текст рішення складено 23.10.2020 р.)
у справі
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"
Акціонерного товариства "Українська залізниця",
м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства
"Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат",
м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення плати за користування вагонами
у розмірі 40 556,52 грн. та
збору за зберігання вантажів у розмірі 3 081,96 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 40 556,52 грн. та збору за зберігання вантажів у розмірі 3 081,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх договірних зобов"язань за договором № ПР/М-14-2/12-14757/ НЮдч від 02.06.2014 р. щодо своєчасного забирання вагонів на свою під'їзну колію, що призвело до необхідності затримки вагонів на підходах до станції призначення, коліях станції призначення, наслідком чого стало нарахування відповідних платежів ( плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу ), які Відповідачем досі не сплачені.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 р. позовні вимоги задоволено - стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі 40 556,52 грн., збір за зберігання вантажу у розмірі 3 081,96 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102 грн.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Одночасно з апеляційною скаргою, Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до суду з клопотанням про поновлення строку на оскарження рішення.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України були встановлені обставини, які не підтверджені належними доказами, та на їх підставі було ухвалено необгрунтоване рішення, яке повинно бути скасовано, а в задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено.
При цьому Скаржник зазначає, що з наданих Позивачем актів загальної форми ГУ-23, перелік яких наведений в таблиці в позовній заяві, вбачається, що всі вони були складені на час закінчення затримки вагонів. Актів, які б свідчили про початок затримки вагонів Позивачем не надано. Враховуючи викладене, ПРАТ «ІНГЗК» вважає, що позивачем не надано належних доказів щодо вини Відповідача в затримці вагонів та щодо часу затримки спірних вагонів на станції Інгулець.
Крім того, судом при ухваленні оскаржуваного рішення не було перевірено правильність зробленого Позивачем розрахунку та вимоги Позивача, що призвело до ухвалення необгрунтованого рішення, яке повинно бути скасовано. Так, Скаржник звертає увагу апеляційного суду на те, що оскаржуваним рішенням з Відповідача було стягнуто плату за користування вагонами в розмірі 40 556,52 грн. та збір за зберігання вантажу в розмірі 3 081,96 грн. грн., що разом становить 43 638,48 грн. При цьому ціна позову, зазначена Позивачем, становить 40 556,52 грн. В наведеному Позивачем в позові розрахунку розмір стягуваної плати за користування вагонами становить 35 505,36 грн, розмір збору за зберігання вантажу становить 5 051,60 грн. В прохальній частині позову Позивач просить стягнути плату за користування вагонами в розмірі 40 556,52 грн. та збір за зберігання вантажу в розмірі 3 081,96 грн.
Відтак, на думку Скаржника, рішення суду, яким з Відповідача було стягнуто плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, є необгрунтованим та повинно бути скасовано.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Автоматичною системою документообігу для вирішення питання про призначення справи до розгляду визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В..
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 р. відновлено строк подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Зупинено дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 р. у справі № 904/4237/20, на час розгляду апеляційної скарги.
7. Встановлені судом обставини справи.
02.06.2014 р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" ( в подальшому реорганізоване у Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" ) та Публічним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" ( в подальшому реорганізоване у Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" ) укладено Договір № ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч “Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець ДП "Придніпровська залізниця" (надалі - договір). Цим договором врегульовано відносини між сторонами щодо подачі і забирання вагонів.
Відповідно до п. 4 договору, рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції по сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.
В пункті 14 договору зазначено, що власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва №1); за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії “ЄРЦ”.
У лютому 2020 року на адресу Відповідача прибував поїзд № 3502, індекс 4175-029-4677 у складі 57 порожніх вагонів ( голова 53512653 - хвіст 56125149 ).
На підходах до станції призначення Інгулець, на станції Чорнобаївка Придніпровської залізниці, відповідно до вимог п. п. 9, 10 розділу III Правил користування вагонами та контейнерами ( надалі - Правила ), затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458, дані вагони було затримано на підставі наказу № 14, виданого 04.02.2020 р. о 00:35 год., через неможливість приймання їх вантажовласником і відсутність технічної можливості приймання їх станцією призначення.
На виконання наказу № 14 від 04.02.2020 р. залізницею було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) № 1 від 04.02.2020 р. через відмову вантажовласника у прийомі вагонів та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення. Також залізницею було складено повідомлення № 1 від 04.02.2020 р. про затримку вагонів.
Зазначене повідомлення було отримано представником ПрАТ "Інгулецький ГЗК" 04.02.2020 р. о 03:15 год. Тобто, повідомлення про затримку вагонів вручено станцією призначення представнику відповідача з порушенням двохгодинного терміну, встановленого абз.4 п.10 розділу ІІІ Правил.
При цьому, повідомлення було підписано із запереченнями: з повідомленням не згодні, так як на ПрАТ "Інгулецький ГЗК" немає можливості прийому порожніх вагонів через відсутність вільних колій.
09.02.2020 р. Залізницею було видано наказ № 16 про відновлення руху потяга № 3502. Закінчення затримки потяга № 3502 - 09.02.2020 р. о 21:35 год.
Факт скупчення вагонів на станції призначення Інгулець з вини ПрАТ "Інгулецький ГЗК" під час затримки поїзда № 3502 на станції Чорнобаївка Придніпровської залізниці підтверджений актами загальної форми ГУ-23 тільки до 06.02.2020 р. - 05:10 год. (том 1 а.с. 96 - 110).
За таких обставин, період затримки вагонів на станції Чорнобаївка Придніпровської залізниці з вини ПрАТ "Інгулецький ГЗК" тривав з 04.02.2020 р. о 03:15 год. до 06.02.2020 р. о 05:10 год. і становить 49 год. 55 хв.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, в подальшому номер поїзда, з яким прибували вагони голова 53512653 - хвіст 56125149, був змінений з № 3502 на № 2511. При цьому, індекс поїзда ( 4175-29-4677 ) залишився без змін.
Після прибуття поїзда № 2511 на станцію Апостолове Придніпровської залізниці залізницею 10.02.2020 р. о 17:05 год. було видано наказ № 126 про затримку 57 порожніх вагонів ( голова 53512653 - хвіст 56125149 ) через неможливість приймання їх вантажовласником і відсутність технічної можливості приймання їх станцією призначення.
На виконання наказу № 126 від 10.02.2020 р. залізницею було складено акт про затримку вагонів ( початок затримки ) № 8 від 10.02.2020 р. через відмову вантажовласника у прийомі вагонів та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.
Також залізницею було складено повідомлення № 8 від 10.02.2020 р. про затримку вагонів.
Зазначене повідомлення було отримано представником ПрАТ "Інгулецький ГЗК" 10.02.2020 р. о 17:25. Тобто, повідомлення про затримку вагонів вручено станцією призначення представнику відповідача на протязі двох годин після його отримання з дотриманням абз.4 п.10 розділу ІІІ Правил.
При цьому, повідомлення було підписано із запереченнями: з повідомленням не згодні, так як на ПрАТ "Інгулецький ГЗК" немає можливості прийому порожніх вагонів через відсутність вільних колій.
Відповідно до акту № 8 від 10.02.2020 р. станції Апостолове Придніпровської залізниці, закінчення затримки потяга № 2511 - 10.02.2020 р. о 23:10 год.
Факт скупчення вагонів на станції призначення Інгулець з вини ПрАТ "Інгулецький ГЗК" під час затримки поїзда № 2511 на станції Апостолове Придніпровської залізниці підтверджений актами загальної форми ГУ-23.
За таких обставин, період затримки вагонів на станції Апостолове Придніпровської залізниці з вини ПрАТ "Інгулецький ГЗК" тривав з 10.02.2020 р. о 17:05 год. до 10.02.2020 р. о 23:10 год. і становить 06 год. 05 хв.
Також на станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці прийомоздавальником залізниці 12.02.2020 р. об 11:00 год. було повідомлено представника ПрАТ "Інгулецький ГЗК" про готовність передавання на його під'їзну колію 12.02.2020 р. о 13:00 год. вагонів у кількості 61 одиниця. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Інгулець.
Через неможливість Відповідача вчасно забрати вищевказані вагони на свою під'їзну колію, 12.02.2020 р. о 13:00 год. залізницею був складений акт загальної форми № 444 від 12.02.2020 р..
Після закінчення такої затримки, залізницею був складений акт загальної форми № 469 від 13.02.2020 р.. Час затримки вагонів тривав з 12.02.2020 р. о 13:00 год. по 13.02.2020 р. о 13:50 год. Всього: 29 год. 50 хв.
Також у лютому 2020 р. на адресу Відповідача прибував поїзд № 2609, індекс 4600-636-4677 у складі 61 порожнього вагону ( голова 56265176 - хвіст 53577698 ).
На підходах до станції призначення Інгулець, на станції Апостолове Придніпровської залізниці, відповідно до вимог пунктів 9, 10 розділу III Правил користування вагонами та контейнерами (надалі - Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за №165/3458, дані вагони було затримано на підставі наказу № 124, виданого 10.02.2020 р. о 16:11 год., через неможливість приймання їх вантажовласником і відсутність технічної можливості приймання їх станцією призначення.
На виконання наказу № 124 від 10.02.2020 р. залізницею було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) № 7 від 10.02.2020 р. через відмову вантажовласника у прийомі вагонів та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.
Також залізницею було складено повідомлення № 7 від 10.02.2020 р. про затримку вагонів.
Зазначене повідомлення було отримано представником ПрАТ "Інгулецький ГЗК" 10.02.2020 р. о 16:45 год. Тобто, повідомлення про затримку вагонів вручено станцією призначення представнику Відповідача на протязі двох годин після його отримання з дотриманням абз.4 п.10 розділу ІІІ Правил.
При цьому, повідомлення було підписано із запереченнями: з повідомленням не згодні, так як на ПрАТ "Інгулецький ГЗК" немає можливості прийому порожніх вагонів через відсутність вільних колій.
11.02.2020 р. Залізницею було видано наказ № 119 про відновлення руху потяга № 2609 та акт про затримку вагонів № 9. Закінчення затримки потяга № 2609 - 11.02.2020 р. о 17:30 год.
Факт скупчення вагонів на станції призначення Інгулець з вини ПрАТ "Інгулецький ГЗК" під час затримки поїзда № 2609 на станції Апостолове Придніпровської залізниці підтверджений актами загальної форми ГУ-23.
За таких обставин, період затримки вагонів на станції Апостолове Придніпровської залізниці з вини ПрАТ "Інгулецький ГЗК" тривав з 10.02.2020 р. о 16:11 год. до 11.02.2020р. о 17:30 год. і становить 25 год. 19 хв.
Також на станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці прийомоздавальником залізниці 12.02.2020 р. о 03:05 год. було повідомлено представника ПрАТ "Інгулецький ГЗК" про готовність передавання на його під'їзну колію 12.02.2020 р. о 05:05 год. вагонів у кількості 54 одиниці з числа тих, що прибули поїздом № 2609. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Інгулець.
Через неможливість Відповідача вчасно забрати вищевказані вагони на свою під'їзну колію, 12.02.2020 р. о 05:05 год. залізницею був складений акт загальної форми № 436 від 12.02.2020 р..
Після закінчення такої затримки, залізницею був складений акт загальної форми № 451 від 12.02.2020р.. Час затримки вагонів тривав з 12.02.2020 р. о 05:05 год. по 12.02.2020 р. о 17:25 год. Всього: 12 год. 20 хв.
Крім того, на станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці простоювали порожні вагони в очікуванні їх приймання ПрАТ "Інгулецький ГЗК". Факти передачі повідомлень представникам ПрАТ "Інгулецький ГЗК" про готовність передавання на його під'їзну колію таких вагонів підтверджується витягом з Книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Інгулець.
Через неможливість Відповідача вчасно забрати вагони на свою під'їзну колію, залізницею були складені акти загальної форми: № 427 від 11.02.2020 р. (початок затримки) та № 434 від 12.02.2020 р. (кінець затримки). Період простою з 11.02.2020 р. - 05:10 год. до 12.02.2020 р. - 02:20 год., тобто протягом 21 год. 10 хв.; № 430 від 11.02.2020 р. (початок затримки) та № 445 від 12.02.2020 р. (кінець затримки). Період простою з 11.02.2020 р. - 20:45 год. до 12.02.2020 р. - 13:45 год., тобто протягом 17 год. 00 хв.; № 449 від 12.02.2020 р. (початок затримки) та № 456 від 13.02.2020 (кінець затримки). Період простою з 12.02.2020 р. - 16:20 год. до 13.02.2020 р. - 02:35 год., тобто протягом 10 год. 15 хв.; № 466 від 13.02.2020 р. (початок затримки) та № 467 від 13.02.2020 р. (кінець затримки). Період простою з 13.02.2020 р. - 12:25 год. до 13.02.2020 р. - 14:55 год., тобто протягом 2 год. 30 хв.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника нараховано плату за користування вагонами за відомостями ф. ГУ-46 № № 12029078, 13029084, 13029086, 13029087, 13029090, 14029092, 14029093, 14029094, 14029095, 15029103, 18029129 та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ФДУ-92 № № 9011, 21029013.
Усі вищенаведені відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки працівниками ПрАТ "Інгулецький ГЗК" було підписано із запереченнями: “із нарахованою сумою не згодні, так як на ПрАТ "Інгулецький ГЗК" немає можливості прийому порожніх вагонів через відсутність вільних колій.
В пункті 5 договору зазначено, що здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється: порожніх під навантаження концентрату залізорудного - через інтервал часу 1,5 годин, за згодою сторін інтервал може бути зменшений; інші - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник станції Інгулець по телефону прийомоздавальнику зміни залізничного цеху ПрАТ "Інгулецький ГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у “Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження” ф.ГУ-2.
Тож, не пізніше 2 годин після отримання повідомлення про прибуття на його адресу вагонів, Відповідач повинен був їх забрати на свою під'їзну колію з передавальних колій, які є приймально-відправними.
Внаслідок того, що Відповідач несвоєчасно вивільняв колії станції Інгулець від вантажу який прибув на його адресу - спричинив ситуацію з якої залізниця не мала можливості виконати свої зобов'язання за договором на перевезення по накладним і довести власні вагони на станцію призначення його одержувачу - ПрАТ "Інгулецький ГЗК". При цьому, через затримку вагонів, на станції призначення і на підході до неї, з вини комбінату була знижена пропускна спроможність для перевезення і інших поїздів.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Предметом спору є вимога АТ "Укрзалізниця" про стягнення з ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Підставою визначено затримку вагонів з вини Відповідача, у зв'язку з чим йому нараховано плату за їх користування та збір за зберігання вантажу за час затримки.
Відповідно до ст. 908 ЦК України, ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі ст. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором.
Як вбачається з матеріалів справи 02.06.2014 р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" ( в подальшому реорганізоване у Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" ) та Публічним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" ( в подальшому реорганізоване у Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" ) укладено Договір № ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч “Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець ДП "Придніпровська залізниця" (надалі - договір). Цим договором врегульовано відносини між сторонами щодо подачі і забирання вагонів.
Відповідно до п. 4 договору, рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції по сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.
При цьому порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою перевізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від у справі № 904/7360/17.
Права, обов'язки і відповідальність залізниць та підприємств, які користуються залізничним транспортом, а також організація та основні умови перевезення вантажів визначаються Статутом залізниць України.
Ст. 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Порядок зберігання вантажів та нарахування у зв'язку з цим відповідного збору регламентуються Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за N 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 866/5087.
Згідно з п. п. 5, 8 вказаних Правил, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється: 1) якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; 2) при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; 3) при затримці - з моменту затримки.
Відносно плати за користування вагонами, то відповідно до статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за N 113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за N 165/3458, пунктами 3, 6, 8 - 10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи ( що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість ( п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 864/5085 ).
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. ст. 76-79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доказами вини Відповідача у затримці вагонів на підходах до станції призначення та правомірності дій залізниці щодо надання наказів є: акти загальної форми ГУ-23, акти про затримку вагонів ф.ГУ-23а, повідомлення про затримку вагонів, накази на затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46, та накладні, оформлені працівниками залізниці у відповідності з вимогами діючих нормативно-правових документів: п.п.4, 6, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами, ст. ст. 119, 125 Статуту залізниць України, Договору сторін.
Так, Позивачем надано докази повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК", які зареєстровані у книзі повідомлень форми ГУ-2. При прибутті на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вагонів у складі поїздів № № 3502, 2511, 2609 залізницею були складені повідомлення про затримку вагонів, які були вручені представникам Відповідача. Разом з тим, Відповідач зазначив про неможливість приймання вагонів, що надійшли.
Таким чином, господарський суд попередньої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з Відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за весь час затримки спірних вагонів, з урахуванням того, що вказані вагони були затримані АТ "Укрзалізниця" відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами за наказами з вини ПрАТ " Інгулецький ГЗК", про що станціями слідування складено відповідні акти про затримку вагонів та акти загальної форми.
Доводи Відповідача про те, що затримка вагонів сталася не його з вини, оскільки на станції призначення під час затримки спірних вагонів на підходах до неї були вільні колії, а зайнятість приймально-відправних колій планує поїзний диспетчер залізниці спростовуються встановленими обставинами справи. Спірні вагони були затримані на шляху прямування з вини Відповідача через скупчення на станції призначення вагонів і несвоєчасне вивільнення відповідачем колій від вантажу, який прибув на його адресу, що є порушенням пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту.
Зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує проїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 31.08.2005 № 507, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.
Наявність тимчасово вільних колій на станції - це виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту.
Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів відповідача).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 р. у справі № 904/7535/17, від 15.06.2018 р. у справі 904/7360/17, від 17.10.2018 р. у справі № 904/6067/18, від 04.11.2019 р. у справі № 904/5461/18.
Наявність вільних під'їзних колій на станції призначення, з урахуванням неподання Відповідачем суду доказів на підтвердження вжиття ним передбачених Договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням вини останнього у такому скупченні, внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.
Дійшовши вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Позивача, суд першої інстанції при перевірці розрахунків плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу допустився помилки, зазначивши що розрахунки стягуваних сум зроблені правильно та відповідають вимогам чинного законодавства.
Так, оскаржуваним рішенням з Відповідача було стягнуто плату за користування вагонами в розмірі 40 556,52 грн. та збір за зберігання вантажу в розмірі 3 081,96 грн., що разом становить 43 638,48 грн.
Проте, з позовної заяви вбачається, що ціна позову, зазначена Позивачем, становить 40 556,52 грн., зокрема в наведеному Позивачем у позові розрахунку розмір стягуваної плати за користування вагонами становить 35 505,36 грн., розмір збору за зберігання вантажу - 5 051,60 грн.. При цьому в прохальній частині позову Позивач просить стягнути плату за користування вагонами в розмірі 40 556,52 грн. та збір за зберігання вантажу - 3 081,96 грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі в цій частині, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення не було перевірено правильність зробленого Позивачем розрахунку та вимоги Позивача, що призвело до ухвалення в частині необгрунтованого рішення, яке повинно бути скасовано у відповідній частині.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" з підстав, викладених у ній, підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 р. у справі № 904/4237/20 підлягає зміні з вищевикладених підстав, з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Центрального апеляційного господарського суду про задоволення позову в частині заявлених вимог.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи.
Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вбачає підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для зміни рішення суду першої інстанції.
10. Судові витрати.
У відповідності до ст. 129 ГПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за подання позовної заяви та у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги відповідача, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги, пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 р. у справі № 904/4237/20 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
« Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (місце реєстрації: 50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47; ідентифікаційний код 00190905) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місце реєстрації: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місце реєстрації: 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код: 40081237) плату за користування вагонами у розмірі 35 505,36 грн., збір за зберігання вантажу у розмірі 3 081,96 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1858,70 грн., про що видати наказ.
В задоволенні позовних вимог, пов'язаних зі стягненням плати за користування вагонами у розмірі 5 051,16 грн. - відмовити."
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місце реєстрації: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місце реєстрації: 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код: 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (місце реєстрації: 50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47; ідентифікаційний код 00190905) судовий збір за розгляд апеляційної скарги, в розмірі 364,96 грн., про що видати наказ.
Видачу наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню у зв'язку із малозначною справою, крім випадків передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя О.В. Чус