вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" лютого 2021 р. Справа№ 910/17774/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Іоннікової І.А.
Секретар судового засідання: Огірко А.О.
За участю представників учасників процесу:
від позивача: згідно протоколу судового засідання;
від відповідача: згідно протоколу судового засідання.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі № 910/17774/19 (суддя Алєєва І.В., м. Київ, повний текст рішення складено 24.06.2020) за позовом Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м. Вінниця до Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство", м. Київ про стягнення 354 580, 83 грн (з урахуванням зави про часткову відмову від позовних вимог)
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст позовних вимог
Державне підприємство "Вінницький нуково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (далі -позивач/ДП "Вінницький нуково-дослідний та проектний інститут землеустрою") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство" про стягнення 354 580, 83 грн, яких: 300 000,00 грн основний борг, 40 389,83 грн інфляційні втрати та 14 441,00 грн % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про поворотну фінансову допомогу від 01.03.2018 в частині повної оплати.
24.02.2020 від позивача до Господарського суду міста Києва надійшла заява про часткову відмову від позовних вимог в якій позивач просив стягнути з відповідача 300 000,00 грн основного боргу, 40 389,83 грн інфляційних втрат, 14 191,00 грн 3 % річних та 5 318,71 грн судового збору.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №910/17774/19 позовні вимоги задоволено частково. Стягуто з ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" на користь ДП "Вінницький нуково-дослідний та проектний інститут землеустрою" заборгованості у розмірі 300 000,00 грн, 3 % річних у розмірі 14 191,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 38 202,51 грн та судовий збір у розмірі 5 285,90 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Обґрунтовуючи своє рішення місцевий господарський суд, із посиланням на ст.ст.11, 509, 525, 526, 625, 626, 628, 610, 1046 Цивільного кодексу України та ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України встановив факт виконання позивачем свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі (перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 500 000,00 грн поворотної фінансової допомоги) та факт часткового оплати відповідачем із порушенням встановленого для такого виконання терміну поворотної фінансової допомоги (200 000,00 грн). Оскільки доказів оплати поворотної фінансової допомоги у сумі 300 000,00 грн відповідачем не надано, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення зазначеної суми заборгованості.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення та 3% річних, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.
Місцевим господарським судом здійснено перерахунок інфляційних втрат. Так, за розрахунком суду першої інстанції розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача становить 38 202,51 грн. У задоволенні вимог Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" інфляційних втрат у розмірі 2 187,32 грн судом відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення трьох процентів річних у розмірі 14 191,00 грн, а також інфляційних втрат у розмірі 38 202,00 грн та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме - ст.ст. 13, 73, 236Господарського процесуального кодексу України, а також порушенням норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 251, 253, 256, 257, 258, 261, 267 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не було взяти до уваги те, що 21.06.2020 відповідачем було направлено до Господарського суду міста Києва відзив на позовну заяву, в якому було заявлено клопотання про застосування наслідків пропуску спеціальної позовної давності, а також направлено на електронну адресу суду докази направлення даного відзиву в паперовій формі.
На думку заявника апеляційної скарги, неприйняття місцевим господарським судом поданого відповідачем відзиву на позовну заяву, останнього фактично було позбавлено можливості викладення своєї правової позиції, а також права подати додаткові докази, що ставить відповідача у нерівне та дискримінаційне становище, порівняно з позивачем та суперечить принципам здійснення судочинства - рівноправності та змагальності.
Також, судом першої інстанції не було враховане подане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи №910/17774/19, у зв'язку з перебуванням представника ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" у іншому судовому засіданні у Печерському районному суді міста Києва.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
29.09.2020 від позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі № 910/17774/19- без змін.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача указував на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для його скасування - відсутні.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020 апеляційну скаргу ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" у справі №910/17774/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Разіної Т.І., суддів: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у справі №910/17774/19 апеляційну скаргу ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі № 910/17774/19 - залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 у справі №910/17774/19 задоволено клопотання ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №910/17774/19; відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №910/17774/19 призначено на 06.10.2020; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі № 910/17774/19 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.
06.10.2020 розгляд апеляційної скарги ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі № 910/17774/19 не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 у справі № 910/17774/19 розгляд апеляційної скарги ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі № 910/17774/19 призначено на 10.11.2020.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4334/20 від 09.11.2020 у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/17774/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2020 для розгляду справи №910/17774/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі №910/17774/19 апеляційну скаргу ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі № 910/17774/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Іоннікової І.А., Шаптали Є.Ю.; розгляд апеляційної скарги ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі № 910/17774/19 призначено на 24.11.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 розгляд апеляційної скарги ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі № 910/17774/19 відкладено до 10.12.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 10.12.2020 розгляд апеляційної скарги ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №910/17774/19 відкладено на 05.01.2021.
Проте у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Разіної Т.І. на лікарняному, призначене на 05.01.2021 засідання, не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 11.01.2021 розгляд апеляційної скарги ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі № 910/17774/19 призначено на 09.02.2021.
Позиція представників сторін у справі
Представник скаржника у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених у ній та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №910/17774/19 скасувати в частині стягнення трьох процентів річних у розмірі 14 191,00 грн, а також інфляційних втрат у розмірі 38 202,00 грн та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги заперечував, з підстав викладених у відзиві на неї та просив апеляційну скаргу відповідача ( в оскаржуваній ним частині) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №910/17774/19-без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як убачається із матеріалів справи, 01.03.2018 між позивачем (надавач) та відповідачем (позичальником) був укладений договір про поворотну фінансову допомогу (далі -Договір), у відповідності до якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, надавач передає у власність отримувачу кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1. цього Договору (надалі іменується "поворотна фінансова допомога"), а отримувач зобов'язується повернути поворотну фінансову допомогу у визначений цим договором строк (п. 1.1. Договору).
Розмір поворотної фінансової допомоги становить 500 000 грн (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 3.2. Договору поворотна фінансова допомога надається у безготівковому порядку шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок отримувача.
Поворотна фінансова допомога вважається переданою отримувачу при її зарахуванні на поточний рахунок отримувача.
У п. 4.1. Договору сторони визначено, що строк повернення поворотної фінансової допомоги розпочинається з часу набрання чинності цим договором і становить 153 календарних днів.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з часу надання поворотної фінансової допомоги (п. 8.1. Договору).
Позивач, згідно платіжного доручення № 313 від 01.03.2018 перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 500 000,00 грн поворотної фінансової допомоги, що підтверджується банківською випискою за особовим рахунком позивача від 01.03.2018.
В свою чергу, відповідач свої договірні зобов'язання з повернення фінансової допомоги виконав не в повному обсязі та з порушенням встановленого для такого виконання терміну, повернувши позивачеві лише 200 000,00 грн отриманої ним поворотної фінансової допомоги згідно платіжного доручення №195 від 13.12.2018, що підтверджується банківською випискою за особовим рахунком позивача від 13.12.2018.
На лист позивача від 07.03.2019 № 1381 щодо добросовісного виконання зобов'язань взятих ним за договором та невиконання в повному обсязі відповідачем своїх зобов'язань за Договором, відповідачем позивачу відповіді надано не було.
Доказів оплати 300 000,00 грн відповідачем надано не було.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Апеляційний господарський суд відзначає, що відповідач оскаржує у поданій апеляційній скарзі прийняте господарським судом першої інстанції рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 14 191,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 38 202,51 грн.
Відтак, судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції в оскаржуваних відповідачем частинах.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини ( п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Положеннями ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідачем допущено порушення зобов'язання за Договором щодо своєчасної та повної оплати поворотної фінансової допомоги, тому позивачем на підставі положень ст. 625 ЦК України правомірно було заявлено до стягнення інфляційні втрати та 3% річних, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності за порушення грошових зобов'язань у вигляді 3% річних та інфляційних втрат.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 3% річних в сумі 14 191,00 грн за період з 07.08.2018 по 12.12.2018, судом апеляційної інстанції встановлено, що нараховані ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" до стягнення з відповідача 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій (3% річних) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також, перевіривши розрахунок позивача заявлених до стягнення інфляційних втрат та періоди (з серпня 2018 року по листопад 2018 року), по яким заявлено інфляційне нарахуванням, враховуючи висновки Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 про нарахування інфляційних втрат за повний місяць, суд апеляційної інстанції вважає здійснений розрахунок місцевим господарським судом арифметично вірним, відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 38 202,51 грн.
Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених відповідачем в апеляційній скарзі
Доводи скаржника про порушення місцевим господарським судом приписів ч. 6 ст. 232 ГК України суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки вимога про стягнення пені позивачем не заявлялась та, відповідно, судом першої інстанції не розглядалася.
Крім того, суд апеляційної інстанції не приймає аргументи заявника апеляційної скарги, що судом першої інстанції не надано оцінки щодо пропущеного строку позовної давності ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" для заявлення до стягнення із відповідача пені згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, з врахуванням приписів п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України.
Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, зокрема зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов (п. 8 ч. 2 ст. 176 ГПК України).
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 178 ГПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
За змістом ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, що п. 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 17.01.2020 від було встановлено відповідачу у строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалу про відкриття провадження у даній справі відповідачем було отримано 23.01.2020. Тобто, останнім днем для подачі відзиву є 07.02.2020.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як убачається із матеріалів справи, у день судового засідання 22.06.2020 на електронну пошту надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справ (в якому також містилося посилання на відзив на позовну заяву).
Місцевий господарський суд встановив, подане відповідачем клопотання відкладення розгляду справи не містить електронного цифрового підпису.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 ГПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що документи, які подаються до суду в електронному вигляді мають бути засвідчені електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", про що також указано в ч. 2 ст. 96 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано залишено без розгляду клопотання відкладення розгляду (відзив на позовну заяву, я кому зазначено про пропущений строк позовної давності), яке подано відповідачем 22.06.2020. А тому посилання заявника апеляційної скарги на те, що судом першої інстанції не надано оцінки щодо пропуску строку позовної давності, є безпідставними. Тобто, залишення судом першої інстанції поза увагою вказаної обставини, не призвело до прийняття неправильного судового рішення, оскільки судом правомірно залишено без розгляду клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справ (в якому також містилося посилання на відзив на позовну заяву), оскільки як зазначалось вище таке клопотання про відкладення розгялду справи не містило електронного цифрового підпису.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог, у зв'язку з їх доведеністю та обґрунтованістю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі № 910/17774/19 (в оскаржуваній відповідачем частині), та, відповідно, апеляційна скарга ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Крім того, суд апеляційної вважає, за необхідне поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №910/17774/19.
Розподіл судових витрат
Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №910/17774/19 (в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 14 191,00 грн та інфляційний втрат у розмірі 38 202,51 грн) залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/17774/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України
Повний текст судового рішення складено та підписано - 16.02.2021.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді Є.Ю. Шаптала
І.А. Іоннікова