ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
№ 36/204
05.09.07 р.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатогалузеве
підприємство «Борисфен-Поліграфсервіс»
До Фонду державного майна України (Відповідач-1)
Державного казначейства України (Відповідач-2)
Про стягнення 29 322, 35 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача не з»явився
Від відповідача-1 Тетерятник О.В. по довіреності № 77 від 26.01.2007 р.
Від відповідача-2 не з»явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатогалузеве підприємство «Борисфен-Поліграфсервіс»про стягнення з Фонду державного майна України 29 322, 35 грн., з яких 22 993, 00 грн. безпідставно набутих коштів, 1417, 42 грн. 3 % річних, 4911, 93 грн. відсотки інфляції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання умов договору купівлі-продажу № КПБ-48 від 31.12.2004 р. перерахував вчасно кошти в розмірі 22 993, 00 гр. включаючи суму штрафу. Проте позивач вважає, що кошти в сумі 22 993, 00 грн. є безпідставно набутими відповідачем у відповідності зі статтею 1212 Цивільного кодексу України, оскільки позивач свої зобов'язання по договору купівлі-продажу № КПБ-48 від 31.12.2004 р. виконав належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2007 р. порушено провадження у справі № 36/204. Розгляд справи призначено на 18.06.2007 р. об. 16-20 год.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2007 р. в зв'язку з неявкою представника позивача розгляд справи відкладено до 25.07.2007 р. до 10-20 год.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2007 р. в зв'язку з залученням до участі в справі в якості співвідповідача - Державне казначейство України розгляд справи відкладено до 05.09.2007 р. до 10-30 год.
Відповідач в наданому письмовому відзив на позов проти позову заперечує, зазначаючи, що у відповідача відсутні грошові зобов'язання перед позивачем за договором купівлі-продажу № КПБ-48 від 31.12.2004 р., оскільки кінцевий термін сплати коштів сплив 01.03.2005 р., проте позивач сплатив ПДВ в розмірі 19161, 00 грн. 10.01.2005 р. та 50 % від суми договору в розмірі 47907 було сплачено 28.01.2005 р., 02.03.2005 р. сплачено залишок в розмірі 47900 грн.
На запит суду від Національного банку України з приводу надання інформації коли саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Багатогалузеве підприємство «Борисфен-Поліграфсервіс»платіжним дорученням № 2355 від 01.03.2005 р. перерахувало кошти на рахунок Фонду державного майна України в сумі 47900, 00 грн. надійшла відповідь № 25-113/1267-6723 від 03.07.2007 р. З відповіді Національного банку України вбачається, що інформація стосовно операцій, проведених за рахунками Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатогалузеве підприємство «Борисфен-Поліграфсервіс»може бути розголошена в порядку, передбаченому статтею 62 Закону України «Про Національний банк України», безпосередньо банком, у якому відкрито такі рахунки.
Крім того на запит суду 30.08.2007 р. від Херсонської філії комерційного банку «Західінкомбанк»надійшла відповідь № 01/04-2006 з приводу надання інформації коли саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Багатогалузеве підприємство «Борисфен-Поліграфсервіс» платіжним дорученням № 2355 від 01.03.2005 р. перерахувало кошти на рахунок Фонду державного майна України в сумі 47900, 00 грн. з якої вбачається, що 1 березня 2005 р., в після операційний час до Херсонської філії комерційного банку «Західінкомбанк»надійшло від Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатогалузеве підприємство «Борисфен-Поліграфсервіс»платіжне доручення № 2355 від 01.03.2005 р. про перерахування на розрахунковий рахунок Фонду державного майна України коштів в сумі 47900, 00 грн. В зв'язку з тим, що платіжне доручення № 235 від 01.03.05 р. надійшло до Херсонської філії комерційного банку «Західінкомбанк»Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатогалузеве підприємство «Борисфен-Поліграфсервіс»в післяопераційний час, філія, керуючись п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в національній валюті України»та п. 2.21 Постанови НБУ № 22 від 21.01.04 вказане платіжне доручення було виконано 2 березня 2005 року.
Представники позивача та відповідача-2 в судове засідання не з»явились з невідомих суду причин, заяв, клопотань через канцелярію суду від них не надходило.
На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача-1, Господарський суд міста Києва -
31 грудня 2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Багатогалузеве підприємство «Борисфен-Поліграфсервіс»(далі-позивач) та Фондом державного майна України (далі-відповідач) було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № КПБ-48.
Відповідно до умов договору відповідач передав у власність позивача нежитлові приміщення № № 1, 2, 3, 3а, 3б, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 10а, 19, 20, 21, 22, 23, 24 загальною площею 192, 2 кв.м., які розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Радянська, 17 літ. «А».
Пунктом 2.1. договору встановлено, що позивач зобов'язаний протягом 10 днів з моменту укладення договору внести 19161 грн. податку на додану вартість за придбаний об'єкт приватизації. Позивач зобов'язаний внести 95 807 грн. за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту переходу до нього права власності на об'єкт приватизації. Термін сплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови внесення позивачем не менше 50 відсотків від цієї суми. Плата за об'єкт приватизації вноситься на підставі договору.
В разі порушення покупцем, тобто позивачем строків оплати за об'єкт приватизації чи строку перерахування податку на додану вартість, вказаних в п.2.1 цього договору він сплачує пеню з сум недоїмки, яка нараховується в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (п.7.1.). У разі, коли покупець протягом 60 днів з моменту укладення цього договору не сплатить встановлену вартість, він сплачує штраф в розмірі 20 відсотків від вартості об'єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість. При цьому продавець порушує питання про розірвання цього договору. (п.7.2).
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як свідчать матеріали справи 16.03.2007 р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією № 10-25-2975 про розірвання договору купівлі-продажу № КПБ-48 та вимогою сплатити штраф в сумі 22993, 60 грн., оскільки позивач свої зобов'язання порушив в частині сплати встановленої вартості за придбаний об'єкт протягом 60 днів.
У відповідь на пропозицію відповідача позивач листом № 28 від 21.03.2005 р. повідомив відповідача про те, що платіжним дорученням № 2423 від 21.03.2005 р. позивач сплатив суму штрафу в розмірі 22993, 60 грн. та просив не розривати договір купівлі-продажу № КПБ-48.
Листом вих. № 33 від 04.04.2005 р. позивач звернувся до відповідача про повернення позивачу помилково сплачений штраф в сумі 22993, 60 грн., який був перерахований позивачем на рахунок відповідача платіжним дорученням № 2423 від 21.03.2005 р.
Звертаючись до суду з позовом позивач виходить з того, що кошти в сумі 22993, 00 грн. є безпідставно набутити відповідачем, оскільки вважає, що терміни сплати вартості об'єкту приватизації позивачем не були порушені.
На запит суду 30.08.2007 р. від Херсонської філії комерційного банку «Західінкомбанк»надійшла відповідь № 01/04-2006 з якої вбачається, що 1 березня 2005 р., в після операційний час до Херсонської філії комерційного банку «Західінкомбанк»надійшло від Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатогалузеве підприємство «Борисфен-Поліграфсервіс» платіжне доручення № 2355 від 01.03.2005 р. про перерахування на розрахунковий рахунок Фонду державного майна України коштів в сумі 47900, 00 грн. В зв'язку з тим, що платіжне доручення № 235 від 01.03.05 р. надійшло до Херсонської філії комерційного банку «Західінкомбанк»Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатогалузеве підприємство «Борисфен-Поліграфсервіс»в післяопераційний час, філія, керуючись п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в національній валюті України»та п. 2.21 Постанови НБУ № 22 від 21.01.04 вказане платіжне доручення було виконано 2 березня 2005 року.
Відповідно до п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в національній валюті України» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Тому суд не може погодитись з твердженням позивача про те, що останній не порушував умови договору в частині сплати вартості коштів в сумі 47900, 00 грн. за придбаний об»єкт, оскільки відповідач правомірно стягнув штраф у розмірі 22993, 60 грн. з позивача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Обов'язок доведення покладено законом на позивача.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З огляду на вищезазначене вбачається, що позивач безпідставно звернувся до суду, оскільки його права не порушені, а позовні вимоги слід визнати такими, що не підлягають задоволенню. За таких обставин в позові належить відмовити повністю.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Трофименко Т.Ю.