Справа № 461/7310/18
Провадження № 1-кп/461/53/21
11.02.2021 року місто Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
встановив:
У провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018140050003135 від 06.07.2018 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
У ході розгляду справи захисник ОСОБА_5 подав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої просить доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертів просить поставити наступне питання: чи виконано підпис від імені заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_8 у постанові про створення групи слідчих від 07.07.2018 року саме ОСОБА_8 чи іншою особою?
Клопотання мотивує тим, що у матеріалах кримінального провадження міститься постанова про створення групи слідчих від 07.07.2018 року, підписана нібито заступником начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області підполковником поліції ОСОБА_8 . Вказаною постановою було створено групу слідчих у складі слідчого ВРЗуСТ СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 , слідчого ВРЗуСТ СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_10 та слідчого СВ Галицького ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_11 . Однак, вказаний підпис від імені ОСОБА_8 фактично виконаний іншою особою, адже якщо порівняти зразок підпису на вказаній постанові із зразками підписів ОСОБА_8 які було подано разом із клопотанням про допит в якості свідка ОСОБА_8 такі різняться між собою. Відтак, у сторони захисту виник обґрунтований сумнів у достовірності вказаного документу, що може потягнути за собою допустимість здобутих у подальшому стороною обвинувачення доказів.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений клопотання підтримали.
Прокурор клопотання заперечив, вказуючи, що відсутні підстави сумніватись у достовірності підпису заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_8 у постанові про створення групи слідчих від 07.07.2018 року. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Представник потерпілого клопотання захисника заперечив з мотивів необгрунтованості.
Розглядаючи подане захисником клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 6 вказаної статті, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Частиною 3 ст. 358 КПК України передбачено, що якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа.
Частиною 1 ст. 332 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права (ч.1 ст.242 КПК України).
Із поняттям документу як джерела доказу тісно пов'язано питання про його реквізити.
Обов'язковість тих чи інших реквізитів офіційних документів встановлюється законом, інструкціями, положеннями і іншими актами в залежності від характеру і призначення реквізиту в документації різних відомств. Одним із обов'язкових реквізитів документів є підпис.
В судовому засіданні було проведено допит свідка ОСОБА_8 , який є заступником начальника слідчого управління головного управління Національної поліції у Львівській області. Свідок пояснив, що в його обов'язки входить призначення слідчих з районних відділів поліції до слідчої групи, які проводять досудове розслідування у кримінальному провадженні. Усі підписи на процесуальних документах у даному кримінальному провадженні виконані ним особисто. Його підпис залежить від характеру обставин, за яких такий було зроблено(час, умови, зайнятість, кількість документів які підписуються, тощо). Його підпис не може бути одинаком на усіх документах де він проставлений, в тому числі у зв'язку з фізіологічними факторами.
Так, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, які виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.
Водночас, таких обставин судом не встановлено, оскільки автентичність свого підпису, виконаного на постанові про створення групи слідчих від 07.07.2018 року підтвердив безпосередньо сам свідок, а постанови(процесуальні рішення) досліджені судом безпосередньо.
Таким чином, суд безпосередньо дослідив докази, які в повній мірі забезпечують можливість оцінити доводи сторони захисту стосовно підпису неналежної особи у процесуальних документах в нарадчій кімнаті при ухваленні остаточного рішення у справі. Відтак, законні підстави для призначення судової почеркознавчої експертизи у даній справі відсутні, оскільки оцінка наведених доводів захисників не потребує наявності спеціальні знань.
Таким чином, суд зазначає, що оцінка показів свідка, допитаного в судовому засіданні в сукупності з іншими доказами та доводами сторони захисту, буде надана судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного судового рішення у справі.
Зважаючи на вищенаведені доводи та мотиви, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст. 223-244, 333, 350 КПК України, суд -
постановив:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення почеркознавчої експертизи відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1