15.02.2021
Справа № 696/11/21
№ 3/696/69/21
іменем України
15 лютого 2021 року, суддя Кам'янського районного суду Черкаської області Ніколенко О.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , пенсіонерки, за вчинення правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 184 КУпАП,
встановила:
Відповідно до протоколу серії АПР №517818 від 25.11.2020 року, вбачається, що 07.09.2020 року близько 23 год. 45 хв.в АДРЕСА_2 неповнолітній гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який являється сином гр. ОСОБА_1 здійснив крадіжку мобільного телефону марки «XiaomiRedmi 7 2/16 GB» та двох сім-карт в домоволодінні гр. ОСОБА_3 , в діях гр. ОСОБА_1 вбачається неналежне виконання батьківських обов'язків, своїми діями порушила ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», чим вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялась вчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.
За змістом статей 252 та 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всіобставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як передбачено положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р. «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінальногоправопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Аналогічна норма міститься й в ст. 62 Конституції України.
Як вказано у справах «Малофєєва проти Pocії» рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін протии Pocії» заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За змістом вимог ст.256, ч. 1 ст.257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець протии України» від 14.02.2008 р., «Берктай протии Туреччини» від 08.02.2001 р., та «Леванте протии Латвії» від 07.11.2002 р., неодноразово вказував, що «оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій».
За змістом ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст.213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.
Зі змісту ч.3 ст. 184 КУпАП вбачається, що за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (КУпАП), крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 1734 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З фабули протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що неповнолітній ОСОБА_2 , який є сином ОСОБА_1 , здійснив крадіжку мобільного телефону та двох сімкарт. Також на підтвердження вчинення неповнолітнім кримінального правопорушення надано обвинувальний акт, щодо ОСОБА_2 .
Викладені обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, оскільки відповідальність за вказаною нормою права, передбачена саме у разі вчинення неповнолітнім у віці від 14-16 років правопорушення передбаченого КУпАП, а не вчинення кримінального правопорушення передбаченого Кримінальним кодексом України. Крім того, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 на час вчинення правопорушення мав повних 16 років.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративнеправопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП виноситься постанова про закриття справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 245, 247, 252, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, що передбачене ч.3 ст.184 КУпАП, закрити за відсутністю в її діях складу цього правопорушення.
Постанова судді набирає чинності після закінчення строку подання скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кам'янський районний суд Черкаської області.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя О.Є. Ніколенко