ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
19.07.2007р.
м.Київ
№ 29/144-А
За позовом Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасовоївтрати працездатності
До Товариство з обмеженою відповідальністю "Вандалекс - Україна"
Предмет
адміністративного
позову
зобов"язання вчинити дії
Суддя
Секретар судових засідань Вознюк М.В.
Представники:
Від позивача
Чепілко Р.М. - представник (довір. в справі)
Від відповідача не з'явились
Від третьої особи не з'явились
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.07.2007 о 12 год. 10 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 25.07.2007р. на 15.00 год., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні 19.07.2007 з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання ТОВ "Вандалекс-Україна" зареєструватись у Голосіївській міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як платника страхових внесків у відповідності до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення п.2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", в редакції, чинній до внесення змін Законом України №3456 від 22.02.2006 року, своєчасно не зареєструвався в органах Фонду, тобто в десятиденний строк з дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначаючи, що позивач не є суб'єктом владних повноважень, положення Кодексу адміністративного судочинства України не розповсюджуються на спірні правовідносини.
Третя особа надала пояснення, в яких просить позовну заяву залишити без розгляду, повністю підтримуючи доводи відповідача.
Розглянувши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
05.01.2007 року Голосіївська міжрайонна виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулась до ТОВ "Вандалекс-Україна" з листом №08/01-40/02 про необхідність зареєструватись у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Листом від 11.01.2007 р. відповідач повідомив позивача про відмову у реєстрації в органах Фонду, оскільки відповідач зареєстрований як платник збору на соціальне страхування у ПОСЗТ "Злагода".
Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" №2240-ІІІ від 18.01.2001р. цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.
Статтею 3 Закону №2240-ІІІ від 18.01.2001р. визначено, що законодавство України, що регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.
Відповідно до статті 9 Закону №2240-ІІІ від 18.01.2001р. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.
Фонд не може провадити будь-яку іншу діяльність, крім зазначеної в частині першій цієї статті, та використовувати страхові кошти не за цільовим призначенням (п. 4 ст. 9 Закону).
Діяльність Фонду регулюється цим Законом та статутом Фонду, який затверджується його правлінням.
Статтею 13 Закону №2240-ІІІ від 18.01.2001р. визначені повноваження виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а саме: виконавча дирекція Фонду: 1) забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; 2) здійснює оперативне розпорядження страховими коштами Фонду в межах затвердженого бюджету Фонду; 3) здійснює матеріальне забезпечення та надає соціальні послуги за цим Законом; 4) здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; 5) представляє інтереси страховика в судових та інших органах; 6) готує та подає на розгляд правління: пропозиції щодо розміру страхових внесків на наступний рік; проект бюджету Фонду та звіт про його виконання; пропозиції щодо розміру резервних коштів; 7) виконує інші функції відповідно до положення про виконавчу дирекцію Фонду.
Статтею 22 Закону №2240-ІІІ від 18.01.2001р. визначені Платники страхових внесків і їх облік, а саме: платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи.
Згідно п. 3 ст.22 Закону №2240-ІІІ від 18.01.2001р. взяття на облік у виконавчих дирекціях відділень Фонду здійснюється: юридичних осіб (відокремлених підрозділів юридичних осіб) та фізичних осіб - підприємців - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами відділень Фонду; фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, - в день отримання від них відповідної заяви.
Згідно п. 4 ст. 22 Закону юридичні особи, фізичні особи, в тому числі підприємці, які використовують найману працю, набувають статусу страхувальника в такі строки: юридичні особи - з дня взяття їх на облік у робочому органі відділення Фонду;
Повідомлення про взяття на облік надсилається страхувальнику наступного робочого дня з дня набуття ним статусу страхувальника (п. 5 ст. 22 Закону №2240-ІІІ від 18.01.2001р.).
Статтею 27 Закону №2240-ІІІ від 18.01.2001р. (в редакції, чинній на момент розгляду спору) визначені права та обов'язки страхувальника, а саме, страхувальник зобов'язаний: 1) пункт 1 частини другої статті 27 виключено; 2) нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески; 3) надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону; 4) вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів; 5) допускати посадових осіб органів Фонду, органу державного нагляду, інших контролюючих органів до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, використання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок; 6) вести облік заробітної плати застрахованої особи та зберігати ці дані протягом строку, встановленого законодавством; 7) надавати на вимогу застрахованої особи відомості щодо заробітної плати, суми сплачених страхових внесків; 8) надавати виконавчій дирекції відділення Фонду відомості: про чисельність найманих працівників, розмір їх заробітної плати за встановленою формою звітності; про зміну відомостей про застраховану особу в десятиденний строк з дня одержання цих змін.
Таким чином, взяття на облік у виконавчих дирекціях відділень Фонду здійснюється самим Фондом самостійно, на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, чинним законодавством не передбачено здійснення будь-яких дій платниками страхових внесків для їх реєстрації органами Фонду.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо зобов'язання ТОВ "Вандалекс-Україна" зареєструватись у органах Фонду не відповідають матеріально-правовій формі захисту порушеного права, а отже задоволенню не підлягають, оскільки зазначене не передбачено чинним законодавством України.
Доводи відповідача та третьої особи щодо того, що положення Кодексу адміністративного судочинства не розповсюджуються на спірні правовідносини, судом не приймаються, виходячи з наступного.
Згідно з п.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До компетенція адміністративних судів, статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, віднесені: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Враховуючи, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів, до спірних правовідносин застосовуються положення КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163 КАС України, господарський суд, -
В позові відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.В. Усатенко