15 лютого 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2933/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
І. Зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (надалі - позивач) від імені якої діє адвокат Зайцев Микола Павлович (надалі - представник позивача) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (надалі - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 14.09.2020 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02.08.2020 років,
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Вказані вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що в серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Новотроїцького відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком. Проте, рішенням, оформленим листом від 14.09.2020 року, ГУ ПФУ в Херсонській області в призначенні пенсії позивачу відмовлено. Дана відмова обґрунтована тим, що позивач не надав необхідних документів на підтвердження трудового стажу не менше 27 років, який необхідно для призначення пенсії. Відповідач вважає, що із наданих ОСОБА_1 документів, зокрема трудових книжок, неможливо встановити, що вони оформлялись та велись саме на ОСОБА_1 , з огляду на допущені помилки в написанні її прізвища. Вважає таке рішення незаконним, так як позивач має право на призначення пенсії за віком, оскільки на момент звернення до органу Пенсійного фонду України вона досягла віку 59 років та 6 місяців, а також має трудовий стаж не менше 27 років, що підтверджується записами її трудових книжок.
Відповідачем надано до суду відзив на позов, яким в задоволенні позову просить відмовити, вказуючи на те, що 31.08.2020 року позивач звернувся до Новотроїцького відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі-Управління) із заявою про призначення пенсії за віком, надавши документи про стаж роботи. Спеціалістом Управління прийнято заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 та додані до неї документи та повідомлено позивачку про необхідність в трьохмісячний термін з дня прийняття заяви подати недостаючі документи, перелік яких зазначений в заяві від 31.08.2020 року про призначення пенсії в графі «Перелік документів, яких не достатньо для призначення пенсії». 04.09.2020 року Управлінням прийнято рішення №2100-0301-8/38209від 04.09.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону №1058. Листом від 14.09.2020 року №2100-0301-8/38209 Управлінням повідомлено позивачку про відмову у призначенні їй пенсії за віком.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 12.10.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
31.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Новотроїцького відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Херсонській області з заявою про призначення їй пенсії за віком, до якої було додано: трудову книжку НОМЕР_1 , яка видана 17.07.1979 року на ОСОБА_1 ; трудову книжку НОМЕР_2 , яка видана 06.01.1986 року на ОСОБА_1 ; свідоцтво № НОМЕР_3 про навчання ОСОБА_1 у кооперативному професійно-технічному училищі; свідоцтво про народження дитини ( ОСОБА_5 ), свідоцтво про народження дитини ( ОСОБА_6 ), свідоцтво про народження дитини ( ОСОБА_7 ), свідоцтво про шлюб ОСОБА_1 , свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_4 .
14.09.2020 року ГУ ПФУ в Херсонській області листом за вих. №2100-0301-8/38209 від Н1005/В-2100-20 повідомило позивачку про те, що надані нею документи про стаж неможливо прийняти для призначення пенсії, оскільки в них наявні: помилка в написанні прізвища і виправлення в трудовій книжці 1979 року, помилка в написанні прізвища в свідоцтві про навчання, в трудовій книжці 1986 року зазначено інше прізвище), надано перелік документів, необхідних для призначення пенсії (свідоцтва про шлюб або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, підтвердження підприємствами та установами періодів роботи уточнюючими довідками) та роз'яснено, що після надання вищезазначених документів буде розглянуто право на призначення пенсії за віком. Крім того, вказаним листом позивачку повідомлено, про те, що 04.09.2020 року прийнято рішення №212850005478, яким останній відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Вважаючи вказаний лист ГУ ПФУ в Херсонській області від 14.09.2020 року протиправною відмовою у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, представник позивача звернувся до суду з даним позовом з метою захисту прав на належне пенсійне забезпечення.
V. Норми права, які застосував суд
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно із ст. 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до Конституції України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій гарантує всім непрацездатним громадянам України Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII. (Закон України № 1788-XII), яким передбачено, зокрема, -
- громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом ( ч1 1 ст. 1 ).
- за цим Законом призначаються трудові пенсії, у т.ч. за віком (ч. 1 ст. 2);
- до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. (ч. 1 ст. 56);
- основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. ( ст. 62).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - ЗУ № 1058-IV), зокрема, -
- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абз. 1 ч.1 ст. 24);
- страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. (абз. 1 ч. 2 ст. 24);
- періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. (абз. 1 ч. 4 ст. 24).
- особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017 року. Починаючи з 01.01.2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року - не менше 27 років (ч.1ст. 26);
- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. ( ч.1ст. 44);
- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. ( ч. 3ст. 44);
- документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. (ч. 5 ст. 45);
- страхувальники мають право на оскарження дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи, а також у судовому порядку. (ч. 1 ст. 105);
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), яким визначено, зокрема:
- заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління за місцем проживання (реєстрації). (п. 1.1 розділу І);
- днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. (абз. 1 -3 п. 1.7 розділу I);
- до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу) ( підпункт 2 п. 2.1. розділу ІІ);
- орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи і відповідною заявою (додаток 3). ( п. 4.1 розділу IV);
- при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. ( п. 4.2 розділу ІV);
- не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. ( п. 4.3 розділу ІV).
VI. Оцінка суду
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що для призначення пенсії особа повинна подати до органу Пенсійного фонду заяву та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
При цьому, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Предметом спору у даній справі є лист від 14.09.2020 року, який позивачка вважає рішенням про протиправну відмову відповідача щодо призначення їй пенсії за віком.
За позицією відповідача, вказаним листом від 14.09.2020 року №2100-0301-8/38209 повідомлено позивачку про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до рішення від 04.09.2020 року № 2100-0301-8/38209, прийнятого за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.08.2020 року щодо призначення їй пенсії за віком.
Вирішуючи дані спірні правовідносини, суд вказує про таке.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові особисте суб'єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту.
З огляду на положення статей 5 та 245 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними.
Водночас, в розумінні ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Одним із принципів адміністративного судочинства є диспозитивність (від лат. dispono - "розпоряджаюся"), який полягає в тому, що надає особам, які беруть участь у справі, можливість вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Реалізацією цього принципу є самостійне вирішення позивачем питання, чи звертатися до суду з позовом взагалі, з наступним визначенням підстав, змісту і обсягу позовних вимог.
Як встановлено судом, лист Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 14.09.2020 року, який позивач вважає рішенням, що є помилковою позицією відповідача, оскільки зміст вказаного листа спростовує, що він є рішенням, а фактично є повідомленням позивача про необхідність подання додаткових документів для призначення пенсії та повідомленням про прийняття рішення від 04.09.2020 року про призначення пенсії.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Рішення відповідача від 04.09.2020 року не є предметом оскарження у даній справі, що позбавляє суд захищати порушені права особи без відповідного звернення такої особи.
Слід зазначити, що позивач не позбавлений можливості реалізувати право на пенсійне забезпечення у належний спосіб, звернувшись до відповідного пенсійного органу із заявою встановленого зразка та документами, передбаченими Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.
VII. Висновок суду
Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
VIII. Розподіл судових витрат
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, тому сплачений позивачем судовий збір не підлягає до відшкодування.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПО НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України (місце знаходження: 73005 м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна
кат. 112010000