Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 лютого 2021 р. справа № 520/17800/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації по невизнанню за ОСОБА_1 статусу члена сім'ї - вдови померлого ветерана війни - інваліда І групи відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про надання статусу члена сім'ї - вдови померлого ветерана війни - інваліда І групи;
- судові витрати покласти на відповідача
В обґрунтування позовних вимог вказала, що вона звернулась до відповідача з заявою про встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, при цьому відповідачем було відмовлено, у зв'язку з тим, що позивач не має права на статус передбачений ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Позивач вважає вказану відмову відповідача необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 14.12.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
20.12.2020 засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити, з огляду на те, що позивачем не було надано до Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації належних документів, які б підтведжували встановлення причинного зв'язку смерті померлого з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби. Відтак, на думку відповідача, Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації діяло у межах та в спосіб, передбаченних чинним законодавством.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження № НОМЕР_1 (а.с.13).
ОСОБА_2 , відповідно інформації, що міститься у військовому квитку серії НОМЕР_5 від 22.12.1993, з 1971 року по 16.06.1986 проходив військову службу в Збройних Силах СРСР (а.с.14-16).
27.06.1978 під час проходження військової служби, прямуючи до роботи, ОСОБА_2 потрапив в автомобільну аварію, внаслідок чого отримав травму, а саме: відкритий перелом кістки середньої третини лівої гомілки та закритий перелом верхньої третини правого стегна. Зазначені травми слугували погіршенням стану здоров'я, через що 16.06.1986 військово-лікарською комісією його було визнано непридатним до військової служби відповідно до Свідоцтва про хворобу №9 (а.с.19).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).
Згідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААВ №641730, ОСОБА_2 мав першу Б групу інвалідності внаслідок травми, яка отримана під час виконання військового обов'язку (а.с.17-18).
Відповідно до постанови №33/41-3-62 від 14.06.2017, Державної установи "Медичне об'єднання МВС України по Харківській області" військово-лікарська комісія захворювання, яке призвело до смерті пенсіонера МВС прапорщика внутрішніх військ ОСОБА_2 , 1950 року народження "Тромбоемболія легеневої артерії, яка ускладнилась гострим розладом кровообігу, на тлі тромбозу судин нижніх кінцівок" пов'язані з проходженням військової служби (а.с.23).
Після смерті чоловіка ОСОБА_1 , з метою оформлення та отримання встановлених законодавством пільг, у січні 2018 року було подано до Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації відповідну заяву.
02.02.2018 листом №01-41/04-82 відповідачем відкладено розгляд зазначеного звернення, у зв'язку із ненаданням позивачем довідки військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 з травмою, отриманої під час виконання обов'язків військової служби (а.с.24).
В лютому 2020 року позивач повторно звернулася до відповідача з відповідною заявою та всіма необхідними документами для встановлення статусу члена сім'ї померлого ветерана війни, але відповідач, листом №03-61/1083 від 05.03.2020 відмовив ОСОБА_1 у встановлені відповідного статусу, через відсутність правових підстав.
З огляду на таку відмову Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 17.07.2020 звернулася до Державної установи "Медичне об'єднання МВС України по Харківській області" із заявою про перегляд постанови ВЛК від 14.06.2017 №3/41-3-62, якою встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з отриманою ним травмою (а.с.27).
Відповідно до відповіді Державної установи "Медичне об'єднання МВС України по Харківській області", оформленої листом №3/41/3-121, медично-лікарська комісія повідомила позивача про те, що підстав для внесення змін до зазначеної постанови немає та зазначила, що травма є пов'язаною з проходженням військової служби (а.с.28).
У жовтні 2020 року позивач звернулася до відповідача з заявою про надання їй статусу члена сім'ї - вдови померлого ветерана війни, але отримала відмову, оформлену листом №03-61/4112 від 28.10.2020 (а.с.29).
Вважаючи таку бездіяльність Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації протиправною, ОСОБА_1 звернулася за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Згідно статті 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту до інвалідів війни" належать також інваліди з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Згідно з пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 20-РП/04 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи бойових діях на території інших держав. Розділ 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" визначає поняття і зміст статусу ветеранів війни (учасників бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та осіб, на яких поширюється дія його положень. Це колишні військовослужбовці, які безпосередньо як у воєнний, так і в мирний час виконували інші обов'язки військової служби та тилового забезпечення, пов'язані з необхідністю захисту Батьківщини, у тому числі з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій.
З матеріалів справи судом встановлено, а саме з: довідки до акту обстеження МСЕК (а.с.17), постанови Державної установи "Медичне об'єднання МВС України по Харківській області" (а.с.23) встановлено причинний зв'язок, що отримана травма, яка призвела до смерті ОСОБА_2 (померлий чоловік позивача), пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
Пунктом 1, 9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа, зокрема, військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами; осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
З огляду на зазначені правові норми обов'язковими умовами, за якими особу можна віднести до інвалідів війни, є наявність інвалідності, доказів залучення такої особи до військовослужбовців або до складу формувань Цивільної оборони та отримання інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням військових обов'язків.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 (померлий чоловік позивача) був інвалідом першої групи (а.с. 18), а відповідно до довідки до акта обстеження МСЕК серії 10 ААВ №641730 встановлено причину інвалідності - травма, отримана внаслідок виконання військових обов'язків (а.с.17).
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що чинність цього Закону поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.
Отже, зі змісту вищезазначеної норми слідує, що чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" поширюється також і на членів сім'ї військовослужбовців, які померли внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби.
Враховуючи викладене, а також те, що позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з померлим ОСОБА_2 , який відповідно до посвідчення був інвалідом 1 групи і мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, суд дійшов висновку, що позивач відповідно до вимог статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на встановлення статусу члена сім'ї загиблого інваліда війни, а тому відповідач неправомірно відмовив у задоволенні її заяви. А відтак позовні вимоги про визнання неправомірними дій Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації щодо відмови встановлення статусу вдови інваліда війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобовязання відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про надання статусу члена сім'ї - вдови померлого ветерана війни - інваліда І групи, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 840,80 грн.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації (вул. Гагаріна, буд. 22, м. Зміїв, Харківська область, 63401, ЄДРПОУ 03196446) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації по невизнанню за ОСОБА_1 статусу члена сім'ї - вдови померлого ветерана війни - інваліда І групи відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про надання статусу члена сім'ї - вдови померлого ветерана війни - інваліда І групи.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації (вул. Гагаріна, буд. 22, м. Зміїв, Харківська область, 63401, ЄДРПОУ 03196446) витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Горшкова