про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/226/21
12 лютого 2021 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мірінович У.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування вимоги, -
25 січня 2021 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), у якій позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-15172-13 від 18.11.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11 січня ним було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.01.2021 року на підставі виконавчого документу - вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску №Ф-15172-13 від 18.11.2020 року. Заперечуючи проти факту винесення оспорюваної вимоги, позивач зазначає, що саму вимогу №Ф-15172-13 від 18.11.2020 року, до моменту відкриття виконавчого провадження, - ним не отримано.
Ухвалою суду від 29.01.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
10.02.2021 року, через відділ документального забезпечення суду, надійшло клопотання представника відповідача, у якому вона просить суд залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.
Свою позицію обґрунтовує тим, що згідно Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення форми 119, за трекінгом поштового відправлення №4600115553692, оспорювану вимогу №Ф-15172-13 від 18.11.2020 року про сплату боргу (недоїмки), винесену відповідачем ОСОБА_1 , отримано позивачем особисто станом на 20.11.2020 року, з огляду на що, він, звертаючись із позовною заявою станом на 25.02.2021 року - пропустив встановлений частиною четвертою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464, строк звернення до суду з позовом.
Розглянувши клопотання представника відповідача та перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
За приписами статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із пунктом 1.1. статті 1 Податкового кодексу України цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
З аналізу вищевказаної норми слід дійти висновку, що положення Податкового кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.01.2019 по справі № №802/983/18-а.
Положеннями частини 1 статті 2 Закону № 2464-VI передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Як передбачено приписами пункту 4 частини 1 статті 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.
При цьому, порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску передбачено положеннями частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI.
Приписами абз.5-10 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Таким чином, вищевказані норми визначають порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою про сплату боргу (недоїмки) та строки вчинення відповідних дій щодо її оскарження.
Предметом позову у рамках даної судової справи є вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-15172-13 від 18.11.2020.
До суду із даним позовом позивач звернувся 25.01.2021 року.
Суд строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Отже, з урахуванням вимог абз. 5-10 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI та доказів, наданих представником відповідача, суд приходить до висновку, що позивачем подано до суду позовну заяву із пропуском встановленого спеціального строку звернення до суду.
Згідно з частиною 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У відповідності до частини 3 цієї ж статті якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відтак, судом встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до суду з відповідною позовною заявою, який виявлено судом після відкриття провадження у справі, а також з урахуванням вимог статей 122, 123 КАС України, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху та необхідності надання позивачу п'ятиденного строку для подання заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами та доказів поважності причин його пропуску.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасуваня вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-15172-13 від 18.11.2020, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до частини третьої статті 123 КАС України позовна заява буде залишена без розгляду.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мірінович У.А.