Справа № 500/45/21
11 лютого 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Музики О.М., представника позивача - Теслі П.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлене листом №1900-0303-8/19488 від 13.11.2020 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 20 жовтня 2020 року, зарахувавши до страхового стажу період перебування у відпустці по догляду за дитиною до 6 річного віку з ІНФОРМАЦІЯ_3 по 31 грудня 1995 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що працювавши на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 1 січня 1993 року не менше 4-х років, та за наявності необхідного стажу більше 23 років, надавши усі необхідні документи, зокрема трудову книжку колгоспника та посвідчення громадянина який постійно проживає або працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорія 4 серія НОМЕР_1 виданого 01 грудня 1992 року Тернопільською обласною державною адміністрацією, та інші підтверджуючі документи, а саме довідки про проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, копії будинкової книги, диплома про освіту, виписки з особового рахунку колгоспника, звернулася до відповідача 20 жовтня 2020 року із заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах відповідно до положень ст. 55 Закону №796-ХІІ.
Проте, відповідачем було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії. Відмова ґрунтувалась на тому, що нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2005 року № 22-1 передбачено наступне. Якщо додаткові документи, а саме протоколи про надання відпустки по догляду за дитиною до шестирічного віку в колгоспі «Іскра» оскільки ви перебували у трудових відносинах з 04.05.1987 по 25.03.2000, а в виписці з книги обліку трудового стажу колгоспників зазначено період 1994- 1995 роках відпустка по догляду за дитиною до шестирічного віку, будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання та за умови наявності необхідного страхового стажу, то рішення про призначення пенсії буде прийнято у відповідності до заяви від 20 жовтня 2020 року.
З такими твердженнями позивач не погоджується, звернулась до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою судді від 11.01.2021 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до розгляду.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, подав 21.01.2021 відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не порушувало право ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які вона оскаржує, оскільки на момент звернення до Тернопільського окружного адміністративного суду не було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу. Звернення до суду з позовною заявою є передчасним.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві на адміністративний позов.
Заслухавши представників сторін, показання свідка, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, судом встановлено.
Як випливає із матеріалів справи, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка, відповідно до посвідчення громадянина який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорія 4 серія НОМЕР_1 виданого 01 грудня 1992 року, має право на пільги і компенсації (аркуш справи 12).
Згідно трудової книжки колгоспника серія НОМЕР_2 , заведеної та заповненої 07.05.1987 колгоспом «Іскра» с. Колиндяни Чортківського району Тернопільської області значиться робота в колгоспі Іскра с. Колиндяни Чортківського району в період з 04 квітня 1987 року по 31 грудня 1998 року.
У вказаній книжці колгоспника також зазначено періоди перебування у відпустці по догляду за дитиною до 6 річного віку і періоди з 1994-1996 роки.
Позивачка, 27.08.2020 та 20.10.2020 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень ст. 55 Закону №796-ХІІ.
Відповідач, листом від 13.11.2020 №1900-0303-8/19488 повідомив позивача, що рішення про призначення пенсії не прийнято, оскільки відсутні документи для визначення права на призначення пенсії. Також зазначено, що нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2005 року № 22-1 передбачено наступне. Якщо додаткові документи, а саме протоколи про надання відпустки по догляду за дитиною до шестирічного віку в колгоспі «Іскра» оскільки ви перебували у трудових відносинах з 04.05.1987 по 25.03.2000, а в виписці з книги обліку трудового стажу колгоспників зазначено період 1994- 1995 роках відпустка по догляду за дитиною до шестирічного віку, будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання та за умови наявності необхідного страхового стажу, то рішення про призначення пенсії буде прийнято у відповідності до заяви від 20 жовтня 2020 року.
Вважаючи відмову відповідача неправомірною та такою, що не відповідає вимогам законодавства, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що на момент звернення до суду позивачем, ним не було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, тому звернення позивача до суду є передчасним, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Як встановлено судом, позивачка зверталась до відповідача 27.08.2020 та 20.10.2020 із заявою про призначення пенсії за віком, відповідачем надано відповідь від 13.11.2020 №1900-0303-8/19488, яку суд розцінює як відмову у призначенні пенсії за віком, оскільки відповідачем не прийнято та не надано суду жодного рішення щодо призначення, а надання роз'яснень органом Пенсійного фонду на звернення із заявою про призначення пенсії, законом не передбачуване.
Отже, надаючи оцінку оскаржуваному рішенню відповідача, суд зазначає наступне.
Приписами ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми, в реакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивно забруднених території, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ).
Згідно із ст.49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Після 1 січня 2015 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 4, не встановлюється.
Так, п.4 ч.1 ст.14 Закону №796-ХІІ передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення викладені у ст.55 Закону №796-ХІІ, згідно п.2 ч.1 якої потерпілі від Чорнобильської катастрофи, а саме особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років.
Відповідно до ч.3 ст.55 Закону №796-ХІІ призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регулюються Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.
Зі змісту пп.5 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" слідує, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, серед яких, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування, (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Із наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та проживали (працювали) на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 31.12.1992 року не менше 4-х років.
Відповідно до ч.3 ст.65 Закону №796-XII, посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановлені цим Законом.
Згідно з п.6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51 (чинного на час видачі позивачу посвідчення, далі - Порядок №51), особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.
У відповідності до п.10 Порядку №51 посвідчення видаються, зокрема, особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток N 7).
Системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 27.02.2018 року у справі №344/9789/17, від 22.03.2018 року у справі №588/538/16-а.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є громадянином, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням (категорія 4) серії НОМЕР_3 (аркуш справи 12).
Наявність у позивача статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи відповідачем не оспорюється, посвідчення є чинним і вказує на те, що останній згідно положень Закону №796-XIІ та Порядку №51, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, при встановленні статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи четвертої категорії та видачі відповідного посвідчення, яке згідно вказаного є безумовним підтвердження наявності відповідного статусу у особи, вже було підтверджено та встановлено факт постійного проживання або постійної роботи на території зони посиленого радіоекологічного контролю, оскільки у випадку іншого підстави для видачі йому посвідчення 4 категорії були б відсутні.
Відповідно до ст. 11 Закону № 796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Встановлені судом обставини справи свідчать, що позивач дійсно проживала (працювала) на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше 4-х років, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: довідкою Чортківської міської ради від 27.08.2020 про те, що позивач проживала по АДРЕСА_1 з 31.01.1986 по 23.02.1989, довідка Колиндянської сільської ради Чортківського району від 10.03.2020 №547, що підтверджує факт проживання позивачки в с. Колиндяни Чортківського району з 04.07.1989 по даний час.
Відтак, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що наявні в позивача документи, які знаходяться в матеріалах справи, містять достатньо даних, які вказують додержання умови надання пенсій за віком особам, які проживали або працювали на територіях радіоактивного забруднення викладені у ст.55 Закону №796-ХІІ, та наявність права зменшення пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на п'ять років, як особі, яка проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше чотирьох років.
Щодо періоду перебування у відпустці по догляду за дитиною, суд зазначає наступне.
Відмовляючи в призначенні пенсії позивачу, відповідач послався на те, що відсутні документ для визначення права на призначення пенсії, а саме: протоколи про надання відпустки по догляду за дитиною до шестирічного віку в колгоспі "Іскра" оскільки вона передувала у трудових відносинах з 04.05.1987 по 25.03.2000, а в виписці з книги обліку трудового стажу колгоспників зазначено період 1994-1995 відпустка по догляду за дитиною.
Зокрема, відповідачем не зарахований до страхового стажу період з ІНФОРМАЦІЯ_3 по 31.12.1995 перебування у відпустці по догляду за дитиною, що підтверджено випискою форми РС-право (аркуш справи 17).
Як встановлено судом, у позивачки народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 донька, тому вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 6 річного віку з ІНФОРМАЦІЯ_2 по 31.12.1995, що підтверджується записами трудової книжки (аркуш справи 13-14) та свідоцтвом про народження (аркуш справи 32).
Також, відповідно до довідки Колиндянського сільської ради Чортківського району від 23 грудня 2020 року №2558 про те, що ОСОБА_1 працювала в ААГ «Колиндянське», згідно книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспника за період 1994, 1995 роки зроблено запис «догляд за дитиною до 6 років». За періоди з 1994,1995 по червень 1996 роки у книзі обліку розрахунків по оплаті праці відсутні записи про заробітну плату.
Проте, до довідки надана завірена копія виписки з особового рахунку колгоспника ОСОБА_1 в якій міститься запис 1994,1995, по 1996 роки відпустка по догляду за дитиною до 6 річного віку (аркуш справ 19).
Згідно із довідки виданої Колиндянською сільською радою Чортківського району від 16.12.2019 року ОСОБА_1 про те, що вона працювала в колгоспі «Іскра» з дати вступу 04 квітня 1987 року по 1999 рік, видана на підставі книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспника за 1987-1999 роки. У вказаній довідці зазначено 1994-1996 роки відпустка по догляду за дитиною до 6 років.
Згідно з ч.1 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Пунктом "ж" частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КЗпП України, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Частиною 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV передбачено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Відповідно до викладеного вище суд визнає, що час перебування позивача у відпустках по вагітності та пологам, по догляду за дитиною, без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до шести років повинен бути включений до пільгового стажу.
Крім того, в судовому засіданні допитана в якості свідка - ОСОБА_2 , яка працювала бухгалтером в колгоспі «Іскра», підтвердила той факт, що позивачка дійсно перебувала у відпустці по догляду за дитиною по досягненню нею 6 річного віку.
За таких обставин та з урахуванням відомостей, які містяться у трудовій книжці позивача, копії зазначених довідок та показанням свідка, період з ІНФОРМАЦІЯ_3 по 13.12.1995 є підтвердженим та має бути зарахований до пільгового стажу позивачки.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, а тому оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії позивачеві зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За таких обставин, та беручи до уваги встановлене судом право позивача на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та враховуючи дату народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дату звернення до відповідача (27.08.2020 та 20.10.2020), тобто звернення відбулося в межах трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, то така пенсія повинна бути призначена позивачу з 06.09.2020, з дня що настає за днем досягнення необхідного пенсійного віку.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; а винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Відтак, з метою ефективного правового захисту позивача вимога щодо зобов'язання відповідача призначити та зарахувати до страхового стажу період перебування у відпустці по догляду за дитиною, підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 840,80 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлене листом №1900-0303-8/19488 від 13.11.2020 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 06 вересня 2020 року, зарахувавши до страхового стажу період перебування у відпустці по догляду за дитиною до 6 річного віку з ІНФОРМАЦІЯ_3 по 31 грудня 1995 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме: судовий збір за подання позову в сумі 840 грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 лютого 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);
Головуючий суддя Осташ А.В.