11 лютого 2021 року м. ТернопільСправа № 921/739/20
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
при секретарі судового засідання Саловській О.А.
розглянув матеріали справи
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон Агро" (вул. Білецька, 2, м. Чортків, Тернопільська область, 48500)
до відповідача - Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (вул. Білецька, 2-А, м. Чортків, Тернопільська область, 48500)
про стягнення 4454011,75 грн боргу.
За участю від:
позивача - Ленько Р.І.
відповідача - не з'явився
Суть справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вавілон Агро" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України про стягнення 4454011,75 грн боргу.
Позовні вимоги мотивовані неналежне виконанням відповідачем умов договорів оренди від 03.11.2017 та від 02.01.2020 в частині щодо оплати за користування орендованим обладнанням.
Ухвалою суду від 30.11.2020: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/739/20 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у даній справі призначено на 24.12.2020; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 24.12.2020 підготовче судове засідання відкладалось до 14.01.2021.
Надалі, ухвалою від 14.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/739/20 до розгляду по суті на 11.02.2021.
В судовому засіданні 11.02.2021 представником позивача підтримано позовні вимоги.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 11.02.2021 не забезпечив, у встановлений в ухвалі від 30.11.2020 (про відкриття провадження у справі) строк відзиву на позов не надав, хоча про дату час та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином.
Враховуючи неявку представника відповідача в судові засідання без зазначення причин, можна прийти до висновку про відсутність з його сторони належної зацікавленості у розгляді справи судом першої інстанції.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України" від 16.02.2017.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у частині 2 статті 178 ГПК України.
У ч.4 ст. 165 ГПК України передбачено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів. Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер N108XE16D8134769B2.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасника судового процесу, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вавілон Агро" (орендодавцем) та Державним підприємством "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (орендарем) 03.11.2017 укладено договір оренди обладнання, згідно п. 1.1, п.1.2 якого орендодавець зобов'язався передати орендареві, а орендар зобов'язався прийняти в строкове платне користування навантажувач телескопічний, марка DIECI, модель ZEUS 38.10 (майно, що орендується) та зобов'язався сплачувати орендодавцеві орендну плату.
Майно, що орендується, повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем протягом 10 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором (п. 3.1 договору від 03.11.2017).
Згідно п. 3.2 договору від 03.11.2017 передання майна, що орендується, в оренду здійснюється сторонами за актом передання- приймання.
Відповідно п. 4.1 договору від 03.11.2017 майно, що орендується, вважається переданим орендареві з дати підписання акта приймання-передачі майна, що орендується.
У п. 4.2, п. 4.3 договору від 03.11.2017 сторонами обумовлено, що строк оренди складає 12 календарних місяців з дати прийняття майна, що орендується, за актом приймання-передачі. Строк оренди може бути продовжений лише за згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору.
Розмір орендної плати з урахуванням її індексації складає 475 грн на годину (в т.ч. ПДВ) (п. 5.1 договору від 03.11.2017).
Згідно п. 5.2 договору від 03.11.2017 орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця в строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п. 7.1 договору від 03.11.2017 орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Після закінчення строку оренди орендар зобов'язаний протягом 10 днів повернути майно, що орендується (п. 8.1 договору від 03.11.2017).
Згідно п. 10.1, п. 10.2 договору від 03.11.2017 він вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього договору та закінчується 31.12.2019.
Зміни у цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному законодавстві України (п. 10.5 договору від 03.11.2017).
Додатковою угодою від 03.11.2017 до договору б/н від 03.11.2017 сторони домовилися внести зміни до договору оренди телескопічного навантажувача б/н від 03.11.2017, а саме: «п. 1.2.1. викласти в наступній редакції: «Найменування майна, що орендується: навантажувач телескопічний, марка DIECІ, модель Zeus 38.10, з екіпажем, який його обслуговує»; п. 4.2. викласти в наступній редакції: «Строк оренди починається з дати прийняття майна, що орендується, за актом приймання - передачі»; п. 5.1. викласти в наступній редакції : «Розмір орендної плати складає 475 грн за годину роботи техніки (в т.ч. ПДВ)».
Дана угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами (п. 4 додаткової угоди від 03.11.2017).
03.11.2017 по акту передачі - приймання приміщення позивачем (орендодавцем) передано, а відповідачем (орендарем) прийнято у користування навантажувач телескопічний, марка DIECI, модель Zeus 38.10, вантажопідйомністю 3.800 кг, висота підйому 9 м 75 см за договором оренди від 03.11.2017.
Надалі, 02.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вавілон Агро" (орендодавцем) та Державним підприємством "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (орендарем) укладено договір оренди того ж обладнання, згідно п. 1.1, п. 1.2 якого орендодавець зобов'язався передати орендареві, а орендар зобов'язався прийняти в строкове платне користування навантажувач телескопічний, марка DIECI, модель ZEUS 38.10, з екіпажем, який його обслуговує (майно, що орендується) та зобов'язався сплачувати орендодавцеві орендну плату.
Майно, що орендується, повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем протягом 10 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором (п. 3.1 договору від 02.01.2020).
Згідно п. 3.2 договору від 02.01.2020 передання майна, що орендується, в оренду здійснюється сторонами за актом передання- приймання.
Відповідно п. 4.1 договору від 02.01.2020 майно, що орендується, вважається переданим орендареві з дати підписання акта приймання-передачі майна, що орендується.
У п. 4.2, п. 4.3 договору від 02.01.2020 сторонами обумовлено, що строк оренди складає 12 календарних місяців з дати прийняття майна, що орендується, за актом приймання-передачі. Строк оренди може бути продовжений лише за згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору.
Розмір орендної плати з урахуванням її індексації складає 475 грн на годину (в т.ч. ПДВ) (п. 5.1 договору від 02.01.2020).
Згідно п. 5.2 договору від 02.01.2020 орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця в строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п. 7.1 договору від 02.01.2020 орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Після закінчення строку оренди орендар зобов'язаний протягом 10 днів повернути майно, що орендується (п. 8.1 договору від 02.01.2020).
Згідно п. 10.1, п. 10.2 договору від 02.01.2020 він вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього договору та закінчується 31.12.2020.
Зміни у цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному законодавстві України (п. 10.5 договору від 02.01.2020).
Відповідно до п. 10.6 договору від 02.01.2020 якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, цей договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.
02.01.2020 по акту передачі - приймання приміщення позивачем (орендодавцем) передано, а відповідачем (орендарем) прийнято у користування навантажувач телескопічний, марка DIECI, модель Zeus 38.10, вантажопідйомністю 3.800 кг, висота підйому 9 м 75 см за договором оренди від 02.01.2020.
Згодом, позивач звернувся до відповідача з вимогою №67 від 28.04.2020, в якій просив до 04.05.2020 розірвати договір оренди від 02.01.2020, у зв'язку з порушенням останнім умов п. 5.2 договорів, а саме щодо оплати орендних платежів.
Додатковою угодою від 04.05.2020 сторони домовились розірвати договір оренди від 02.01.2020 про надання в оренду навантажувача телескопічного, марка DIECI, модель Zeus 38.10, з екіпажем.
Ця додаткова угода вступає в силу з моменту підписання сторонами та вважається невід'ємною частиною договору від 02.01.2020 (п. 3 додаткової угоди від 04.05.2020).
По акту від 04.05.2020 ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України повернено, а ТОВ "Вавілон Агро" прийнято із строкового платного користування об'єкт оренди.
На виконання згаданих умов договорів оренди між сторонами оформлялись акти здачі-приймання робіт (надання послуг): №2 від 30.11.2017 на суму 269800 грн; №1 від 02.01.2018 на суму 264575 грн; №3 від 02.02.2018 на суму 224200 грн; №4 від 01.03.2018 на суму 62700 грн; №7 від 02.03.2018 на суму 188242,50 грн; №5 від 31.03.2018 на суму 274930 грн; №8 від 30.04.2018 на суму 129485 грн; №9 від 31.05.2018 на суму 192270 грн; №10 від 30.06.2018 на суму 195334,25 грн; №11 від 31.07.2018 на суму 124925 грн; №12 від 31.08.2018 на суму 151525 грн; №13 від 30.09.2018 на суму 153900 грн; №14 від 31.10.2018 на суму 222775 грн; №15 від 30.11.2018 на суму 157700 грн; №16 від 31.12.2018 на суму 157225 грн; №1 від 31.01.2019 на суму 60325 грн; №2 від 28.02.2019 на суму 142500 грн; №39 від 31.03.2019 на суму 128725 грн; №55 від 01.05.2019 на суму 103550 грн; №81 від 31.05.2019 на суму 107825 грн; №90 від 30.06.2019 на суму 93100 грн; №105 від 31.07.2019 на суму 171000 грн; №112 від 31.08.2019 на суму 173850 грн; №144 від 30.09.2019 на суму 232275 грн; №155 від 31.10.2019 на суму 291175 грн; №166 від 30.11.2019 на суму 333925 грн; №170 від 31.12.2019 на суму 88350 грн; №2 від 31.01.2020 на суму 69825 грн; №9 від 29.02.2020 на суму 30900 грн; №15 від 31.03.2020 на суму 87600 грн; №23 від 30.04.2020 на суму 50100 грн.
Приймання - передача послуг з оренди навантажувача по перелічених актах посвідчується зробленими на них відмітками та печатками сторін за договором та по справі, а також шляхом використання електронного цифрового підпису.
Однак, в порушення умов договорів оренди, відповідачем не здійснено повної оплати за отримані послуги з оренди навантажувача, внаслідок чого виник борг в сумі 4454011,75 грн.
Існування боргу на суму 4454011,75 грн підтверджується підписаним станом на 30.04.2020 в двосторонньому порядку без жодних заперечень актом звірки взаєморозрахунків за період - листопад 2017 - квітень 2020 року, який з врахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.03.2019 у справі №910/1389/18 являється підтвердженням наявності боргу суб'єкта господарювання, його розміру, визнання боржником такого боргу.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
У пункті 6 частини 2 цієї статті передбачено, що Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Надіслану на адресу відповідача претензію б/н, б/д (надіслану на адресу відповідача 15.06.2020) про необхідність сплати 4454011,75 грн, боржник залишив без задоволення.
Таким чином, неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.
З'ясувавши фактичні обставини, заслухавши пояснення учасника судового процесу, оцінивши докази, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання за договором оренди майна.
У ч.1 ст. 283 ГК України зазначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст. 283 ГК України).
Приписами ч. 1 ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч.1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1 ст. 760 ЦК України).
У ч. 1 ст. 765 ЦК України вказано, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно актів передачі-приймання від 03.11.2017 та від 02.01.2020 передано відповідачу об'єкт оренди - навантажувач телескопічний, марка DIECІ, модель Zeus 38.10, з екіпажем, який його обслуговує.
Отримання відповідачем послуг з оренди навантажувача за вказаними договорами підтверджується вищезгаданими первинними документами - копіями актів здачі-приймання робіт (надання послуг).
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Частина 2 статті 9 вищевказаного Закону зазначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України).
Як вже зазначалось, у п. 5.2 договорів оренди від 03.11.2017 та від 02.01.2020 передбачено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця в строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Судом з'ясовано, що в порушення умов договорів оренди від 03.11.2017 та від 02.01.2020, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України, відповідачем не здійснено повної оплати послуг за користування навантажувачем телескопічним у визначений договорами строк, внаслідок чого у нього виник борг в сумі 4454011,75 грн.
Доказів на підтвердження проведення повного розрахунку за отримані послуги з користування майном як в строк визначений договорами, так і станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.
Відповідно до ч.2 ст. 42, ст. 46 ГПК України сторони зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
За таких обставин, вимоги ТОВ "Вавілон Агро" про примусове стягнення з ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України боргу в сумі 4454011,75 грн підлягають задоволенню як обґрунтовані та не спростовані у встановленому порядку відповідачем.
В порядку ст. ст. 123,129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 12-13, 20, 73-80, 86, 91, 123,129, 233, 236-240 ГПК України, суд -
Позов задоволити.
1. Стягнути з Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (вул. Білецька, 2-А, м. Чортків, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00956187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон Агро" (вул. Білецька, 2, м. Чортків, Тернопільська область, ідентифікаційний код 40802338) 4454011 (чотири мільйони чотириста п'ятдесят чотири тисячі одинадцять) грн 75 коп. - боргу, 66810 (шістдесят шість тисяч вісімсот десять) грн 17 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.
Видати наказ.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено 15.02.2021.
Суддя І.П. Шумський