ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.02.2021Справа № 910/15133/20
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,
при секретарі судового засідання Свириденко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХКАР"
вул. Молодогвардійська 32, м. Київ, 03151
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент"
вул. Молодогвардійська 32, м. Київ, 03151
про стягнення 5 000 000,00 грн.
За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХКАР" звернулася до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" про стягнення 5 000 000,00 грн. за договором позики від 27.05.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.20. відкрито провадження у справі № 910/15133/20 та призначено підготовче засідання у справі на 04.11.20.
В судове засідання, призначене на 04.11.2020 представники сторін не з'явилися, причин неявки суд не повідомили. Судом відкладено розгляд справи до 18.11.2020.
У судове засідання, призначене на 18.11.2020, з'явився представник позивача, надав пояснення. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про розгляд справи був належними чином повідомлений належним чином ухвалою суду від 04.11.2020.
Ухвалою суду від 18.11.2020, занесеною до протоколу судового засідання судом відкладено розгляд справи на 09.12.2020.
Ухвалою суду від 09.12.2020, занесеною до протоколу судового засідання судом ухвалено закрити підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.01.2021.
В судовому засіданні 20.01.2021 по розгляду справи № 910/15133/20 по суті позивачем підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі, відповідач явку свого повноважного представника не забезпечив, заяв, клопотань не подав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 20.01.2021, занесеною до протоколу судового засідання судом відкладено розгляд справи по суті на 03.02.2021.
У судове засідання 03.02.2021 з'явився представник позивача, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою суду від 20.01.2021.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/15133/20, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 03.02.2021 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
27 травня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХКАР», код ЄДРПОУ 42915707 (надалі також - Позикодавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНГРЕС ДЕВЕЛОПМЕНТ», код ЄДРПОУ 43488033 (надалі також - Позичальник, Відповідач) було укладено договір позики №2705/2020. відповідно до умов якого Позикодавець зобов'язався надати грошові кошти Позичальникові у сумі 40 000 000,00 грн. (сорок мільйонів грн. 00 коп.) (надалі також - Позика) в строк до «14» травня 2021, на умовах зворотності, строковості, цільового характеру використання та забезпеченості, а Позичальник зобов'язується повернути Позику в установлений договором строк (надалі - Договір позики).
За цим Договором позики проценти за надання Позики не нараховуються та не сплачуються.
Відповідно до п. 1.3. Договору позики, Позикодавець зобов'язався надати Позику Позичальнику наступними траншами:
- 5 000 000,00 грн. протягом 5-ти днів, з дня укладення Договору позики, але не раніше дня передачі Позичальником в забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором позики нерухомого майна;
- 35 000 000,00 грн. в строк до 01 серпня 2020 року.
При цьому, сторони у п. 3.1. Договору позики домовилися, що погашення Позики може здійснюватися різними за розміром сумами (частинами), проте частину Позики у розмірі 5000000,00 грн. Позичальник зобов'язаний повернути Позикодавцю не пізніше 03 червня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Позикодавець належним чином виконав умови Договору позики, що підтверджується платіжними дорученнями: №2 від 29 травня 2020 на суму 2 000 000,00 грн., №3 від 01.06.2020 на суму 2 000 000,00 грн., №4 від 02.06.2020 на суму 1 000 000,00 грн.; випискою по рахунку Позивача за період з 29.05.2019 по 02.06.2020.
За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, Позичальник припинив належним чином виконувати свої зобов'язання за Договором позики, внаслідок чого порушено його умови, що призвело до утворення простроченої заборгованості Позичальника перед Позикодавцем за Договором позики в розмірі - 5 000 000,00 грн.
10.06.2020 за вих. №01-10/100620-1 на адресу Позичальника направлено письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання за Договором позики та вимога про усунення порушення, за умова якого Позичальника зобов'язано терміново здійснити погашення простроченої заборгованості у повному обсязі, відповідно до умов Договору позики.
За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, вимоги, викладені у письмовому повідомленні, Позичальником проігноровано.
Оскільки відповідач у строк 03.06.2020 не повернув позивачу 5.000.000,00 грн, означене зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХКАР" з даним позовом до суду.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що вказаний договори за своєю правовою природою є договором позики.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Господарського кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, позивачем на надано суду доказів повернення позики відповідачем. Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість його звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За представленими до матеріалів справи документами, поясненнями, судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав умови Договору в частині повернення позивачу у строк 03.06.2020 5.000.000,00 грн, внаслідок чого позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська,32; ідентифікаційний код 43488033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХКАР" (вул. Молодогвардійська 32, м. Київ, 03151; ідентифікаційний код 42915707) 5.000.000 (п'ять мільйонів) грн 00 коп. позики, 75.000 (сімдесят п'ять тисяч) грн 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 11.02.2021
Суддя М.О. Лиськов