номер провадження справи 33/64/20
09.02.2021 Справа № 908/2007/20
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.
При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2007/20
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 8)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Захарова Германа Володимировича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення суми
За участю представників сторін:
від позивача: Сушко Т.В., довіреність № 09/12/77 від 07.09.2020;
від відповідача: Бітяков Д.М., ордер серії АР № 1025714 від 01.10.2020; Захаров Г.В., паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області 21.08.2001
вільний слухач: ОСОБА_1
06.08.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 09-1-7/546 від 03.08.2020) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Фізичної особи-підприємця Захарова Германа Володимировича про стягнення 65479,34 грн. заборгованості по орендній платі за договором, 605,89 грн. 3% річних за ст. 625 ЦК України, 651,60 грн. інфляційних збитків за ст. 625 ЦК України, 3093,47 грн. пені за порушення п. 8.2 договору оренди, 34222,67 грн. відшкодування витрат за теплопостачання, водовідведення, водопостачання, електроенергію за договором, 223,16 грн. 3% річних за ст. 625 ЦК України, 275,72 грн. інфляційних збитків за ст. 625 ЦК України, 1128,89 грн. пені за порушення п. 8.2 договору.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 06.08.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2007/20 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.08.2020 суддею Мірошниченко М.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2007/20 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 33/64/20, судове засідання призначено на 08.09.2020.
Згідно наказу голови Господарського суду Запорізької області від 25.08.2020 № 111в суддя Мірошниченко М.В. направлений на навчання на 5 календарних днів з 07 по 11 вересня 2020 включно.
У зв'язку з викладеним, ухвалою суду від 03.09.2020 судове засідання призначено (перенесено) на 21.09.2020.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.09.2020 відповідно до ст. 216 ГПК України, за письмовим клопотанням відповідача, розгляд справи відкладався на 12.10.2020.
Ухвалою суду від 12.10.2020 ухвалено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.11.2020.
Ухвалою суду від 10.11.2020 підготовче засідання відкладено на 08.12.2020.
Ухвалою суду від 08.12.2020 з власної ініціативи суду на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів - до 11.01.2021 включно, підготовче засідання відкладено на 11.01.2021.
Ухвалою суду від 11.01.2021 закрите підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті на 09.02.2021.
У судове засідання 09.02.2021 з'явилися представники сторін та відповідач особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 09.02.2021 справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна № 10-19і від 25.03.2019, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по сплаті орендної плати у сумі 65479,43 грн. та спожитих комунальних послуг у сумі 34222,67 грн. Також позивачем були нараховані втрати від інфляції, 3% річних та пеня.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши у відзиві, що нарахування орендної плати починається з 04.04.2019 - дня підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди. У період із 17.03.2020 по 20.05.2020 існували обставини, що знаходилися поза сферою контролю орендаря (форс-мажор), оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 з 17.03.2020 було заборонено роботу суб'єктів господарювання. Зазначені обмеження були скасовані лише 20.05.2020. Відтак, відповідач був не в змозі виконати свої зобов'язання у зв'язку з існуванням форс-мажорних обставин. Про їх існування та про дострокове розірвання договору було повідомлено орендодавця листом від 21.04.2020. Враховуючи жорсткі карантинні заходи, повернути приміщення з оренди вдалося лише 22.05.2020. Таким чином, обов'язок зі сплати орендних платежів виникає у період із 04.04.2019 по 16.03.2020. За увесь період користування об'єктом мала бути сплачена орендна плата 340017,99 грн. З урахуванням гарантійного платежу орендар сплатив 345892,93 грн., що на 5874,94 грн. перевищує грошове зобов'язання з орендної плати. Стосовно обов'язку з відшкодування фактичних витрат орендодавця за комунальними та іншими послугами відповідач зазначив, що позивачем не зазначено жодних показників лічильників, тарифів, не зазначено загальну вартість теплопостачання всього приміщення, що не дає змогу провести розрахунок фактичних витрат орендодавця, що підлягають відшкодуванню орендарем. Відповідач до 16.03.2020 сплачував відшкодування комунальних послуг на загальну суму 29937,67 грн. У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.
10.11.2020 від відповідача до суду надійшло пояснення до відзиву, яким надано власний розрахунок відшкодування комунальних послуг за весь час оренди приміщення: з 04.04.2019 по 16.03.2020 у загальній сумі 54620,94 грн. З урахуванням оплати 29937,67 грн. заборгованість склала 24683,27 грн. Враховуючи зазначену у відзиві переплату з орендної плати за рахунок гарантійного внеску в розмірі 5874,94 грн., загальна заборгованість відповідача складає 18808,33 грн.
11.11.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій заперечив щодо наведених відповідачем у відзиві обставин. Зазначає, що єдиним належним доказом наявності форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України, який відповідачем не отриманий. Відповідачем не досягнуто домовленостей із позивачем щодо перенесення строків зобов'язань. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено звільнення від відповідальності або не нарахування штрафних санкцій/пені у відповідній сфері діяльності. Вважає, що відповідач не вжив усіх можливих заходів для уникнення або подолання наслідків впливу карантину на виконання договірних зобов'язань, тому не може бути звільнений від відповідальності на підставі положень про форс-мажорні обставини. Підписанням договору оренди відповідач погодив вказаний у ньому порядок оплати за спожиті комунальні послуги (п. 4.2.2 договору) без жодних підтверджуючих ці операції документів. До 04.02.2020 відповідач сплачував відшкодування комунальних послуг, отже виконував у добровільному порядку прийняті на себе зобов'язання по договору. Наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, суд
25.03.2019 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (орендодавець за договором, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Захаровим Германом Володимировичем (орендар, відповідач) був укладений договір № 10-19і оренди нерухомого майна, за умовами якого (п. 1.1 договору) орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 55, загальною площею 290,9 кв.м (далі - об'єкт оренди).
Орендар буде використовувати об'єкт оренди для господарської діяльності (надання поліграфічних послуг, торгівля продовольчими та непродовольчими товарами, тощо) (п. 1.4).
Передача об'єкта оренди здійснюється за актом приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін (п. 2.1 договору).
Згідно з п. 3.1 строк оренди складає 18 місяців з моменту прийняття об'єкту оренди орендарем за актом приймання-передачі об'єкту оренди.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно з цим договором (п. 11.1).
Орендоване приміщення було передано в оренду позивачем відповідачу на підставі акту приймання-передачі від 04.04.2019, копія якого знаходиться в матеріалах справи. В акті зазначено, що об'єкт оренди забезпечений холодним та гарячим водопостачанням, опаленням, пожежною сигналізацією, електрифікований.
За актом приймання-передачі від 22.05.2020 відповідач повернув позивачу нерухоме майно площею 290,9 кв.м.
Відповідач укладення з позивачем договору оренди № 10-19і від 25.03.2019 з підписанням акту приймання-передачі від 04.04.2019 не заперечив, зазначивши про це у відзиві на позов.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Згідно приписів статей 6, 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою договір оренди нерухомого майна від 25.03.2019 № 10-19і, укладений між сторонами, є договором найму.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У розділі 4 договору сторони визначили орендну плату та порядок розрахунків. Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору орендна плата за користування об'єктом оренди в місяць складає 29784,00 грн. у т.ч. ПДВ. Щомісячно орендар сплачує орендну плату в розмірі, передбаченому в п. 4.1 цього договору, крім того відшкодовує орендодавцю фактичні витрати, пов'язані з утриманням об'єкту оренди та прибудинкової території (крім того ПДВ).
Згідно підпункту 4.2.1 щомісячно до 15 числа поточного місяця орендодавець нараховує орендну плату за поточний місяць та направляє орендодавцю рахунки в порядку, визначеному в п. 11.7 договору, а орендар на підставі отриманих від орендодавця рахунків сплачує нараховану орендну плату за поточний місяць не пізніше 20 числа поточного місяця.
Згідно підпункту 4.2.2 орендар на підставі виставлених орендодавцем рахунків протягом 5 робочих днів з дня їх отримання в порядку, визначеному в п. 11.7 договору, відшкодовує фактичні витрати орендодавця за комунальними послугами та іншими послугами, пов'язаними з утриманням об'єкту оренди і прибудинкової території, а саме: активна електроенергія - відповідно до показників приладів обліку (лічильники); водопостачання та водовідведення відповідно до показників приладів обліку (лічильники); теплопостачання - пропорційно площі об'єкту оренди (290,9 кв.м) до загальної площі будівлі (308,2 кв.м), в якій знаходиться об'єкт оренди.
Відповідно до п. 4.2.4 у разі неотримання рахунку орендарем від орендодавця за три календарні дні до закінчення строку сплати, визначеного п. 4.2 цього договору, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату у розмірі згідно з рахунком за попередній період/місяць або згідно умов договору.
Орендар зобов'язався своєчасно здійснювати орендні та інші платежі за цим договором (п. 5.3.2).
За умовами п. 11.7 договору повідомлення сторонами одна одну про будь-які обставини, що виникають протягом дії договору, проводяться шляхом направлення письмових або електронних звернень, повідомлень, рахунків на виконання умов п. 4.2 цього договору. При цьому повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони надіслані на адреси, зазначені в п. 12 цього договору.
У пункті 12 договору визначені електронні адреси сторін.
З матеріалів справи слідує, що позивач надіслав відповідачу електронною поштою на електронну адресу та з електронної адреси, що зазначені у пункті 12 договору:
- 04.02.2020 рахунок-фактуру № 478 від 03.02.2020 про відшкодування електроенергії, водовідведення, водопостачання, теплопостачання на суму 15996,31 грн. Як зазначив позивач, вказаний рахунок був частково оплачений, залишок склав 3474,34 грн.
- 06.02.2020 рахунок-фактуру № 761 від 06.02.2020 про сплату орендної оплати на суму 29784,00 грн. Як зазначив позивач, вказаний рахунок був частково оплачений, залишок склав 5224,52 грн.
- 05.03.2020 рахунок-фактуру № 1133 від 03.03.2020 про сплату орендної оплати, відшкодування електроенергії, водовідведення, водопостачання, теплопостачання на суму 37122,03 грн. (орендна плата - 29784,00 грн., комунальні послуги - 7338,03 грн.).
- 27.04.2020 рахунок-фактуру № 1850 від 24.04.2020 2020 про сплату орендної оплати, індексацію орендної плати, відшкодування електроенергії, водовідведення, водопостачання, теплопостачання на суму 40593,65 грн. (орендна плата - 30470,90 грн., комунальні послуги - 10122,73 грн.).
- 15.05.2020 рахунок-фактуру № 2185 від 14.05.2020 про сплату орендної оплати, відшкодування електроенергії на суму 24723,03 грн. (орендна плата - 21624,52 грн., електроенергія - 3098,51 грн.). Як зазначив позивач, вказаний рахунок був частково оплачений, залишок склав 3098,51 грн.
- 29.05.2020 рахунок-фактуру № 2231 від 28.05.2020 про відшкодування водовідведення, водопостачання на суму 403,70 грн.
- 22.06.2020 рахунок-фактуру № 2628 від 23.06.2020 про відшкодування теплопостачання на суму 3309,26 грн.
- 24.06.2020 рахунок-фактуру № 2629 від 23.06.2020 про відшкодування електроенергії, водовідведення, водопостачання на суму 3481,87 грн.
- 14.07.2020 рахунок-фактуру № 2899 від 14.07.2020 про відшкодування водовідведення, водопостачання на суму 262,25 грн.
- 17.07.2020 рахунок-фактуру № 3032 від 17.07.2020 про відшкодування електроенергії на суму 2731,97 грн.
Також позивач надсилав відповідачу 07.04.2020, 13.02.2020, 25.05.2020, 02.06.2020 електронною поштою на електронну адресу та з електронної адреси, що зазначені у пункті 12 договору, повідомлення щодо наявності заборгованості з орендної плати та комунальних платежів, а також вимогу про сплату боргу.
Шляхом математичного підрахунку, враховуючи поданий позивачем розрахунок, заборгованість з орендної плати складає 65479,42 грн., заборгованість по відшкодуванню комунальних послуг складає 34222,67 грн.
У матеріалах справи наявні копії платіжних доручень щодо сплати орендної плати за вказаним вище договором на загальну суму 345892,93 грн.:
- № 306 від 26.03.2019 на суму 29784,00 грн. (оплата гарантійного платежу);
- № 329 від 07.05.2019 на суму 26805,60 грн.;
- № 336 від 13.06.2019 на суму 29784,00 грн.;
- № 372 від 15.07.2019 на суму 26000,00 грн.;
- № 373 від 15.07.2019 на суму 3784,00 грн.;
- № 387 від 14.08.2019 на суму 12800,00 грн.;
- № 388 від 16.08.2019 на суму 8300,00 грн.;
- № 399 від 05.09.2019 на суму 11731,57 грн.;
- № 406 від 13.09.2019 на суму 8000,00 грн.;
- № 417 від 03.10.2019 на суму 6600,00 грн.;
- № 417 від 06.10.2019 на суму 10000,00 грн.;
- № 423 від 10.10.2019 на суму 3000,00 грн.;
- № 436 від 29.10.2019 на суму 12000,00 грн.;
- № 442 від 06.11.2019 на суму 3600,00 грн.;
- № 446 від 10.11.2019 на суму 2184,00 грн.;
- № 447 від 10.11.2019 на суму 8500,00 грн.;
- № 448 від 12.11.2019 на суму 5626,33 грн.;
- № 449 від 12.11.2019 на суму 2600,00 грн.;
- № 452 від 14.11.2019 на суму 6000,00 грн.;
- № 455 від 19.11.2019 на суму 4000,00 грн.;
- № 456 від 19.11.2019 на суму 4700,00 грн.;
- № 457 від 19.11.2019 на суму 9283,72 грн.;
- № 465 від 05.12.2019 на суму 5000,00 грн.;
- № 466 від 09.12.2019 на суму 3500,00 грн.;
- № 467 від 13.12.2019 на суму 3000,00 грн.;
- № 470 від 15.12.2019 на суму 7000,00 грн.;
- № 482 від 13.01.2020 на суму 4000,00 грн.;
- № 483 від 14.01.2020 на суму 4000,00 грн.;
- № 484 від 15.01.2020 на суму 9000,00 грн.;
- № 488 від 20.01.2020 на суму 15000,00 грн.;
- № 493 від 23.01.2020 на суму 4500,00 грн.;
- № 494 від 26.01.2020 на суму 3500,00 грн.;
- № 496 від 28.01.2020 на суму 2000,00 грн.;
- № 495 від 27.01.2020 на суму 3300,00 грн.;
- № 499 від 31.01.2020 на суму 18609,71 грн.;
- № 497 від 30.01.2020 на суму 12000,00 грн.;
- № 510 від 27.02.2020 на суму 3100,00 грн.;
- № 515 від 05.03.2020 на суму 10000,00 грн.;
- № 513 від 03.03.2020 на суму 3300,00 грн.
Усі вказані платежі відображені позивачем у розрахунку заборгованості.
У матеріалах справи наявні копії платіжних доручень щодо відшкодування комунальних послуг за вказаним вище договором на загальну суму 29012,88 грн.:
- № 370 від 11.07.2019 на суму 2439,20 грн.;
- № 416 від 29.09.2019 на суму 7314,09 грн.;
- № 439 від 02.11.2019 на суму 613,40 грн.;
- № 476 від 24.12.2019 на суму 134,57 грн.;
- №481 від 10.01.2020 на суму 2857,95 грн.;
- № 492 від 22.01.2020 на суму 3131,70 грн.;
- № 503 від 16.02.2020 на суму 3587,57 грн.;
- № 508 від 23.02.2020 на суму 1871,72 грн.;
- № 513 від 03.03.2020 на суму 2462,68 грн.;
- № 517 від 06.03.2020 на суму 4600,00 грн.
Усі вказані платежі відображені позивачем у розрахунку заборгованості.
Також у матеріалах справи наявна копія платіжного доручення щодо сплати пені за вказаним вище договором: № 451 від 14.11.2019 на суму 924,79 грн.
Відповідач у поясненні до відзиву зазначив, що ним були оплачені грошові кошти на компенсацію комунальних послуг у загальній сумі 29937,67 грн., що є неправильним, оскільки у дану суму ввійшла також сума оплаченої відповідачем пені за вказаним вище платіжним доручення № 451 (сума 924,79 грн.).
Відтак, згідно матеріалів справи, відповідач сплатив загальну суму 29012,88 грн. з компенсації витрат комунальних послуг.
Позивач, згідно з прохальною частиною позовної заяви просив стягнути з відповідача на його користь 65479,34 грн. заборгованості з орендної плати та 34222,67 грн. заборгованості по відшкодуванню комунальних послуг.
Відповідач у відзиві зазначив, що за весь період користування об'єктом оренди з 04.04.2019 по 16.03.2020 мав сплатити орендну плату у сумі 340017,99 грн., фактично сплатив 345892,93 грн.
Згідно з п. 7.1 договору сторони не несуть відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком обставин, що знаходяться поза сферою контролю не виконуючої сторони, зокрема, наслідком війн, пожеж, повенів, землетрусів, страйків (далі - форс-мажорні обставини), на строк, що починається з моменту повідомлення не виконуючою стороною про форс-мажорні обставини іншій стороні та закінчується із завершенням дії форс-мажорних обставин, з підтвердженням їх дії компетентними органами України.
Сторона, що не в змозі виконати свої зобов'язання за цим договором, негайно письмово інформує іншу сторону про початок та закінчення дії вказаних обставин, але в будь-якому випадку не пізніше наступного робочого дня від дня початку чи закінчення їх дії (п. 7.2). Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини, що настали, позбавляє сторону права посилатись на них, як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання зобов'язань згідно з цим договором (п. 7.3). У випадку настання форс-мажорних обставин строк виконання зобов'язань за цим договором переноситься на строк їх дії, про що укладається сторонами відповідний договір про внесення змін до цього договору (п. 7.4). Якщо вказані обставини продовжуються протягом двох послідовних місяців, кожна із сторін має право прийняти рішення про дострокове розірвання цього договору без відшкодування понесених збитків (п. 7.5).
Відповідач подав до матеріалів справи копію сертифікату № 2300-20-1855 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (вих. № 03.3/499 від 25.11.2020), виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою. Згідно даного сертифікату Запорізька торгово-промислова палата на підставі ст.ст. 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), із змінами та доповненнями, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України ФОП Захарову Г.В. щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: використання об'єкта оренди для господарської діяльності, а саме - надання поліграфічних послуг, відповідно до п.п. 1.4, 5.3.1 договору, у термін з 17.03.2020 за договором оренди нерухомого майна № 10-19і від 25.03.2019, укладеним з ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк". Період дії форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили): дата настання: 17.03.2020, дата закінчення: 11.05.2020.
До відзиву відповідач додав копію листа вих. № б/н від 21.04.2020, адресованого директору департаменту нерухомості та непрофільних активів Моісеєву К.Г. стосовно того, що ФОП Захаров Г.В. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 з 17.03.2020 припиняє роботу з незалежних обставин, які унеможливлюють подальшу роботу та використання орендованого приміщення за призначенням. Повідомляє, що після закінчення карантину через відсутність доходів з причини заборони роботи в період карантину, не має можливості у подальшому сплачувати орендну плату та комунальні платежі. Просив достроково розірвати договір оренди нерухомого майна № 10-19і від 25.03.2019, останнім місяцем оренди врахувати квітень 2020. Зазначив, що оскільки за останній місяць оренди був сплачений гарантійний платіж у сумі 29784,00 грн., просив врахувати надану знижку за квітень у розмірі 20% від суми орендної плати за оплату оренди за березень 2020.
Доказів надіслання/вручення даного листа позивачу відповідач суду не подав.
11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із відповідними змінами і доповненнями), якою установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Згідно зі статтею 141 даного Закону Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського Кодексу учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Водночас, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, ознаками форс-мажорних обставин є наступні: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Господарський суд наголошує, що форс-мажор (у даному випадку - карантин) повинен бути у причинному зв'язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.
Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме запровадження карантинних заходів призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов'язань за договором.
Сторона, яка потрапила під дію форс-мажорних обставин, повинна повідомити контрагента про виникнення форс-мажорних обставин одразу після того, як такій стороні стало відомо про ці обставини, вимагаючи звільнення від відповідальності і надаючи, по можливості, докази існування таких обставин і впливу таких обставин на можливість цієї сторони виконати договірне зобов'язання.
Господарський суд зазначає, що сторони договору автоматично не звільняються від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань на підставі введення карантину.
Пунктом 7.2 договору визначено, що сторона, що не в змозі виконати свої зобов'язання за цим договором, негайно письмово інформує іншу сторону про початок та закінчення дії вказаних обставин, але в будь-якому випадку не пізніше наступного робочого дня від дня початку чи закінчення їх дії.
За умовами п. 11.7 договору повідомлення сторонами одна одну про будь-які обставини, що виникають протягом дії договору, проводяться шляхом направлення письмових або електронних звернень, повідомлень, рахунків на виконання умов п. 4.2 цього договору. При цьому повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони надіслані на адреси, зазначені в п. 12 цього договору.
Доказів направлення відповідачем позивачу повідомлення стосовно неможливості виконати свої зобов'язання за договором із 17.03.2020 у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, про початок та закінчення дії вказаних обставин, матеріали дійсної справи не містять та відповідачем не подано.
У подальшому відповідач отримав сертифікат № 2300-20-1855 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 25.11.2020 року Запорізькою торгово-промисловою палатою України на звернення відповідача від 23.11.2020. Відтак, за таким сертифікатом відповідач звернувся лише після звернення позивача до суду з даним позовом.
З урахуванням вказаного, оскільки відповідач своєчасно, у строки, встановлені договором, не повідомив позивача про форс-мажорні обставини, що настали, то господарський суд приходить до висновку, що відповідач у відповідності з п. 7.3 договору № 10-19і від 25.03.2019 року позбавлений права посилатися на сертифікат № 2300-20-1855 про форс-мажорні обставини як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором.
Договір, відповідно до п. 7.4 договору, про перенесення строків виконання зобов'язань за договором на строк дії форс-мажорних обставин, сторонами укладений не був. Відповідач не подав доказів стосовно звернення до позивача з пропозицією щодо укладення такого договору.
Суд також враховує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами неможливість повернення ним з оренди приміщення раніше, ніж був складений акт від 22.05.2020 приймання-передачі (повернення з оренди) нерухомого майна.
На підставі викладеного вище, враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України суд не виходить за межі позовних вимог, з відповідача на користь позивача стягується 65479,34 грн. заборгованості з орендної плати та 34222,67 грн. заборгованості по відшкодуванню комунальних послуг.
Задовольняючи позов у частині стягнення заборгованості по відшкодуванню комунальних послуг суд зазначає, що позивач направляв відповідачу відповідні рахунки на відшкодування вказаних послуг, заперечень з приводу сум, зазначених у рахунках, відповідач не висловлював (будь-яке листування з цього приводу у матеріалах справи відсутнє). Подана відповідачем довідка стосовно електроенергії по об'єкту оренди судом до уваги не приймається, оскільки складена одноособово відповідачем та не підтверджена будь-якими доказами.
Крім того, як заявив представник позивача у судовому засіданні, показання лічильників знімалися самим відповідачем та надавались фото звіти уповноваженій особі позивача.
Також позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача на його користь за порушення п. 8.2 договору оренди пеню у сумі 3093,47 грн., нараховану за загальний період з 21.02.2020 по 23.07.2020 на заборгованість з орендної плати, та пеню у сумі 1128,89 грн., нараховану за загальний період з 12.02.2020 по 24.07.2020 на заборгованість з відшкодування комунальних послуг.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановленої законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 8.2 договору у випадку прострочення строку сплати орендної плати та/або інших платежів за цим договором, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період сплати пені, від суми боргу за кожний день прострочення. Пеня нараховується орендодавцем, починаючи з дня фактичного виникнення обставин, які є підставою для її нарахування, і до дня фактичного припинення таких обставин, при цьому сторони погоджуються, що вказані строки пені є такими, що погоджені сторонами за договором у розумінні статті 232 ГК України.
У даному випадку, факт порушення відповідачем умов договору щодо строків оплати підтверджується матеріалами справи, тому вимога про стягнення пені заявлена позивачем правомірно. Сторони у договорі встановили більший строк нарахування пені, ніж встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Розрахунок пені за прострочення строків сплати орендної плати, зроблений позивачем, судом перевірений та визнається правильним.
Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 3093,47 грн. пені за порушення п. 8.2 договору (прострочення строків сплати орендної плати).
Розрахунок пені за прострочення строків сплати комунальних платежів, зроблений позивачем, судом перевірений та визнається не правильним. Так, позивач неправильно визначив початок строків нарахування пені за рахунками, визначивши початок строку нарахування пені день, який є кінцевим строком оплати рахунку, про що сам позивач і зазначив у позові.
Згідно перерахунку суду, зробленого за допомогою інформаційної системи «Законодавство», загальна сума пені за порушення п. 8.2 договору (прострочення строків сплати комунальних платежів) становить 1113,62 грн., яку слід стягнути з відповідача на користь позивача. У стягненні 15,27 грн. пені судом відмовляється у зв'язку з необґрунтованістю позову у цій частині.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення 651,60 грн. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з березня по червень 2020 на заборгованість з орендної плати, 275,72 грн. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з лютого по червень 2020 на заборгованість з комунальних платежів, та 605,89 грн. 3% річних, нарахованих за загальний період з 21.02.2020 по 23.07.2020 на заборгованість з орендної плати, 223,16 грн. 3% річних, нарахованих за загальний період з 12.02.2020 по 24.07.2020 на заборгованість з комунальних платежів.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3% річних, нарахованих на заборгованість з орендної плати, зроблений позивачем, судом перевірений та визнається правильним. З відповідача на користь позивача стягується 605,89 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість з орендної плати.
Розрахунок 3% річних, нарахованих на заборгованість з комунальних платежів, зроблений позивачем, судом перевірений та визнається не правильним. Так, позивач неправильно визначив початок строків нарахування 3% річних за рахунками, визначивши початок строку нарахування 3% річних день, який є кінцевим строком оплати рахунку, про що сам позивач і зазначив у позові.
Згідно перерахунку суду, зробленого за допомогою інформаційної системи «Законодавство», загальна сума 3% річних, нарахованих на заборгованість з комунальних платежів, становить 220,37 грн., яку слід стягнути з відповідача на користь позивача. У стягненні 2,79 грн. 3% річних судом відмовляється у зв'язку з необґрунтованістю позову у цій частині.
Розрахунок інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість з орендної плати, зроблений позивачем, судом перевірений та визнається правильним. З відповідача на користь позивача стягується 651,60 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість з орендної плати.
Розрахунок інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість з комунальних платежів, зроблений позивачем, судом перевірений та визнається правильним. З відповідача на користь позивача стягується 275,72 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість з комунальних платежів.
Таким чином, позов у цілому задовольняється судом частково.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій сторони.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Захарова Германа Володимировича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів: НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 8, код ЄДРПОУ 00039002) 65479 (шістдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 34 коп. заборгованості з орендної плати, 605 (шістсот п'ять) грн. 89 коп. 3% річних, нарахованих на заборгованість з орендної плати, 651 (шістсот п'ятдесят одна) грн. 60 коп. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість з орендної плати, 3093 (три тисячі дев'яносто три) грн. 47 коп. пені, нарахованої на заборгованість з орендної плати, 34222 (тридцять чотири тисячі двісті двадцять дві) грн. 67 коп. відшкодування витрат за теплопостачання, водовідведення, водопостачання, електроенергію за договором, 220 (двісті двадцять) грн. 37 коп. 3% річних, нарахованих на заборгованість з комунальних платежів, 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 72 коп. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість з комунальних платежів, 1113 (одна тисяча сто тринадцять) грн. 62 коп. пені, нарахованої на заборгованість з комунальних платежів, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 15 лютого 2021.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя М.В. Мірошниченко