у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Філатова В.М.,
суддів
Кармазіна Ю.М., Гриціва М.І.
за участю прокурора
Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 березня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Запорізької області на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24.05.2006 р., яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, громадянка України, раніше несудима
засуджена за ст. 309 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнена від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 1 рік..
Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи.
В апеляційній інстанції справа не переглядалася.
За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що 14.03.2006 р. приблизно о 15 год., знаходячись на трасі Москва-Сімферополь у невстановленої слідством особи придбала медичний шприц з особливо небезпечною наркотичною речовиною - опієм ацетильованим. який незаконно зберігала при собі та перевезла на вул. Скворцова у м. Запоріжжя без мети збуту, для власного вживання.
У касаційному поданні заступник прокурора Запорізької області, не оспорюючи правильності кваліфікації та обґрунтованості засудження ОСОБА_1, порушує питання про скасування постановленого по справі вироку, оскільки вважає, що ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді обмеження волі, яке їй відповідно до вимог ст. 61 ч.3 КК України не могло бути призначено, оскільки у неї є малолітня дитина - віком до 14 років і вона не позбавлена батьківських прав щодо цієї дитини. Крім цього, прокурор вважає, що суд неправильно вказав дату затримання ОСОБА_1
У змінах до касаційного подання заступник прокурора Запорізької області просить змінити постановлений щодо ОСОБА_1 вирок - звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у зв'язку з тим, що до неї не може бути призначене інше покарання, передбачене ст. 309 ч.1 КК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання зі змінами підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування вироку чи постанови є, зокрема, неправильне застосування кримінального закону.
Як видно із вироку, висновки про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який її засуджено, суд зробив на підставі показань самої засудженої, інших доказах, яким дана оцінка, що не оспорюється у поданні.
Проте вирок підлягає зміні.
Як видно із матеріалів кримінальної справи суд всупереч вимогам закону застосував до ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі при наявності у неї неповнолітньої дитини.
Оскільки санкція ч. 1 ст. 309 КК України, за якою засуджена ОСОБА_1, передбачає лише два види покарань, які з огляду на наявність дитини не можуть бути застосовані до останньої та враховуючи роз'яснення викладені в ч. 7 п. 8 Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання» ОСОБА_1 слід звільнити від призначеного покарання.
Керуючись ст. ст. 394 та 396 КПК України, колегія суддів
Касаційне подання зі змінами заступника прокурора Запорізької області задовольнити.
Вирок Заводського районного суду Запорізької області від 24 травня 2006 року щодо ОСОБА_1змінити.
Звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання.
Кармазін Ю.М. Філатов В.М. Гриців М.І.