Справа № 487/6526/20
Провадження № 2-а/487/20/21
08 лютого 2021 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Колісниченко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови,-
30 жовтня 2020 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, в якому просить: скасувати постанову серія ЕАМ № 5190223 від 25.09.2020 р. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що згідно постанови від 25.09.2020 позивач керував автомобілем мерседес, маючи на вітровому склі не дозволені сколи та тріщини в зоні роботи склоочисників, чим порушив вимоги п. 31.4 ПДР України, тобто керування водієм транспортним засобом, технічний стан і обладнання кого не відповідають вимогам стандартів правил дорожнього руху і технічної експлуатації. Однак Правилами дорожнього руху не заборонена експлуатація транспортного засобу за наявності тріщин на лобовому склі.
06 листопада 2020 року зазначена позовна заява залишена без руху.
02 грудня 2020 року на виконання вимог ухвали позивачем подано заяву про долучення квитанції про сплату судового збору.
03 грудня 2020 року вказаний позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження.
02 лютого 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, зазначив, що інспектор діяв в межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією та законами України. Факт розгляду адміністративної справи згідно вимог чинного законодавства та вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом та твердженнями позивача. Посилання позивача на те, що тріщина на лобовому склі не відноситься до технічних несправностей, з якими експлуатація забороняється є помилковою, оскільки наявність на вітровому склі КТХ сколу чи тріщини в зоні роботи склоочисників є порушенням відповідних правил, норм і стандартів та обмежує оглядовість з місця водія і погіршує прозорість скла та несе загрозу життю і здоров'ю учасника дорожнього руху. До того ж, відповідно до імперативних вказівок п. 31.4.7 (а) ПДР України, експлуатація транспортних засобів дозволяється лише за умови наявності передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, вимоги до яких формулюються у державних стандартах, таких як ДМТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стандарту та методи контролювання» та ДСТУ 5727-88 «Скло безпечне для наземного транспортного засобу. Загальні технічні умови». Просив суд в задоволенні відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд дійшов наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2020 року відповідачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3190223, про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 340,00 грн. за порушення ч.1 ст.121 КУпАП.
Згідно спірної постанови: 25.09.2020 10623:20 вул. Шосейна 86 позивач керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz мав на вітровому склі не дозволені сколи та тріщини в зоні роботи склоочисників чим порушив п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010, п. 31.4ПДР - Керування водієм транспортним засобом, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
У відповідності до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП полягає у керуванні транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Сама собою наявність технічних несправностей не є достатньою підставою для притягнення до відповідальності. Такі технічні несправності обов'язково повинні бути віднесені законом до таких, з якими експлуатація транспортного засобу забороняється.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначений Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Частиною 1 ст.10 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що до компетенції власників транспортних засобів, зокрема, належить здійснення заходів щодо розвитку, експлуатації та утримання у справному технічному стані транспортних засобів.
Згідно з пп.31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до пп.6.8.5 Національного стандарту України "Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання" ДСТУ 3649:2010, на вітровому склі колісних транспортних засобів не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Перелік технічних несправностей і невідповідностей вимогам, за яких згідно із законодавством забороняється експлуатація транспортних засобів, визначений у п. 31.4 Правил дорожнього руху.
Зокрема, у відповідності до пп.пп. «а», «в» п. 31.4.7 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів якщо немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду; встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю.
Посилання на технічні несправності, які зазначені у п. 31.4 ПДР України, в оскаржуваній постанові інспектора відсутні.
А така несправність, як тріщина та сколи на вітровому склі в зоні склоочисників, у переліку технічних несправностей п. 31.4.7 Правил дорожнього руху України, при яких забороняється експлуатація транспортного засобу взагалі відсутня, тобто Правилами дорожнього руху не забороняється експлуатувати транспортний засіб в цьому випадку.
Частиною 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.
Як вже зазначалось вище, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП відбулося через допущене ним порушення вимог пп.6.8.5 ДСТУ 3649-2010, п.31.4 ПДР України.
Наданим відповідачем відеозаписом з місця події підтверджується наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу позивача.
Однак ч.1 ст.121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Варто зазначити, що перелік технічних несправностей транспортних засобів, за наявності яких забороняється їх експлуатація, встановлений пп.31.4 п.31 ПДР України. Проте, як вже зазначалось вище, вказаний перелік не передбачає такої несправності, як тріщина на вітровому склі в зоні роботи склоочисників.
Отже, у розумінні Правил дорожнього руху тріщина на склі автомобіля позивача не віднесена до технічної несправності автомобіля, за наявності якої забороняється його експлуатація. Фактично наявність вказаного дефекту скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність транспортного засобу.
Вказані обставини свідчать про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.121 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що спірна постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3190223 від 25.09.2020 року за ч.1 ст.121 КУпАП є необґрунтованою та підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст.2, 5-15, 73-77, 90, 242-246, 286, 293, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕАМ3190223 від 25.09.2020, складену відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУПАП - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 420,40 грн.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України, місцезнаходження: 54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-Б/1.
Повне рішення суду складено 08 лютого 2021 року.
Суддя: З.М. Сухаревич