Справа № 458/117/21
3/458/94/2021
11.02.2021 м. Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Кшик О.І.,розглянувши матеріали справи, які надійшли від Турківського ВП Самбірського ВП ГУНП у Львівській області (Відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області) про притягнення до адміністративної відповідальності
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого на проживання АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, неодруженого, непрацюючого,
- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, якому роз'яснені права за ст. 268 КУпАП,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 679281 від 30.11.2020 - 15.10.2020 близько 22:40 год. в с. Штуківець Турківського району Львівської області гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно матері ОСОБА_2 , в ході якого ображав нецензурними словами та шарпав за верхній одяг, чим міг завдати шкоду фізичному чи психологічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, оскількт не вчиняв домашнього насильства. Між ним і його матір'ю виник побутовий конфлікт, під час якого він вжив декілька лайливих слів. Однак не шарпав матір, не чинив на неї ніякого тиску.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2, виходячи з наступних мотивів та встановлених осбтавин справи.
Склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП згідно диспозиції цієї статті визначається, як вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Відповідно до - Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству" домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Аналізуючи зазначені вище визначення домашнього насильства та однієї з його форм - психологічного насильства, яке інкримінується ОСОБА_1 у відповідності до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд дійшов висновку, що за встановлених обставин у справі хоча й мала місце нецензурна лайка ОСОБА_1 щодо його матері, однак така не була спрямована на обмеження волевиявлення потерпілої, не мала ознак впливу та контролю над потерпілою з боку ОСОБА_1 , а була викликана конфліктними відносинами між матір'ю та сином, суперечкою між ними на рівні побутових відносин.
Також судом не встановолено ні в ході розгляду справи, ні наявними в матеріалах справи доказами, що такі дії ОСОБА_1 викликали у його матері побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відтак, наявність побутового конфлікту, який мав місце за конкретних встановлених судом обставин у справі, не може кваліфікуватись як домашнє насильство в розумінні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Так як відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь, оскільки судом не встановлено в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а враховуючи, що тільки за наявності такого особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності, провадження по справі потрібно закрити.
Водночас суд зазначає, що на час розгляду справи закінчились визначені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення. Однак з урахуванням того, що суд встнановив відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тому суд закриває провадження саме з цієї підстави.
Оскільки адміністративне стягнення не застосовується, відтак підстав для стягнення судового збору відповідно до ст. 40-1 КУпАП немає.
Керуючись ст. 247, ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184, ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Суддя О.І. Кшик