Провадження № 22-ц/803/1694/21 Справа № 185/2185/20 Суддя у 1-й інстанції - Головін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.
09 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Демченко Е.Л.
суддів - Куценко Т.Р.,Макарова М.О.
при секретарі - Кругман А.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2020 року по справі за позовом кредитної спілки “Союз-Дніпро” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -
У березні 2020 року кредитна спілки “Союз-Дніпро” (далі - КС “Союз-Дніпро”) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що 15 січня 2019 року між ними та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №67/19, за умовами якого позичальнику були надані кредитні кошти у розмірі 45 000 грн. строком на 48 місяців, починаючи з 15 січня 2019 року до 14 січня 2023 року. 16 січня 2019 року між КС “Союз-Дніпро”, як кредитором, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений кредитний договір №75/19, за умовами якого позичальнику було надано кредитні кошти у розмірі 130 000.00 грн. строком на 48 місяців, починаючи з 16 січня 2019 року до 15 січня 2023 року.
Зазначали, що загальна сума отриманого ОСОБА_1 кредиту за двома кредитними договорами складає 175 000 грн.
В якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед позивачем по поверненню кредиту, сплати процентів за користування кредитом і сум штрафних санкцій, 15 січня 2019 року між КС «Союз-Дніпро» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було укладено договір поруки №67/19 та договір поруки №75/19.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови договорів не виконані, платежі, згідно графіку розрахунків, не здійснені, у зв'язку з чим допущено заборгованість, а тому просили суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів солідарно суму боргу в загальному розмірі 432 885,38 грн., з яких заборгованість за кредитним договором №67/19 від 15 січня 2019 року складає: 45 000 грн. - залишок по тілу кредиту та 62 796,24 грн. - проценти за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів, заборгованість за кредитним договором №75/19 від 16 січня 2019 року складає: 130 000,00 грн. - залишок по тілу кредиту та 195 089,14 грн. - проценти за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь КС "Союз-Дніпро" заборгованість за кредитним договором №67/19 від 15 січня 2019 року, кредитним договором №75/19 від 16 січня в загальному розмірі 432 885,38 грн., з яких заборгованість за кредитним договором №67/19 від 15 січня 2019 року складає: 45 000 грн. - залишок по тілу кредиту та 62 796,24 грн. - проценти за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів; заборгованість за кредитним договором №75/19 від 16 січня 2019 року складає: 130 000 грн. - залишок по тілу кредиту та 195 089,14 грн. - проценти за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів.
В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог КС “Союз-Дніпро” відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що позичальник не був та не є членом КС “Союз-Дніпро”, ОСОБА_3 не підписував договір поруки, оскільки перебував поза межами України, інші поручителі не були ознайомлені із повним текстом кредитних договорів, оскільки для підпису їм надавалася лише сотання сторінка даних договорів. Копії кредитних договір та договорів поруки їм надано не було, суд безпідставно розглянув дану справу у період карантину.
31 грудня 2020 року позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказували, що доводи апеляційної скарги є надуманими. До відзиву долучили заяву-анкету ОСОБА_1 про прийняття його до членів КС.
08 лютого 2021 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Мелешка І.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 лише 08 лютого 2021 року звернувся до нього за наданням правової допомоги.
Колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду даної справи, оскільки апеляційна скарга відповідачами, серед яких і відповідач ОСОБА_2 , була подана 20 листопада 2020 року, апеляційне провадження відкрите 07 грудня 2020 року, що свідчить про те, що відповідач мав достатньо часу для звернення до адвоката, а факт укладення договору про надання правової допомоги 08 лютого 2021 свідчить про затягування розгляду апеляційної скарги.
Крім того, відповідач ОСОБА_2 був присутнім у судовому засіданні 12 січня 2021 року, надавав відповідні пояснення по суті апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, що 15 січня 2019 року між КС “Союз-Дніпро”, як кредитором, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений кредитний договір №67/19.
Згідно умов кредитного договору позивач зобов'язався надати відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі - 45 000.00 грн. строком на 48 місяців, починаючи з 15 січня 2019 року до 14 січня 2023 року, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування кредитом.
Кредит був отриманий ОСОБА_1 , що підтверджується видатковим касовим ордером №10 від 15 січня 2019 року на суму 45 000 грн.
16 січня 2019 року між КС “Союз-Дніпро”, як кредитором, та ОСОБА_1 як позичальником, був укладений кредитний договір №75/19.
Згідно умов кредитного договору КС «Союз-Дніпро» зобов'язався надати відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі - 130 000 грн. строком на 48 місяців, починаючи з 16 січня 2019 року до 15 січня 2023 року, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування кредитом.
Кредит був отриманий ОСОБА_1 , що підтверджується платіжним дорученням №2201 від 16 січня 2019 року на суму 130 000 грн.
Відповідно до умов кредитного договору №67/19 від 15 січня 2019 року ОСОБА_1 зобов'язався погашати заборгованість по кредитному договору щомісячно у період з «10» по «16» число кожного місяця згідно з графіком погашення заборгованості по кредитному договору, яка складається з заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом. Кредит мав бути повністю повернутий відповідачем-1 у строк до 14 січня 2023 року.
ОСОБА_1 повинен був повернути 45 000 грн. - суму кредиту та проценти за користування кредитом, які розраховуються щомісячно при своєчасному внесені платежів відповідно п.4.2. кредитного договору.
Відповідно до умов кредитного договору №75/19 від 16 січня 2019 року ОСОБА_1 зобов'язався погашати заборгованість по кредитному договору щомісячно у період з «10» по «16» число кожного місяця згідно з графіком погашення заборгованості по кредитному договору, яка складається з заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом. Кредит мав бути повністю повернутий ОСОБА_1 у строк до 15 січня 2023 року.
ОСОБА_1 повинен був повернути 130 000 грн. - суму кредиту та проценти за користування кредитом, які розраховуються щомісячно при своєчасному внесені платежів відповідно п.4.2. кредитного договору.
В якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед КС «Союз-Дніпро» по поверненню кредиту, сплати процентів за користування кредитом і сум штрафних санкцій 15 січня 2019 року між КС «Союз-Дніпро» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було укладено договір поруки №67/19 та договір поруки №75/19.
Відповідно до умов договорів поруки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 добровільно прийняли на себе зобов'язання перед позивачем відповідати у повному обсязі по зобов'язанням ОСОБА_1 , визначених кредитними договорами.
Відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов'язання по укладеним двом кредитним договорам.
Станом на 16 березня 2020 року сума кредиту, згідно кредитного договору №67/19 від 15 січня 2019 року, не погашена за плановим розрахунком і залишок за кредитом складає 45 000 грн. (розраховується як: 45 000,00 (сума кредиту) - 0,00 (фактично сплачено кредиту) = 45 000 грн.).
Згідно кредитного договору №67/19 від 15 січня 2019 року та розрахунку заборгованості відповідач ОСОБА_1 повинен повернути: залишок по кредиту - 45 000,00 грн., проценти нараховані за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів - 62 796,24 грн. (71 096,24 грн. - 8 300 грн.= 62 796,24 грн.).
Таким чином загальний розмір заборгованості за кредитним договором №67/19 від 15 січня 2019 року становить 107 7962,24 грн.
Станом на 16 березня 2020 року сума кредиту, згідно кредитного договору №75/19 від 16 січня 2019 року, не погашена за плановим розрахунком і залишок за кредитом складає 145 000 грн. (розраховується як: 145 000,00 (сума кредиту) - 0,00 (фактично сплачено кредиту) = 145 000,00 грн.).
Згідно кредитного договору та розрахунку заборгованості відповідач ОСОБА_1 повинен повернути: залишок по кредиту - 145 000 грн., проценти нараховані за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів - 195 089,14 грн. (205 389,14 грн. - 10 300 грн. = 195 089,14 грн.).
Таким чином загальний розмір заборгованості за кредитним договором №75/19 від 16 січня 2019 року становить 325 089,14 грн.
Загальна заборгованість за двома кредитними договорами складає: 432 885,38 грн.
Задовольняючи позовні вимоги КС “Союз-Дніпро” суд першої інстанції виходив з факту неналежного виконання зобов'язання за укладеними кредитними договорами позичальником ОСОБА_1 в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування й права банку, у зв'язку з цим, вимагати повернення заборгованості за кредитними договорами достроково. При цьому, суд дійшов висновку про те, що відповідно до ст.554 ЦК України й умов вищезазначених договорів, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники, та, оскільки КС «Союз-Дніпро» підтверджено належними доказами (договір про надання кредиту, розрахунок заборгованості) розмір заборгованості, наявні правові підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів в солідарному порядку.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції вважає їх вірними, обґрунтованими, з огляду на наступне.
Між сторонами виникли правовідносини, щодо виконання відповідачами як боржником та поручителями кредитних зобов'язань.
Організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, права та обов'язки членів кредитних спілок та їх об'єднань визначені Законом України “Про кредитні спілки”.
Так, згідно частини 1 статті 1 Закону України “Про кредитні спілки” кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема, щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Аналіз статей 536,549,627 ЦК України дає підстави для висновку, що сторони у договорі вправі визначити як розмір та умови нарахування та сплати процентів за користування грошовими коштами, так і сплату неустойки у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.
Укладаючи кредитний договір, його сторони погодили усі умови, у тому числі й умови про сплату збільшених процентів за користування кредитними коштами у разі прострочення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором до повного її погашення.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до частин 1,2 статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Підстави припинення договору поруки, передбачені у статті 559 ЦК України, відсутні.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За частинами 1,2,4 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
За ч.1 ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом першої інстанції, з врахуванням обставин справи та наданих сторонами доказів, вірно визначена сума заборгованості, яка підлягає до стягнення з відповідачів, та доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.
Колегія суддів не може взяти до уваги посилання поручителів на те, що вони з умовами кредитного договору не ознайомлювались, оскільки в п.4.3 договорів поруки зазначено, що поручителі ознайомлені з умовами кредитного договору, укладеного між кредитодавцем і позичальником, та підтверджують згоду на всі зміни та доповнення до кредитного договору, які можуть виникнути під час вирішення питань між позичальником і кредитодавцем при несвоєчасному погашені кредиту або процентів за його користування, про що свідчать підписи поручителів під даним договором.
Доводи апелянта ОСОБА_3 про те, що він не підписував договір поруки у зв'язку з перебуванням за межами України, не може слугувати підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, оскільки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Договір поруки не оскаржено, клопотань про призначення судової почеркознавчої експертизи поручителями, зокрема ОСОБА_3 , а ні в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції, заявлено не було.
Прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв'язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки (ч.3 ст.10 Закону України “Про кредитні спілки”).
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позичальник не є членом кредитної спілки є хибними та спростовуються матеріалами справи, а саме заявою ОСОБА_1 (а.с.156).
Колегією суддів під час судового засідання були оглянуті оригінали кредитних справ, наданої позивачем.
Інші твердження апелянтів, колегія суддів також вважає необґрунтованими, оскільки вони є припущенням, які жодними належними та допустимими доказами не підтверджені, тоді як рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин колегія суддів вважає, що розглядаючи вказану справу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідивши обставини справи та надані сторонами докази, надавши їм належну оцінки, правильно застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог кредитної спілки.
Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
В зв'язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст.141 ЦПК України, сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Демченко Е.Л.
Судді: Куценко Т.Р.
Макаров М.О.