Провадження № 22-ц/803/3773/21 Справа № 205/4477/17 Суддя у 1-й інстанції - Шавула В.С. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.
12 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді Демченко Е.Л.
суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.
ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про витребування майна з чужого незаконного володіння , -
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння було відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 22 листопада 2018 року залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 20 січня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2019 року скасувати, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Верховного суду від 20 січня 2021 року встановлено, що в матеріалах справи (т.1,а.с.163-165) міститься заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, подана до суду апеляційної інстанції в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам проводити реєстраційні дії зі спірним майном.
Доказів того, що вказана заява була розглянута апеляційним судом матеріали справи не містять, що вказує на порушення пункту 7 частини першої статті 365 ЦПК України відповідно до якого суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову. Таким чином в порушення норм статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову апеляційним судом розглянута не була.
Розглянувши заяву та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що подана 29 січня 2019 року заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.п.1,4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача,щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін».
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів вважає, що таке вжиття заходів забезпечення позову, як заборона державним реєстраторам проводити реєстраційні дії зі спірним майном - квартирою, до ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції не позбавляє права користування даним майном, а лише тимчасово обмежує можливість здійснити його відчуження.
Зважаючи на конкретні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про доцільність задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.149-153,260,381 ЦПК України, колегія суддів, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.
До розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 22 листопада 2018 року заборонити державним реєстраторам проводити реєстраційні дії зі спірним майном - квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 824558912110).
Виконання ухвали покласти на Новокадацький відділ державної виконавчої служби м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Демченко Е.Л.
Судді: Куценко Т.Р.
Макаров М.О.