Справа № 756/14492/20 Головуючий у І інстанції Яценко Н.О.
Провадження № 33/824/92/2021 Доповідач у 2 інстанції Дрига А.М.
29 січня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Дриги А.М. за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Мотузюк Б.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Мотузюк Б.М. на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 30 листопада 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,-
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
Відповідно до постанови судді, 08.10.2020 року о 00 год. 40 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Маzda,6 SDN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по пр.Оболонський, 29 в м. Києві, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. В присутності двох свідків водій відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з постановою судді, захисник ОСОБА_1 адвокат Мотузюк Б.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова судді є незаконною та прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння. Вважає, що протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП було оформлено незаконно, оскільки ОСОБА_1 було затримано за фактом вчинення діяння, передбаченого ст. 309 КК України. Зазначає, що працівником поліції порушено вимоги ст. 266 КУпАП щодо проходження огляду на стан сп'яніння. Також зазначає, що працівниками поліції в порушення вимог не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки. Зазначає, що матеріали справи не містять направлення на огляд до закладу охорони здоров'я з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 не може бути притягнений до адміністративної відповідальності, оскільки скасовано акт, який встановлював адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений, клопотань про відкладення розгляду не надходило. Захисник не заперечувала проти розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є безпідставними.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в адміністративному матеріалі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 004624 від 8.10.2020 року, згідно якого 08.10.2020 року о 00 год. 40 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Маzda,6 SDN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по пр. Оболонський, 29 в м. Києві, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. В присутності двох свідків водій відмовився від проходження у встановленому законом порядку, медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння (а.с.1); поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку пройти медичний огляд на стан сп'яніння у лікаря нарколога (а.с. 2); зобов'язанням ОСОБА_1 , в якому останній зобов'язується не керувати транспортним засобом (а.с. 3); відеозаписом з бодікамери працівника поліції (а.с. 4).
Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доводи захисника з приводу того, що матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, є необґрунтованими, нічим не підтвердженими та такими, що подані з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Посилання захисника на те, що матеріали справи не містять направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров'я з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 від проходження огляду у лікаря нарколога, згідно чинного законодавства, відмовився в присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу.
Згідно ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд у закладі охорони здоров'я та складання висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Посилання в апеляційній скарзі захисника на те, що працівниками поліції в порушення вимог не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки, є необґрунтованими, оскільки відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Встановлення цих ознак за допомогою спеціального обладнання чи приладів законодавством не передбачено.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків.
Враховуючи наведене, порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан сп'яніння, згідно положень ст.266 КУпАП апеляційним судом не встановлено.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП було оформлено незаконно, оскільки ОСОБА_1 було затримано за фактом вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 309 КК України, є безпідставними, оскільки згідно вироку Оболонського районного суду м. Києва від 20.11.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, що ніякого відношення до притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв'язку з відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, не має.
Будь-яких доказів на спростування викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді обставин матеріали справи не містять, та захисником не надані.
Що стосується доводів, викладених в апеляційній скарзі захисника в частині скасування акту, який встановлював адміністративну відповідальність, то слід зазначити наступне.
Згідно з ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Відповідно до положень ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Як наголошується у п. 6 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Доводи апеляційної скарги щодо скасування акту, який передбачав відповідальність за відмову водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння, не знайшли свого підтвердження, оскільки 17.06.2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України №720-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким внесені зміни до Закону України від 22.11.2018 №2617-VIII. Даний Закон опублікований в газеті «Голос України» за 03 липня 2020 року. Згідно розділу ІІ цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року №2617-VIII. Відповідно, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законним.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена повністю, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Мотузюк Б.М. - залишити без задоволення.
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 30 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига