Справа № 750/1792/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/92/21
Категорія - ч.1 ст. 115 КК України. Доповідач ОСОБА_2
09 лютого 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
сторін кримінального провадження:
обвинуваченої ОСОБА_6
її захисника - адвоката ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018270010007690 від 28 вересня 2018 року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 вересня 2019 року,
щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Красилівка Козелецького району Чернігівської області, громадянки України, з професійно-технічною світою, не працюючої, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , фактично проживаюча по АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
Цим вироком ОСОБА_6 засуджена за ч. 1 ст. 115 КК України на 8 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислюється з з 28 грудня 2018 року. У строк відбуття покарання зарахований час затримання ОСОБА_6 за період з 28 по 30 вересня 2018 року.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 12 150, 92 грн процесуальних витрат на залучення експертів.
Судом визнано доведеним, що 28 вересня 2018 року близько 17 години 30 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у квартирі АДРЕСА_3 , в ході конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_9 , умисно завдала удар ножем в область грудної клітки, чим спричинила проникаюче поранення лівої половини грудей з ушкодженням лівого шлуночка серця, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, та не менше одного удару ножем в область спини, чим спричинила колоте-різане поранення правої поперекової ділянки, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Від проникаючого поранення лівої половини грудей з ушкодженням лівого шлуночка серця, що привело до тампонади серця кров'ю, ОСОБА_9 помер на місці 28 вересня 2018 року .
В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та закрити кримінальне провадження за відсутністю в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд не надав належної оцінки доказам, фактично витлумачивши їх на користь сторони обвинувачення, чим порушив принцип змагальності сторін, та проігнорував доводи сторони захисту, не надавши їм оцінки у своєму рішенні.
Суд не надав оцінки показанням обвинуваченої, яка вказувала на те, що ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, підійшов до неї ззаду та завдав удару стільцем по нозі, після чого приставивши ніж до шиї погрожував їй вбивством. Коли вона вирвалась та побігла до кімнати, то ОСОБА_9 наздогнав її та знову приставив ніж до шиї. Відчувши загрозу своєму життю, вона була змушена вихопити ніж з рук співмешканця, який продовжував поводити себе агресивно, та завдала тому удар в область тулубу, а коли той став продовжив наносити удари в область голови, то вона ще раз нанесла йому удар ззаду в область попереку.
Ту обставину, що за життя ОСОБА_9 постійно погрожував застосуванням ножа, у судовому засіданні підтвердила і потерпіла. Сама обвинувачена була ініціатором проведення слідчого експерименту, і те, що подробиці, які вона повідомляла під час його проведення, мають відмінності від показань, які нею надавалися під час судового засідання, не є тими доказами, які беззаперечно свідчать про доведеність її винуватості у вчиненні інкримінованого злочину. Його підзахисна ОСОБА_6 перебувала у шоковому стані після подій і тому механізм заподіяння тілесних ушкоджень та область їх нанесення були повідомлені приблизно.
Вважає, що суд безпідставно не прийняв до уваги додатковий висновок експерта № 2 до експертизи № 530, де беззаперечно встановлено, що у ОСОБА_6 були наявні тілесні ушкодження, які відповідають ушкодженням отриманим при самозахисті.
Той факт, що у обвинуваченої не зафіксовані тілесні ушкодження на голові та шиї є упередженим ставленням суду, оскільки ОСОБА_6 пояснювала, що під час експертного дослідження акцентувала увагу експерта на вказаних нею тілесних ушкодженнях, але експерт їх не зафіксував.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин події злочину, покладений на сторону обвинувачення, в свою чергу суд, згідно з положеннями ст. 22 КПК України, зберігаючи об'єктивність та неупередженість створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав, проте, суд цих вимог закону не дотримався.
З урахуванням роз'яснень Постанови Пленуму ВСУ № 1 від 26 квітня 2002 року та встановлених обставин у справі, стан сп'яніння та поведінку ОСОБА_9 , спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, ОСОБА_6 безумовно сприймала загрозу своєму життю, як реальну, отже на підставі кримінального закону та Конституції України, мала право будь-яким способом припинити посягання від нападника.
Звертає увагу на те, що за час перебування в умовах слідчого ізолятору його підзахисна захворіла на тяжку хворобу, а саме відкрита форма туберкульозу, але суд вказані обставині взагалі не надав жодної юридичної оцінки.
Заслухавши доповідача, захисника адвоката та обвинувачену, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили про закриття кримінального провадження з тих підстав, що ОСОБА_6 діяла у стані необхідної оборони, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на відсутність суспільно - небезпечного посягання з боку убитого потерпілого, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 28 вересня 2018 року о 18 год. 01 хв. на номер служби «102» надійшло повідомлення про те, що в магазин «Седам» зайшла жінка та повідомила, що у неї в квартирі знаходиться труп з ножовими пораненнями. Просила викликати наряд поліції. (т.2 а.п.64)
Згідно рапорту чергового інспектора ЧВП ГУНП в Чернігівській області від 28 вересня 2018 року, в цей день, о 18 год. 22 хв. до наряду поліції звернулася громадянка ОСОБА_6 та повідомила, що її знайомий «пирнув» себе у груди ножем.
По прибуттю наряду поліції та слідчої оперативної групи у квартирі, АДРЕСА_3 , у кімнаті на підлозі був виявлений без одягу труп ОСОБА_9 з ножовими пораненнями в області грудної клітки з ушкодженням серця та в області правої поперекової ділянки.
Судово-медичні данні вказують на те, що смерть ОСОБА_9 , 1968 року народження, настала ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок проникаючого поранення лівої половини грудей з ушкодженням лівого шлуночка серця, що призвело до тампонади серця кров'ю, великий об'єм якої був виявлений в серцевій сорочці. Поранення грудної клітки, так само як і поранення поперекової ділянки справа, було колото різаним, які утворилися незадовго до смерті, в якій послідовності встановити неможливо, від дії однобічно-гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, що мав обушок П-подібного перетину з добре вираженими ребрами. По краях ран виявлене залізо ( висновок експертизи трупа № 925 від 29.09.2018 том. 1 а. с. 134-141).
Версія захисту про дії обвинуваченої ОСОБА_6 в стані необхідної оборони, ретельно перевірялася судом першої інстанції і спростована наведеними у вироку доказами.
Так, 04.10.2018 року підозрювана ОСОБА_10 під час слідчого експерименту показувала та пояснювала, що в той день з потерпілим збирали пусті пляшки та горіхи, які здали та заробили 0,5 л. спиртного. За той час, що вона виходила до аптеки за аспірином, ОСОБА_9 сам випив зароблене спиртне. Коли вона пішла на кухню готувати вечерю, до неї підійшов ОСОБА_11 , став ображати нецензурними словами, завдав два удари в спину, після чого схопив її однією рукою за волосся, іншою схопив ножа зі скляної банки, яка стояла на столі та став приставляти до шиї, погрожуючи убивством. ОСОБА_10 вирвалася і побігла з кухні до кімнати, куди за нею побіг ОСОБА_9 , який знову приставляв їй ніж до шиї та 6-7 разів ударив по голові, після чого схопив за волосся та тягав по кімнаті. Під час таких знущань ОСОБА_10 вирвала ніж з рук ОСОБА_9 та ударила того ножем в груди, на що останній схопив її за тулуб, після чого вона ударила його ножем у поперек.
Відразу після події злочину, ОСОБА_6 , 1986 року народження, була оглянута судово-медичним експертом, який виявив два синці на правій верхній та лівій нижній кінцівках, які могли виникнути від дії тупих твердих предметів по механізму удару, тиснення і як усі в сукупності, так і кожне окремо, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, без розладу здоров'я.
Слідів побоїв на голові чи на спині, експерт не виявив ( висновок експерта № 530 від 29.09.2018, том 1 128-130). Більш того, з урахуванням кількості ударів, про заподіяння яких зазначала ОСОБА_12 , не менше 10 ударів, їх сліди неодмінно були б виявлені експертом.
Додаткова експертиза до судово-медичного висновку № 530 від 29.09.2018, проведена 04.01.2019 показала, що тілесне ушкодження у вигляді синця по зовнішній поверхні верхньої третини лівого стегна у ОСОБА_6 могло утворитися як від удару тупим твердими предметом, так і від удару об поверхню з виступаючим краєм ( кут столу).
Тілесне ушкодження у вигляді синця по внутрішній поверхні правого передпліччя в нижній третині, могло утворитися у ОСОБА_10 внаслідок стиснення руками людини правої верхньої кінцівки, так і при самозахисті, коли вона закривалася правою рукою від удару( додатковий висновок в томі 2 а. с. 47-50).
Під час судового розгляду в суді першої інстанції ОСОБА_6 категорично заперечувала, що мала умисел на вбивство співмешканця ОСОБА_9 , пояснювала, що останній ударив її стільцем по нозі, схопив за волосся, приставив до шиї ножа та погрожував убивством. Вона змогла вирватись з рук ОСОБА_9 та побігла до кімнати, де у процесі боротьби вона змогла відібрати ніж та завдала співмешканцю один удар в область грудей, після якого він не зупинився та почав бити її кулаками по голові і вона завдала ще один удар ножем в область попереку. Після цього ОСОБА_9 відійшов від неї та почав ходити по кімнаті, а вона пішла до ванної кімнати, помила руки та ніж, який віднесла на кухню. Перебуваючи на кухні, вона почула, як потерпілий впав, коли вона підійшла до нього, то він не реагував на неї.
Такі показання обвинуваченої суперечать її ж показанням під час слідчого експерименту від 04.10.2018, обстановці під час огляду місця події, де на кухні табурет накритий стоїть біля кухонного столу, у кімнаті слідів боротьби не видно. Сліди речовини бурого кольору, які у подальшому ідентифіковані як кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_9 , сконцентровані в одному місці - неподалік столу, посередині кімнати, де був знайдений мертвим ОСОБА_9 , який лежав на животі, без одягу.
Посилання обвинуваченої на те, що ОСОБА_9 поводився агресивно по відношенню до неї, автоматично не породжує права на необхідну оборону. Покійний ОСОБА_9 та ОСОБА_6 співмешкали разом та спільно вживали алкогольні напої. 28 вересня 2018 року ОСОБА_9 сам випив зароблене спиртне, що було підставою для претензій з боку ОСОБА_6 .
Ножове поранення в області попереку справа, ОСОБА_6 не могла заподіяти, будучи звернутою обличчям до ОСОБА_9 та тримаючи ножа у правій руці, у такому випадку поранення у потерпілого повинно було бути зліва.
Канал ножового поранення грудної клітки у ОСОБА_9 проходить на рівні соска спереду назад, зверху вниз та дещо зліва направо, відповідно ОСОБА_6 не могла завдати удару ножем підводячись з колін і відбиваючи напад ОСОБА_9 , як вона зазначала під час теперішнього апеляційного розгляду, тим більше, що обвинувачений значно вищий від неї зростом.
Згідно висновку експерта № 775 від 25.07.2019, який є додатковим до висновку експерта № 925 від 29.09.2018, колото-різане поранення лівої половини грудної клітки щілиноподібної форми, яке досліджувалося з клаптя шкіри з рани, не могло утворитися від удару ножем за обставин та механізму, на які показала ОСОБА_6 під час слідчого експерименту. Так само не могло утворитися ножове поранення попереку, за обставин повідомлених обвинуваченою ( висновок експерта в томі 2 а. с.143-150).
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об'єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.
Захисник адвокат ОСОБА_7 акцентував увагу на тому, що суд першої інстанції неповно виклав показання потерпілої ОСОБА_13 , зайнявши обвинувальний ухил. При цьому не звернув уваги, що потерпіла до смерті ОСОБА_9 чотири роки в квартиру не приходила і не спілкувалася, навіть не знала про спільне проживання обвинуваченої з потерпілим. Зі слів своєї матері, яка доводилася хрещеною ОСОБА_9 , потерпіла ОСОБА_13 повідомила суду, що за життя ОСОБА_9 зловживав спиртними напоями, у стані алкогольного сп'яніння поводився неадекватно, бив свою матір та бабусю, які давно померли.
Відповідаючи на питання в суді апеляційної інстанції обвинувачена ОСОБА_6 пояснювала, що з ОСОБА_9 прожила шість років і тільки останні півроку після втрати роботи він зловживав спиртними напоями, поводився агресивно, при цьому жодного разу до поліції обвинувачена офіційно не зверталася, маючи власне житло не покинула квартиру та продовжувала проживати з ОСОБА_9 , який збирав пляшки, горіхи, чим заробляв на життя, в той час як обвинувачена ніде не працювала.
Після завдання смертельного ножового поранення своєму п'яному співмешканцю ОСОБА_6 о 18 год. 01 хв. йде в магазин, де заявляє працівнику магазину про труп в її квартирі, а вже через 20 хвилин повідомляє поліцейському, що її знайомий сам собі заподіяв удар ножем у груди.
Версія сторони захисту про заподіяння смерті ОСОБА_9 в стані необхідної оборони, ретельно перевірялася судом першої інстанції і спростована зібраними та перевіреними під час судового засідання доказами.
Так, обвинувачена спочатку повідомила про самогубство ОСОБА_9 , потім висунула версію про напад з ножем та необхідну оборону від нападника. При цьому сама ОСОБА_6 відібрала з рук ножа у фізично більшого і сильнішого від неї ОСОБА_9 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, і поводився неадекватно. Показання ОСОБА_6 про заподіяння ножового поранення як у груди, так і в поперек на слідчому експерименті та під час судового засідання, не відповідають як розташуванню обвинуваченої і потерпілого, так і напрямам ударів, завданих ножем, на що вказують судово-медичні висновки експерта № 775 від 25.07.2019.
Один єдиний синець на руці, який міг бути завданий як при самозахисті, так і при утриманні загиблим її руки з ножем з метою уникнення ножових поранень, поза розумним сумнівом виключає, наявність суспільно небезпечного посягання з боку покійного ОСОБА_9 .
У обвинуваченої ОСОБА_6 не виникало права на необхідну оборону через відсутність суспільно - небезпечного посягання, а тілесні ушкодження у вигляді двох синців одного на стегні, а другого на руці, могли виникнути при доланні опору з боку потерпілого, який намагався уникнути поранення і утримати руку обвинуваченої з ножем, направленим в його бік, на що вказують мотиви конфлікту, обстановка в кімнаті та вигляд тіла убитого ОСОБА_9 , який за життя був не кращим із людей, проте протиправно позбавляти його життя за даних обставин, у ОСОБА_6 не було жодних правових підстав.
Призначаючи покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд повинен призначити його у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК України та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З урахуванням обставин справи, особи обвинуваченої та загиблого, їх способу життя, ставлення обвинуваченої до своїх дій, високої суспільної небезпечності вчиненого злочину, при наявності двох обставин, що обтяжують покарання, суд призначив покарання у межах , наближених до мінімальної санкції статті.
Посилання в апеляційній скарзі захисника, що судом не було враховане тяжке захворювання обвинуваченої, на яке вона захворіла в умовах ізоляції від суспільства, не можуть бути підставою для зміни чи скасування вироку. Питання звільнення від покарання за хворобою вирішується в іншому провадженні і при наявності відповідно висновку спеціалістів про наявність тяжкої хвороби, яка перешкоджає подальшому відбуттю покарання, чого у даному провадженні немає.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 532 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 вересня 2019 року щодо ОСОБА_6 , без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженою, яка перебуває під вартою, в той самий строк, з дня вручення копії ухвали.
ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16