09 лютого 2021 року м. Херсон
справа № 648/43/20
провадження № 22-ц/819/48/21
22-ц/819/70/21
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач) суддів:Пузанової Л.В., Склярської І.В., Чорної Т.Г.,
секретар Плохотніченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Білозерського районного суду Херсонської області у складі судді БугрименкаВ.В. від 28 травня 2020 року та апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу цього ж суду від 30 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , до державного реєстратора виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Фаріта Анваровича, Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, скасування запису про право власності,
встановив:
У січні 2020 року ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до державного реєстратора виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Фаріта Анваровича, Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, скасування запису про право власності.
В обґрунтування позову зазначила, що 13 березня 2007 року між нею та АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», укладено кредитний договір, відповідно до якого їй надано кредит в сумі 24 900 доларів США.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, між нею та ТОВ «Укрсоцбанк» укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого нею передано в іпотеку банку нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 .
29 листопада 2019 року їй стало відомо про те, що 10 червня 2019 року державний реєстратор виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєв Фаріт Анварович прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого право власності на іпотечне майно зареєстровано за АТ «Укрсоцбанк».
Підставою для реєстрації права власності був наведений іпотечний договір та повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки від 05 березня 2019 року.
Посилаючись на незаконність дій державного реєстратора, оскільки повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки вона не отримувала, а вимогу про виконання зобов'язання за договором та попередження про наслідки невиконання такої вимоги в тридцятиденний строк в порушення приписів статті 35 Закону України «Про іпотеку» АТ «Укрсоцбанк» їй не направляв, позивач просила суд визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 червня 2019 року; скасувати внесений на підставі цього рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності від 10 червня 2020 року за АТ «Укрсоцбанк», а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням суду від 28 травня 2020 року позов задоволено частково та постановлено:
Скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 10 червня 2020 року про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк».
В решті позову про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 червня 2019 року відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 576 (п'ятсот сімдесят шість) гривень 31 (тридцять одна) копійка.
Стягнути з державного реєстратора виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Фаріта Анваровича на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 576 (п'ятсот сімдесят шість) гривень 31 (тридцять одна) копійка.
У червні 2020 року ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, зазначивши про те, що судом при ухваленні рішення не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу в сумі 12 532,10 грн.
Ухвалою суду від 30 червня 2020 року в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду Акціонерне товариство «Альфа- Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема, не врахував, що застереження в іпотечному договорі щодо позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодерджателем права власності на предмет іпотеки є договором про задоволення вимог іпотекодержателя і не потребує укладення додаткового договору або надання дозволу з боку іпотекодавця для реалізації права іпотекодержателя на іпотечне майно в позасудовому порядку.
Державна реєстрація права власності державним реєстратором була проведена з дотриманням Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, та відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку» за наявності наданої АТ «Укрсоцбанк» копії повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням, надісланого ОСОБА_1 за зазначеною нею адресою у визначений пунктом 6.2 іпотечного договору спосіб рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Крім того зазначив, що суд першої інстанції застосував норму права, що регулює спірні правовідносини, без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28 березня 2019 року у справі № 638/16922/16-ц, від 09 грудня 2019 року у справі № 464/8589/15-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц.
В апеляційній скарзі на ухвалу суду ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , просить скасувати ухвалу про відмову у задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення і постановити нову ухвалу, якою вирішити питання про розподіл понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 532,10 гривень.
Скарга мотивована тим, що висновки суду щодо відсутності підстав для стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу не відповідають матеріалам справи, які містять документальне підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Письмові відзиви на апеляційні скарги до суду не надходили.
В ході розгляду справи в апеляційному суді ОСОБА_2 , діючи від імені ОСОБА_1 , 09 лютого 2021 року подав заяву про відмову від позову, закриття провадження у справі та скасування вжитих ухвалою Білозерського районного суду від 15 січня 2020 року заходів забезпечення позову, вказавши, що наслідки закриття провадження у справі в зв'язку із відмовою від позову ОСОБА_1 та йому як її представнику роз'яснені та зрозумілі.
Відповідно до положень статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову відповідно до загальних правил про цю процесуальну дію незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову відповідає вимогам статті 206 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Прийнята судом відмова позивача від позову відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 374 ЦПК України, якою визначено повноваження суду апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.
Право позивача відмовитися від позову передбачене статтею 206 ЦПК України, відповідно до положень якої позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову суд роз'яснює йому наслідки цієї процесуальної дії, перевіряє чи не обмежений представник позивача у повноваженнях на її вчинення.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Будь-яких обмежень щодо реалізації позивачем права відмовитися від позову норми процесуального права не встановлюють.
Враховуючи надане позивачу процесуальним законом право на відмову від позову, а також з огляду на те, що заява подана адвокатом, обмеження якого на вчинення такої процесуальної дії в ордері на представництво ним інтересів ОСОБА_1 не застережені, наслідки наведеної процесуальної дії позивач та її представник знають та розуміють, колегія суддів вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позову, рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 28 травня 2020 року та ухвалу цього ж суду від 30 червня 2020 року щодо вирішення питання про ухвалення додаткового рішення визнати нечинними і провадження у справі закрити.
Відповідно до вимог частини дев'ятої статті 158 ЦПК України у випадку закриття провадження у справі суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У спірних правовідносинах позов був забезпечений ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 15 січня 2020 року шляхом накладення заборони на вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно будинку АДРЕСА_1 (а.с.26).
З огляду на наведені вище положення норм процесуального права та відсутність заперечень з боку представника відповідача, заява позивача, від імені якої діє ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини першої статті 255, статтею 373, пунктом 3 частини першої статті 374 ЦПК України, суд
ухвалив:
Прийняти відмову ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , від позову до державного реєстратора виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Фаріта Анваровича, Акціонерного товариства «Альфа - Банк» про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, скасування запису про право власності.
Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 28 травня 2020 року та ухвалу цього ж суду від 30 червня 2020 року визнати нечинними.
Провадження у справі закрити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 15 січня 2020 року.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Л. В. Пузанова
Судді: І. В. Склярська
Т. Г. Чорна
Повний текст ухвали складено 11 лютого 2021 року
Суддя Л.В. Пузанова