Справа № 464/5232/20 Головуючий у 1 інстанції: Сабара Л.В.
Провадження № 33/811/1924/20 Доповідач: Галапац І. І.
10 лютого 2021 року м.Львів
Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Шмотолохи Володимира Зіновійовича на постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 01 грудня 2020 року,
з участю правопорушника - ОСОБА_1
захисника правопорушника - адвоката Шмотолохи В.З.
цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. судового збору.
Згідно постанови судді ОСОБА_1 02 вересня 2020 року о 11 год. 20 хв. за адресою м.Львів, пр. Червоної Калини, 109 в магазині з реалізації м'ясних виробів «Галицька свіжина» здійснювала обслуговування клієнтів без захисної маски, яка б закривала ніс та рот та захисних рукавичок, чим порушила вимоги постанови Головного державного санітарного лікаря України №17, тобто порушила правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних правил і норм, передбачених актами законодавства з питань боротьби з інфекційними хворобами.
В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Шмотолоха В.З. покликається на те, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування всіх обставин справи. Зазначає, що із відеофайлу, який знаходиться в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 була в масці, яка не повністю закривала її обличчя через пошкодження кріпильного елементу та її великий розмір. Крім того, вказує, що ОСОБА_1 відпускала продукцію та здійснювала розрахунок за допомогою поліетиленового захисного пакета, який перебував на її руках, що чітко видно на відеозаписі.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Сихівського районного суду м.Львова від 01 грудня 2020 року, скасувати дану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Шмотолохи В.З., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тобто при розгляді справи суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються наявними у справі доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до ст. 252 КУпАП.
Разом з тим, за змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст.ст. 213, 221 КУпАП є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Відповідно до ст.ст.1, 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Із наведеного слідує, що обов'язковими ознаками об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності), що свідчать про порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Окрім цього, відповідно до змісту ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Всупереч наведеному, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що своїми діями ОСОБА_1 порушила п.7 Постанови головного державного санітарного лікаря №17. Проте, вказаною постановою від 09 травня 2020 року затверджено Тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів при торгівлі продовольчими (окрім ринків) та непродовольчими товарами на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), в пункті 7 яких зазначено , що працівники закладів торгівлі, в тому числі, які видають замовлення та здійснюють розрахунок, повинні бути одягнені в медичну маску або респіратор та одноразові рукавички (ЗІЗ). Після кожного зняття ЗІЗ та одяганням чистої маски/респіратора, одноразових рукавичок працівник повинен ретельно помити руки з милом або обробити антисептичним засобом.
Із врахуванням наведеного, приходжу до висновку, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, оскільки Тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів у закладах громадського харчування на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 09 травня 2020 року № 17, носять рекомендаційний характер та не є актом законодавства, яким встановлюються правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні правила і норми, в розумінні ст. 44-3 КУпАП.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, а тому, беручи до уваги принцип, закріплений в ст.62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.44-3КУпАП, що згідно п.1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити захиснику правопорушника ОСОБА_1 - адвокату Шмотолосі В.З. строк на апеляційне оскарження постанови судді Сихівського районного суду м.Львова від 01 грудня 2020 року.
Апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Шмотолохи В.З. задоволити.
Постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 01 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень - скасувати та закрити провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.