Справа № 496/514/21
Провадження № 2-а/496/6/21
11 лютого 2021 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку звернення до суду за захистом прав за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції НП України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - інспектора 2 взводу 3 роти 2 батальйону полку УПП в Одеській області лейтенанта поліції Черкашина Олександра Юрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд: скасувати постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 618098 від 21.02.2020 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Одночасно з позовною заявою, позивачем подано клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду за захистом прав. Як на поважність пропуску строку звернення до суду, позивач вказує, що 21.02.2020 р. інспектором 2 взводу, 3 роти, 2 батальйону полку УПП в Одеській області лейтенантом поліції Черкашиним О.Ю. була винесена постанова серії ДПО 18 №618098 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу 425 грн. за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП копію якої позивач отримав тільки 22.03.2020 р. після чого звернувся до Біляївського районного суду Одеської області з позовною заявою про скасування даної постанови. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 02.07.2020 р. по справі №496/1290/20 вищевказаний адміністративний позов було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків оскільки позовна заява була подана без сплати судового збору, після чого ухвалою суду від 27.11.2020 р. було повернуто адміністративний позов, який позивач отримав 26.01.2021 р. з правом повторного звернення до суду для захисту своїх прав.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку звернення до суду за захистом прав, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно 1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Водночас, у відповідності до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня з дня вручення такої постанови.
Відповідно до ч. 2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч.3 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює їх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.
У рішенні від 21.02.1975 року у справі «Голдер проти Великої Британії» Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід'ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 у практиці Європейського суду з прав людини право на звернення до суду також пов'язується лише з волевиявленням особи. За змістом частини п'ятої статті 6 КАС України особа може відмовитися від реалізації права на звернення до суду, однак не від самого права як такого.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).
За підсумовуючим аналізом наведеного, суд звертає увагу на те, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
З матеріалів позову вбачається, що позивач оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №618089 від 21.02.2020 року, звернувшись до суду з цим позовом лише 08.02.2021 року, тобто після закінчення строку звернення до адміністративного суду.
При цьому, у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду, як на підставу поважності причин його пропуску, позивач вказує на те, що у встановлений законом строк він звернувся до Біляївського районного суду Одеської області зі зазначеним позовом та ухвалою суду від 27.11.2020 року даний позов був йому повернутий.
Як вбачається з доданої до позову ухвали, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом та у подальшому, ухвалою цього ж суду від 02.07.2020 року, вказаний позов залишено без руху з наданням позивачу терміну для усунення недоліків адміністративного позову. У зв'язку з невиконання вимог ухвали від 02.07.2020 року, поданий ОСОБА_1 адміністративний позов повернуто позивачу. Зазначена ухвала набрала законної сили та не була оскаржена позивачем. Тобто позивач свідомо не усунув недоліки зазначені судом і тривалий час з 23.08.2020 р. по 08.02.2021 р. не звертався до суду (відомості не надавались) з відповідним позовом.
Тобто, повернення адміністративного позову позивачу відбулось внаслідок його винних дій, зокрема не виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, що не може свідчити про обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а тому, суд визнає наведені підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду - неповажними.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали, особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду, а саме зазначити інші причини поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 121-123, 160, 161, 168, 169, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку звернення до суду за захистом прав - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції НП України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - інспектора 2 взводу 3 роти 2 батальйону полку УПП в Одеській області лейтенанта поліції Черкашина Олександра Юрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення зазначених недоліків десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху, а саме подати заяву про поновлення причин пропуску строку для звернення до суду, зазначивши інші причини поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду та надати відповідні докази.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Галич