Справа № 263/15770/20
Провадження № 3/263/348/2021
10 лютого 2021 року м. Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Томілін Олексій Миколайович, при секретарі Астаховій О.В., за участю прокурора Куцоконя Є.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, яка перебуває на посаді директора Комунального закладу «Централізована бухгалтерія установ, підвідомчих управлінню молоді та спорту», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , займаючи посаду директора Комунального закладу «Централізована бухгалтерія установ, підвідомчих управлінню молоді та спорту», будучи згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальним за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, порушуючи вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, 02 червня 2020 о 09.51 год. подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, чим скоїла адміністративне правопорушення, яке передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
На підставі наказу міського голови Маріупольської міської ради від 20 грудня 2019 за № 909-ос ОСОБА_1 призначено на посаду директора Комунального закладу «Централізована бухгалтерія установ, підвідомчих управлінню молоді та спорту».
Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
На підставі вищезазначеного ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та зобов'язана щорічно до 1 квітня подавати декларацію за минулий рік.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОУШ-19)» внесено зміни до розділу XIII «Прикінцеві положення», якими встановлено, що декларації, які відповідно до ст. 45 Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб'єкти декларування подають до 1 червня.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік лише 02 червня 2020 о 09.51 год.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , займаючи посаду директора Комунального закладу «Централізована бухгалтерія установ, підвідомчих управлінню молоді та спорту» та, будучи згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, будучи ознайомленою з вимогами Закону про необхідність щорічно подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, 02 червня 2020 о 09.51 год. подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Дії останньої кваліфікуються як адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у інкримінованому правопорушенні не визнала, пояснила, що раніше подавала електронні декларації, обізнана про її обов'язок подавати такі деларації, дійсно електронна декларація за 2019 рік була подана нею 02 червня 2020, однак, строк подачі декларації вона пропустила не умисно, у зв'язку із виниклими на той час об'єктивними обставинами, що не залежали від її волі. Вперше на сайт НАЗК для подачі декларації вона зайшла в березні 2020 та заповнила чернетку декларації. Оскільки їй не вистачало даних для заповнення декларації, зокрема, відомостей про заробітну плату чоловіка, вона через деякий час, але до 01.06.2020 внесла ці дані, повністю заповнила декларацію, підписала та відправила її, не перевіривши відправку. Проте, 01 червня 2020 вона зайшла на сайт НАЗК та виявила, що декларація не відправилась. Наступного дня, тобто, 02 червня 2020, вона повторно вчинила такі самі дії та відправила декларацію. При цьому вона особиста про це повідомила НАЗК.
Прокурор у судовому засіданні підтримав викладені у протоколі обставини, просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення та призначити покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті.
Вислухавши пояснення прокурора, особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя приходить наступного висновку.
Відповідно до наказу міського голови Маріупольської міської ради від 20 грудня 2019 № 909-ос ОСОБА_1 призначено на посаду директора Комунального закладу «Централізована бухгалтерія установ, підвідомчих управлінню молоді та спорту».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб'єкти декларування подають до 1 червня.
Отже, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, у 2020 році була зобов'язана у порядку частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», подавати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2019 рік шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Реєстру до 1 червня.
Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Реєстру, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік - 02 червня 2020 о 09.51 год., а отже несвоєчасно.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
У відповідності до пп. «в» п.1 ч. 1 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи місцевого самоврядування є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, а відтак ОСОБА_1 , будучи директором Комунального закладу «Централізована бухгалтерія установ, підвідомчих управлінню молоді та спорту» є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією.
Статтею 1 Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони, та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і VI пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до Закону №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», розділ 13 «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» доповнено пунктом 2- 1, згідно з яким продовжено до 01.06.2020 строк подання декларацій, які подаються за минулий рік.
Таким чином, ОСОБА_1 була зобов'язана подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік до 01 червня 2020, однак, в порушення вимог Закону, подала лише 02 червня 2020.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Зазначені дії мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно пояснень ОСОБА_2 , остання у встановлений строк дійсно не подала електронної декларації, оскільки вона вважала, що відправила її завчасно.
Проте такі пояснення судом приймаються до уваги, однак не свідчать про відсутність складу адміністративного правопорушення, враховуючи вищевикладене.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних зібраних матеріалів, їх фальсифікації, особою притягнутою до адміністративної відповідальності не надано.
Згідно з ч.1 ст.172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Статтею 22 КУпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.
Малозначними правопорушеннями є такі діяння, які не становлять великої суспільної шкоди, не спричинили або не могли спричинити значної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим охоронюваним законом цінностям.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (стаття 23 КУпАП).
В ході розгляду даної справи встановлено, що вчинені ОСОБА_2 дії не призвели до настання негативних наслідків, не завдали жодних збитків державі, не спричинили шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим охоронюваним законом цінностям, судом враховано, що вона вперше притягується до адміністративної відповідальності, з матеріалів справи вбачається, що вона дійсно завчасно почала складати декларацію, строк пропуску для подачі декларації є незначним, при цьому ОСОБА_2 особисто негайно повідомила НАЗК про допущені порушення, а тому відносно неї можливо застосувати ст.22 КУпАП, визнавши зазначене правопорушення малозначним, звільнивши її від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
На підставі викладеного та керуючись ст.22, 172-6, 252, 284 КУпАП, суд -
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, провадження у справі закрити.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області.
Суддя О.М.Томілін