Справа № 127/10610/19
Провадження № 1-кп/127/320/19
09 лютого 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
сторони захисту: адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15 частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України,
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15 частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Потерпілий ОСОБА_6 08.02.2021 подав до суду заяву про відвід колегії суддів: судді-доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Відвід мотивований тим, що суд відхиляє клопотання потерпілого та намагається перейти до стадії судових дебатів.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 зазначену заяву підтримав. Крім того, зауважив, що матеріали кримінального провадження містять недостовірні докази, незважаючи на що, суд не враховує його аргументи з цього приводу. Також зауважив, що судом не вживаються заходи, спрямовані на притягнення свідків за надання завідомо неправдивих показань у справі. Наведені обставини, на переконання потерпілого, свідчать про корумпованість складу суду.
Прокурор вважає, що правові підстави для задоволення заявленого відводу відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 - заперечили проти задоволення заяви потерпілого, зауваживши, що останній не повідомив нових підстав для заявлення відводу, а тому його необхідно залишити без розгляду, оскільки потерпілий зловживає своїми правами. Крім того, зазначили, що поведінка потерпілого свідчить про намір останнього затягнути розгляд справи по суті.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.
Чинним кримінально-процесуальним законодавством України, зокрема частиною першою статті 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначено правові підстави, які унеможливлюють участь судді в кримінальному провадженні.
Зокрема, зазначеною статтею визначено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Жодної із зазначених підстав потерпілим наведено не було. Натомість, як на підставу для відводу колегії суддів потерпілий послався на те, що суд відхиляє його клопотання.
Разом з тим, з матеріалів кримінального провадження випливає, що усі клопотання, заявлені потерпілим у судових засіданням, суд ставив на розгляд сторін кримінального провадження, після чого приймав рішення щодо зазначених клопотань. Зокрема, у такому порядку були вирішені клопотання потерпілого про виклик свідків та про притягнення останніх до кримінальної відповідальності. Незгода потерпілого з ухваленими за результатами розгляду заявлених потерпілим клопотань рішень, на переконання суду, не свідчить про упередженість суду. Крім того, приписами статті 350 КПК визначено, що відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав. Про приписи зазначеної норми кримінально-процесуального закону потерпілому було роз'яснено.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для відводу складу суду, суд вважає за доцільне зауважити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй прецедентній практиці нагадував про існування у питанні безсторонності судді (суду) об'єктивного та суб'єктивного критерію. Зокрема, у справі «Олександру-Маріан Янку проти Румунії» (заява № 60858/15), «Паунович проти Сербії» (заява №54574/07) ЄСПЛ нагадав, що під суб'єктивним критерієм безсторонності маються на увазі особисті переконання і поведінка судді - чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі. Під об'єктивним критерієм мається на увазі, чи дотримав суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості; чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.
Слід при цьому зауважити, що застосовуючи суб'єктивний тест, ЄСПЛ неодноразово постановляв, що особиста неупередженість судді повинна вважатись присутньою, доки не доведено протилежного («Ле Комт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії»); повинно бути визначено, окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти , що можуть поставити під сумнів його безсторонність («Морель проти Франції», «Пескадор Валеро проти Іспанії», «Лука проти Румунії»). Об'єктивний тест, згідно з практикою ЄСПЛ, стосується переважно ієрархічних та інших зв'язків між суддею та іншими особами у справі («Межнаріч проти Хорватії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Об'єктивних відомостей, які б свідчили про упередженість суду з точки зору наведених вище об'єктивного чи суб'єктивного критерію, суду надано не було.
Крім того, потерпілий ОСОБА_6 в обґрунтування заявленого відводу послався на те, що матеріали кримінального провадження містять недостовірні докази, у зв'язку з чим суд вважає за доцільне зауважити таке.
Частиною першою статті 94 КПК визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. При цьому оцінку доказів суд здійснює в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. Тому правові підстави для здійснення оцінки наданих суду доказів до виходу суду до нарадчої кімнати, на переконання суду, відсутні.
Отже, аналізуючи доводи потерпілого та інших учасників судового провадження, суд дійшов до переконання, що жодних об'єктивно підтверджених відомостей, які б поза розумним сумнівом свідчили про наявність обставин, передбачених частиною першою або частиною другою статті 75 КПК, які б унеможливлювали подальшу участь складу суду в кримінальному провадженні, потерпілим наведено не було. Тому суд, аналізуючи доводи учасників кримінального провадження, вважає, що правові підстави для задоволення заяви потерпілого про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись статтями 81, 371 КПК, суд
В задоволенні заяви потерпілого про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні: судді-доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач:
Суддя:
Суддя: