Справа № 152/1345/20
11 лютого 2021 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шаргород кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020025360000044 від 4 листопада 2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та зареєстрованого мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, з професійно-технічною освітою, одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною першою статті 164 КК України, -
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
законного представника потерпілих - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.
1. Обвинувачений ОСОБА_3 зобов'язаний, відповідно до судового наказу Шаргородського районного суду Вінницької області від 21 червня 2018 року, сплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/2 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11 червня 2018 і до 27 листопада 2023 року, а надалі - в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 31 грудня 2028 року на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а надалі - в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення сином ОСОБА_10 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 . Знаючи про необхідність сплати аліментів та маючи реальну можливість їх сплачувати, ОСОБА_3 в період часу з 1 червня 2019 року по 30 жовтня 2020 року, маючи умисел на ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), ігноруючи рішення суду та ухиляючись від його виконання, не сплачував аліменти, внаслідок чого порушив та продовжує порушувати право дітей на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток, передбачений статтею 51 Конституції України. 29 жовтня 2020 року ОСОБА_7 досягла повноліття, у зв'язку із чим нарахування аліментів на її утримання припинилось. Однак, заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_7 за попередні роки залишилась.
2. Не маючи обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров'я, ОСОБА_3 на роботу не влаштовувався, на обліку в Шаргородському районному центрі зайнятості не перебуває, маючи доходи від тимчасових заробітків, їх не декларував та не декларує, про суми заробітку та джерела доходів державного виконавця не повідомляв та аліменти на утримання дітей не сплачував, хоча мав реальну можливість їх сплачувати, так як отримує офіційний дохід від надання земельної ділянки в оренду, тобто умисно, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, що призвело до виникнення заборгованість по сплаті аліментів за вказаний період у розмірі 89835 грн, що сукупно складає суму виплат більше, ніж за три місяці. Окрім того, з моменту виникнення зобов'язання сплачувати аліменти, а саме з 11 червня 2018 року по 30 жовтня 2020 року ОСОБА_3 допустив заборгованість по сплаті аліментів на загальну суму 130972,44 грн.
ІІ. Позиція обвинуваченого.
3. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 винуватим себе у пред'явленому обвинуваченні визнає частково.
Суду показав, що в нього дійсно є п'ятеро дітей від шлюбу із ОСОБА_5 .. Йому відомо, що є судовий наказ, відповідно до якого він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дітей. Дійсно, заборгованість по сплаті аліментів наразі складає більше 130000 грн. В середньому, він повинен сплачувати 5400 грн аліментів на утримання дітей щомісячно. Раніше працював водієм, але звільнився оскільки була маленька заробітна плата. Офіційно не працює більше п'яти років. Наразі займається тимчасовими підробітками в лісі, а також здає в оренду належні йому земельні ділянки. На обліку в центрі зайнятості він не знаходиться, інвалідності не має, офіційних довідок щодо будь-якого захворювання, яке перешкоджає працевлаштуванню не представив. Наразі вважає, що в нього немає можливості працевлаштуватися, оскільки на території України немає гідної роботи та достойної зарплатні. Умисел на несплату аліментів у нього відсутній. У зв'язку із наявністю заборгованості по аліментах виїхати закордон на заробітки не має можливості. Крім цього, зазначив, що інколи купує дітям їжу, одяг. Пояснив, що в нього немає коштів для погашення заборгованість по аліментах. В судових дебатах та в своєму останньому слові наголосив, що віддавати ОСОБА_5 кошти на утримання спільних дітей не буде. Виконувати свій обов'язок по утриманню дітей бажає виключно у натуральній формі, тобто купувати дітям продукти харчування та одяг, а квитанції в подальшому надасть державному виконавцю. Вважає, що ОСОБА_5 використовуватиме кошти, які він даватиме в якості аліментів на дітей не за цільовим призначенням.
4. Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 зазначив, що сума заборгованості по сплаті аліментів досить велика, а обвинувачений не має можливості її погасити через скрутне матеріальне становище. Просить Суд врахувати, що обвинувачений визнає свою вину у виникненні заборгованості та розкаюється у вчиненому. А тому захисник просив призначити обвинуваченому покарання у виді мінімального, визначеного частиною першою статті 164 КК України строку обмеження волі.
ІІІ. Позиція законного представника потерпілих.
5. Законний представник потерпілих ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що перебуває в зареєстрованому шлюбі із обвинуваченим ОСОБА_3 .. Від цього шлюбу мають п'ятьох спільних дітей. Обвинувачений зловживає спиртними напоями, аліменти на дітей не сплачує і не збирається сплачувати. В 2019 році став лісником, почав заробляти трохи більше коштів та пішов проживати окремо від сім'ї, тобто покинув сім'ю. Матеріальної допомоги на утримання дітей не надавав і не надає, ніякої участі у їхньому вихованні не бере. Обвинувачений три рази лікувався від алкогольної залежності, однак лікування результатів не дало. В минулому році отримав 10000 грн в якості орендної плати за земельні ділянки, однак для погашення заборгованості по аліментах заходів не вживав. ОСОБА_5 відомо, що в обвинуваченого є боргові зобов'язання, які той змушений погашати. Підтримала думку прокурора і просила Суд визначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі.
ІV. Досліджені в судовому засіданні докази.
6. Допитаний в судовому засіданні в якості свідка державний виконавець ОСОБА_11 . Суду показав, що на виконанні в Шаргородському відділі ДВС знаходиться судовий наказ Шаргородського районного суду Вінницької області від 21 червня 2018 року про стягнення із ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання дітей. За весь час з моменту винесення судового наказу ОСОБА_3 жодного разу не сплатив аліменти. Лише коли ОСОБА_5 звернулася до поліції із заявою про вчинене кримінальне правопорушення, ОСОБА_3 сплатив 200 грн аліментів. При цьому ОСОБА_3 по виклику до відділу ДВС не з'являється. При виїзді за місцем проживання обвинуваченого, останній то знаходився в стані алкогольного сп'яніння, то був взагалі відсутній. Від сусідів державні виконавці дізналися, що ОСОБА_3 неофіційно підробляє в лісі. Про орендаря, який орендує в обвинуваченого земельні ділянки відділу ДВС нічого не відомо. Офіційної заробітної плати обвинувачений не має. 18 березня 2019 року ОСОБА_3 , внесено до реєстру боржників та обмежено в праві виїзду за межі території України, в праві керування транспортними засобами та в праві полювання.
7. Відповідно до рапорту старшого інспектора-чергового СРПП №2 Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_12 від 4 листопада 2020 року до Шаргородського ВП надійшла письмова заява ОСОБА_5 про те, що її колишній чоловік ОСОБА_3 ухиляється від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
8. 4 листопада 2020 року старшим ДОП СП Шаргородського ВП ОСОБА_13 була відібрана усна заява у ОСОБА_5 про те, що її чоловік не сплачує аліменти на утримання їхніх спільних дітей. Про вищевикладений факт було складено протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення.
9. Відповідно до судового наказу Шаргородського районного суду Вінницької області від 21 червня 2018 року, ОСОБА_3 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/2 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11 червня 2018 і до 27 листопада 2023 року, а надалі - в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 31 грудня 2028 року на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а надалі - в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення сином ОСОБА_10 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
10. Згідно з копією розрахунку заборгованості по аліментах по виконавчому провадженні №57430749, заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів на утримання дітей станом на 1 листопада 2020 року становить 130972,44 грн.
11. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 1,7601 га на території Клекотинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право оренди цієї земельної ділянки ні за ким не зареєстровано.
12. Згідно з копією свідоцтва про одруження ОСОБА_3 25 грудня 2001 року уклав шлюб із ОСОБА_14 .. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_14 змінила прізвище на « ОСОБА_15 ».
13. Відповідно до копій свідоцтв про народження ОСОБА_3 записаний батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
14. Дані, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_3 відображені в інформації щодо судимості, інформації щодо не перебування на медичному обліку, довідці та характеристиці з місця проживання.
V. Оцінка Суду.
15. Враховуючи показання обвинуваченого, законного представника потерпілих, свідка, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, Суд знаходить, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за частиною першою статті 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
16. Суд вважає, що пояснення обвинуваченого, які він надав у судовому засіданні та його версія події не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Обвинуваченим та його захисником не було представлено доказів, які підтверджують намагання обвинуваченого працевлаштуватися офіційно та неможливість з об'єктивних причин цього зробити. Законний представник потерпілих та допитаний в судовому засіданні свідок спростували твердження обвинуваченого про те, що він не має можливості сплачувати аліменти. Тому Суд розцінює пояснення обвинуваченого в цій частині як намагання виправдати свою бездіяльність щодо працевлаштування та надання своїм дітям належного утримання відповідно до судового рішення. Матеріалами кримінального провадження, які були надані прокурором та дослідженні в судовому засіданні підтверджується умисне злісне ухилення ОСОБА_3 від сплати встановлених судовим наказом аліментів на утримання дітей.
17. Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.
VI. Призначення покарання.
18. Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до статей 66 та 67 КК України не встановлено.
19. Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та, відповідно до статті 65 КК України, бере до уваги:
19.1. класифікацію кримінального правопорушення, яке згідно із статтею 12 КК України відноситься до кримінального проступку;
19.2. враховує наслідки та обставини вчиненого проступку, зокрема форму вини у виді прямого умислу, злісність ухилення від сплати аліментів, про що свідчить тривалість ухилення, продовження ухилення навіть після надходження обвинувального акту до суду);
19.3. особу винного: його вік - 40 років, матеріальний стан - офіційно не працевлаштований, сімейний стан - одружений, стан здоров'я - нормальний; вчинив кримінальне правопорушення вперше; задовільно характеризується за місцем проживання.
19.4. відсутність обставин, які пом'якшують покарання та обставини, які обтяжують таке.
20. За таких обставин, Суд доходить висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді одного року обмеження волі.
21. Окрім наведених вище мотивів в даному конкретному випадку Суд враховує індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, те що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених (частина друга статті 50 КК).
22. В правовідносинах, що розглядаються, Суд враховує і позицію сторони обвинувачення, яка підтримує публічне обвинувачення і реалізує відповідну функцію держави в кримінальному провадженні.
23. Наведене в своїй сукупності є підставою для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді одного року обмеження волі, яке полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці. На думку Суду саме таке покарання відповідатиме справедливому співвідношенню між вчиненим кримінальним правопорушенням та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.
VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.
24. Цивільний позов по справі не заявлявся.
25. Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
26. Процесуальні витрати по справі відсутні.
27. Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 .Суд не вбачає.
З цих підстав,
керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -
1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.
2. Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.
3. Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок можуть бути подані апеляції до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_16