Шаргородський районний суд
Вінницької області
11 лютого 2021 року
м. Шаргород
Справа № 152/700/16-ц
Провадження № 6/152/3/21
Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Соколовської Т.О.
при секретарі судового засідання Здищук А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» адвоката Стеценка Максима Владленовича про заміну стягувача на підставі ст.442 ЦПК України, ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження»,
встановив:
12.01.2021 представник АТ «Альфа-Банк» адвокат Стеценко М.В. звернувся до Шаргородського районного суду з заявою про заміну стягувача на підставі ст.442 ЦПК України, ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження».
Заявник просить замінити стягувача у виконавчих листах по цивільній справі №152/700/16-ц про солідарне стягнення грошових коштів за кредитним договором №069/50-063 від 25.07.2008 з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа-Банк» у зв'язку з переходом до АТ «Альфа-Банк» прав кредитора за вказаним кредитним договором.
У обґрунтування заяви представник заявника АТ «Альфа-Банк» адвокат Стеценко М.В. зазначив, що 26.05.2016 Шаргородський районний суд Вінницької області видав виконавчі листи по цивільній справі №152/700/16-ц на виконання заочного рішення Шаргородського районного суду Вінницької області про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №069/50-063 від 25.07.2008 з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Виконавчі листи по цивільній справі №152/700/16-ц про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №069/50-063 від 25.07.2008 з боржників ОСОБА_1 (ВП 51990811) та ОСОБА_2 (ВП 51990958) знаходяться на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), що підтверджується витягом із Автоматизованої системи виконавчого провадження.
10.09.2019 Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».
На час звернення до суду АТ «Укрсоцбанк» є правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ «Укрсоцбанк», до заявника перейшли права та обов'язки АТ «Укрсоцбанк», в тому числі і право вимоги до боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Посилаючись на ці обставини, заявник просить провести заміну стягувача ПАТ «Укрсоцбанк», його правонаступником АТ «Альфа-Банк».
У судове засідання не прибули всі особи, які беруть участь в справі, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.
Представник заявника АТ «Альфа-Банк» адвокат Стеценко М.В. у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, згідно з п.3 прохальної частини заяви, просить заяву про заміну стягувача розглянути без участі представника заявника (а.с.142).
Представник АТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце розгляду заяви повідомлявся належним чином (а.с.182).
Боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялися належним чином. 10.02.2021 від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності, щодо задоволення заяви представника АТ «Альфа-Банк» про заміну стягувача заперечують, оскільки вважають, що заявником не надано доказів наявності виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №152/700/16-ц від 26.05.2016. Крім того, у порядку ст.442 ЦПК України та ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження» здійснюється заміна сторони у виконавчому провадженні, а не у виконавчих листах, як вказує у заяві до суду представник АТ «Альфа - Банк» (а.с.187, 188).
Відповідно до вимог ч.3 ст.442 ЦПК України, неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь в справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, судом не здійснюється.
У справі, що розглядається судом встановлено, що заочним рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 26.05.2016 у справі №152/700/16-ц за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором про надання кредиту №069/50-063 від 25.07.2008, визначену станом на 14.03.2016 в сумі 43048 доларів США 40 центів, що по курсу НБУ станом 14.03.2016 становить 1120117 (один мільйон сто двадцять тисяч сто сімнадцять) гривень 58 коп.; стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судовий збір у розмірі 16801,76 грн. (а.с.55-57).
08.07.2016 по вказаному рішенню суду стягувачу ПАТ «Укрсоцбанк» видано виконавчі листи (а.с.68, 71).
У заяві до суду про заміну стягувача у виконавчих листах зазначено, що виконавчі листи по цивільній справі №152/700/16-ц про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №069/50-063 від 25.07.2008 з боржників ОСОБА_1 (ВП 51990811) та ОСОБА_2 (ВП 51990958) знаходяться на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), що підтверджується витягом із Автоматизованої системи виконавчого провадження. Доказів у підтвердження вказаних обставин до заяви не долучено.
10.09.2019 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк» (а.с.151 - 154).
15.10.2019 рішенням №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «УКРСОЦБАНК», які зазначені в Передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати, визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15.10.2019 (а.с.155).
Передавальний акт затверджено протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 (а.с.156- 160).
Відповідно до п.1 Передавального акту від 15.10.2019, внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав обов'язків за цим актом є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019.
Передавальним актом від 11.10.2019 визначено, що облік заборгованості, пов'язаної з кредитними договорами та обліком заборгованості клієнтів за кредитними договорами, укладеними з ПАТ «Укрсоцбанк», проводиться за спеціальними балансовими рахунками, право вимоги за котрими переходить до АТ «Альфа-Банк» з 15.10.2019.
Таким чином, внаслідок реорганізації АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк» на підставі рішення від 10.09.2019, право вимоги перейшло від АТ «Укрсоцбанк» до АТ «Альфа-Банк», внаслідок чого відбулася заміна кредитора у фінансових правовідносинах з боржниками, тобто стягувача у виконавчих правовідносинах, що виникли на підставі заочного рішення Шаргородського районного суду Вінницької області у справі №152/700/16-ц за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» (найменування в подальшому змінено на АТ КБ «Укрсоцбанк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Згідно з положеннями ч.1 ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" від 26 квітня 2005 року, і у справі "Крищук проти України" від 19 лютого 2009 року).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Зазначене кореспондується із практикою Європейського суду з прав людини, який в п.24 рішення у справі «Воротніков проти України» від 14.02.2008 вказав, що «провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження, а тому виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці два провадження мають розглядатися як цілісний процес».
У п. 23 рішення ЄСПЛ в справі «Матківська проти України» від 12.03.2009 суд звернув увагу, що "виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також, що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.
Отже, заміна сторони у відносинах, які є предметом даного судового розгляду (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії цивільного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Стаття 37 та частина перша статті 378 ЦК України, у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, узгоджується з положеннями статті 55 та частини 1 статті 442 ЦК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" про те, що суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 2а/0612/649/11.
Виконання судового рішення є невід'ємною завершальною стадією судового провадження і заміна сторони на цій стадії може відбуватися як на підставі та у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, так і ЗУ "Про виконавче провадження", правонаступництво можливе на будь - якій стадії процесу, в тому числі й на стадії виконання судового рішення.
Учасниками виконавчого провадження, згідно з ч.1 ст.14 Закону України «Про виконавче провадження», є виконавець, сторони, представники сторін…
Частинами 1, 2, 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, держава, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Виходячи з наведеного, сторони виконавчого провадження, якими є стягувач та боржник, державний або приватний виконавець, а також особа, яка набула прав стягувача, можуть звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.
На підставі пункту 2 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
За статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи), та статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час розгляду справи) у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece», п.40).
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України в чинній редакції, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною 5 ст.431 ЦПК України в чинній редакції встановлено, що якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих листів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Відповідно до ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (ч.2 ст.442 ЦПК України).
Згідно з ч.5 ст.442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
З огляду на наведені положення цивільного - процесуального законодавства ствердження боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що ст.442 ЦПК України не передбачено порядку заміни боржника або стягувача у виконавчому листі, а можлива заміна лише сторони виконавчого провадження є помилковими.
Відтак, АТ «Альфа -Банк» надало суду докази того, що у справі, що розглядається відбулась заміна кредитора і, що в даній справі допускається правонаступництво, у зв'язку з чим заява про заміну стягувача підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 55, 260, ч.2 ст.268, ст.ст. 353, 354, 442 ЦПК України, ст.ст. 1, 15 Закону України "Про виконавче провадження", суд -
постановив:
Заяву представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» адвоката Стеценка Максима Владленовича про заміну стягувача на підставі ст.442 ЦПК України, ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження» - задовольнити.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська буд. № 100, ЄДРПОУ 00039019) на його правонаступника - Акціонерне товариство «Альфа - Банк» (03150, м. Київ, вул. вул. Велика Васильківська буд. № 100, ЄДРПОУ 23494714) у виконавчих листах по виконанню заочного рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 26.05.2016 у цивільній справі №152/700/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 069/60 - 063 від 25.07.2008 в розмірі 1120117 (один мільйон сто двадцять тисяч сто сімнадцять) гривень 58 коп. та судового збору в сумі 16801 (шістнадцять тисяч вісімсот одна) гривня 76 коп.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином (п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України).
Ухвала постановлена та підписана суддею 11.02.2021.
Головуючий суддя Т.О. Соколовська