Справа № 361/888/21
Провадження № 2-з/361/33/21
08.02.2021
08 лютого 2021 року Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , про забезпечення доказів до подання позовної заяви, -
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, у якій заявник просить:
•витребувати у АТ ”УНІВЕРСАЛ БАНК” інформацію про користувача (власника) платіжним картковим рахунком НОМЕР_1 , а саме про його ПІБ, РНОКПП, місце його реєстрації;
•витребувати у АТ ”УНІВЕРСАЛ БАНК” (04114 м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) інформацію щодо проведення ним 12.11.2019 транзакцїї з перерахунку грошових коштів у сумі 10 257, 00 грн. з карткового рахунку НОМЕР_2 на картковий рахунок НОМЕР_1 .
Заява обґрунтована тим, що її особистий картковий рахунок МоноБанк НОМЕР_2 .
12 листопада 2019 заявник через мобільний додаток МоноБанк здійснено переказ грошових коштів на платіжну картку НОМЕР_1 у сумі 10 257, 00 грн. (десять тисяч двісті п'ятдесят сім грн.).
Банком проведено транзакцію згідно з реквізитами зазначеної платіжної картки.
Проте, зазначений платіж на вказану платіжну картку було здійснено помилково.
Побачивши допущену помилку у номері платіжної картки, на яку заявник здійснила платіж, нею протягом хвилини скеровано звернення до банку з проханням відмінити транзакцію та повернути на її особисту картку перераховані грошові кошти у сумі 10 257, 00 грн.
У відповідь на вищезазначене звернення, банк на її електронну адресу надіслав лист, в якому повідомив, що для повернення помилково направлених грошових коштів, банк зв'язувався з клієнтом, який 12 листопада 2019 отримав на свій картковий рахунок перераховані грошові кошти у сумі 10 257 грн.У вказаній розмові клієнт повідомив банк, що цей платіж є очікуваним, а тому його повернення є неможливим без згоди клієнта.
Заявник зазначає, що між нею та власником картки НОМЕР_1 немає жодних особистих, договірних або господарських стосунків, та вони не знайомі.
Платіж який проводила заявник для оплати послуг НОВОЇ ПОШТИ, але переплутавши одну цифру у номері платіжної картки, на яку повинна була перерахувати грошові кошти, здійснила їх переказ на картку невідомої особи, яка в подальшому їх привласнила та ввела працівників банку в оману, запевняючи останніх, що отриманий нею платіж був очікуваним.
Таким чином, заявник вважає, що перераховані нею грошові кошти підлягають витребуванню у особи, проте, вона не має можливості звернутися з позовом до суду для захисту своїх прав, оскільки їй не відомі дані про особу, яка привласнила належні їй грошові кошти, необхідні для звернення до суду.
Вивчивши подану заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви та додані до неї документи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЦПК України, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Згідно ч. 3 ст. 116 ЦПК України, заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Вимоги, що ставляться до форми та змісту заяви про забезпечення доказів, визначені положеннями ст. 117 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Разом з тим, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку ст.ст. 116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи у відповідності до ст. 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.
Так, відповідно до Великого тлумачного словнику української мови ”забезпечувати” - це створювати надійні умови для здійснення чого-небудь, захищати, охороняти кого-, що-небудь від небезпеки. ”Витребувати” - одержувати щось на вимогу, запропонувати комусь з'явитися, викликати листом.
Отже, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (ст.ст. 116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (ст. 84 ЦПК України).
Зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви про забезпечення доказів вбачається, що остання просить витребувати докази, а саме витребувати у АТ ”УНІВЕРСАЛ БАНК” інформацію про користувача (власника) платіжним картковим рахунком НОМЕР_1 , а саме про його ПІБ, РНОКПП, місце його реєстрації; інформацію щодо проведення ним 12.11.2019 транзакцїї з перерахунку грошових коштів у сумі 10 257, 00 грн. з карткового рахунку НОМЕР_2 на картковий рахунок НОМЕР_1 , оскільки заявник не може самостійно їх отримати.
Тобто фактично витребування інформації заявнику необхідна для встановлення особи, яка можливо набуде статусу відповідача, що фактично не відноситься до поняття доказів в розумінні ст. 116-117 ЦПК України.
В іншому заявником не наведено підстав для забезпечення доказів відповідно до наведених вище положень ЦПК України.
У поданій заяві не зазначено належного обґрунтування необхідності забезпечення доказів у запропонований заявником спосіб. Зокрема, заявником не доведено дійсної наявності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Також, ст. 116 ЦПК України не позбавляє права в майбутньому під час розгляду справи забезпечити вказані в заяві докази під час подання позовної заяви до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 117 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене та те, що заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подачі позовної заяви подана без додержання вимог статті 117 ЦПК України, оскільки заявником не наведено достатніх підстав щодо необхідності забезпечення доказів, а також те, що вказані докази можуть бути втрачені або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення доказів не обґрунтована та підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст. 76, 77, 84, 116, 117, 260, 353 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , про забезпечення доказів до подання позовної заяви, - повернути заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Радзівіл А.Г.