Справа № 344/4380/14-ц
Провадження № 6/344/147/21
11 лютого 2021 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської Мелещенко Л.В., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,-
10 лютого 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , боржник (відповідач) ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, виданого на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 червня 2014 року у справі № 344/4380/14-ц.
Вивчивши матеріали заяви, суддя виходить з наступного.
За змістом положень частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 433 Цивільного процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Частина третя статті 433 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Отже, вказане питання розглядається судом у найкоротші терміни у судовому засіданні з повідомленням сторін по справі.
Вказана норма процесуального закону відноситься до Розділу VІ Цивільного процесуального кодексу України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».
Таким чином, оскільки вимоги заяви ОСОБА_1 стосуються питання, яке врегульоване статтею 433 Цивільного процесуального кодексу України, та належить до питань пов'язаних з виконанням судових рішень, тому вимоги статті 183 Цивільного процесуального кодексу України поширюються на зазначену заяву заявника.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені у статті 183 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно частини другої статті 183 Цивільного процесуального кодексу України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Заявником, в порушення вимог частини другої статті 183 Цивільного процесуального кодексу України, не надано до суду доказів на підтвердження скерування копії заяви з доданими до неї додатками іншому учаснику справи, а саме: боржнику (відповідачу) ОСОБА_2 .
Відповідно до положень статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частиною четвертою статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.
Частина четверта статті 183 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
За встановлених обставин, суддя дійшла висновку про наявність підстав для повернення заявнику ОСОБА_1 заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки при зверненні до суду заявником не долучено доказів, які мали б підтвердити надіслання засобами поштового зв'язку та/або надання іншому учаснику справи: боржнику (відповідачу) ОСОБА_2 копії заяви разом із додатками, що зумовлює застосування наслідків, передбачених частиною четвертою статті 183 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 183, 258-261, 353, 354, 433 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.
Суддя Мелещенко Л.В.