Справа № 189/19/21
2/189/148/21
іменем України
10.02.2021 року смт. Покровське
Покровський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Степанової О.С.
при секретареві Комеристій І.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя, -
встановив:
Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22 вересня 1990 року. Проживаючи однією сім'єю позивачка та відповідач мали спільний бюджет, вели спільне господарство і на спільні кошти придбали легковий автомобіль ЗАЗ-DAEWOO, VІN- НОМЕР_1 , держ. номер НОМЕР_2 , вартість якого на дату звернення з позовом до суду становить 98 700 (дев'яносто вісім тисяч сімсот) гривень. На даний час згоди про поділ спільного майна сторони не досягли. Для повної реалізації права власності ОСОБА_1 на спільне сумісне майно подружжя позивачка вважає за необхідне розподілити спільне сумісне майно подружжя, а саме: легковий автомобіль ЗАЗ-DAEWOO, VІN- НОМЕР_1 , держ. номер НОМЕР_2 , вартістю 98 700 (дев'яносто вісім тисяч сімсот) грн. Оскільки право власності на даний легковий автомобіль зареєстровано на відповідача, ОСОБА_2 , то право власності на вказане майно вважає за необхідне залишити за ним, а на користь позивачки стягнути з відповідача грошову компенсацію за 1/2 частину вартості легкового автомобіля у розмірі 49350 (сорок дев'ять тисяч триста п'ятдесят) гривень. В зв'язку з чим, просить позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частину вартості спільного сумісного майна подружжя, а саме: легкового автомобіля ЗАЗ-DAEWOO, VІN- НОМЕР_1 , держ. номер НОМЕР_2 , у розмірі 49350 грн.
В судове засідання сторони не прибули, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 позов підтримує та просить його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнає, не заперечує проти його задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 22.09.1990 року, актовий запис №42. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с.3).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником легкового автомобіля ЗАЗ-DAEWOO, VІN- НОМЕР_1 , держ. номер НОМЕР_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого Покровським ВРЕР УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, дата реєстрації 05.10.2013 року (а.с.4)
Так, відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч.1 ст. 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно ч.1 ст. 70 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу належить їм на праві сумісної власності і у разі його поділу частки дружини та чоловіка є рівними.
Відповідно до ч.1, 2 ст.71 Сімейного кодексу України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК (2947-14) та ст. 372 ЦК (435-15). Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляди справи.
Відповідно до ч.4 ст.71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Аналізуючи наведені норми закону, враховуючи той факт, що відповідач визнав позов в повному обсязі, суд дійшов висновку, що придбаний сторонами під час шлюбу транспортний засіб є об'єктом спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу шляхом стягнення з відповідача грошової компенсації, а саме 1/2 частину вартості легкового автомобіля у розмірі 49 350 (сорок дев'ять тисяч триста п'ятдесят) гривень, так як вартість спірного майна за погодженням між подружжям становить 98700 грн., що не порушує прав та законних інтересів будь-яких осіб.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 69, 70, 71 СК України, п.п.22,25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділити спільного майна подружжя", ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН - НОМЕР_6 , Ѕ частину вартості спільного сумісного майна подружжя, а саме: легкового автомобіля ЗАЗ-DAEWOO, VІN- НОМЕР_1 , держ. номер НОМЕР_2 , у розмірі 49350 (сорок дев'ять тисяч триста п'ятдесят) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до Розділу VІІІ п.п.15.5 п.15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.С. Степанова