ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 лютого 2021 року м. Київ № 826/13907/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської державної адміністрації, Київського міського територіального центру соціального обслуговування про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
28.08.2018 ОСОБА_1 (ОСОБА_1) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Солом'янська РДА), Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА), Київського міського територіального центру соціального обслуговування, в якій висловила прохання:
- визнати колегіальне рішення у формі протоколу засідання комісії Солом'янської РДА від 03.04.2018 №2 з питань забезпечення соціальними послугами громадян не здатних до самообслуговування та мають рідних - протизаконним та протиправним;
- зобов'язати Солом'янську РДА скасувати рішення у формі протоколу засідання комісії від 03.04.2018 №2;
- зобов'язати Солом'янську РДА призначити (поновити) соціальну послугу - соціальну допомогу соціального робітника вдома як інваліду І групи безстроково;
- зобов'язати Департамент соціальної політики КМДА терміново (невідкладно) визначити суб'єкта надання соціальних послуг вдома інваліду 1 групи (заявниці), яким згідно пункту 17 Положення про територіальний центр надання соціальних послуг Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації однозначно може бути Територіальний центр надання соціальних послуг Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації - Солом'янська районної в місті Києві державна адміністрація;
- зобов'язати Київський міський територіальний центр з надання соціальних послуг визначити та узгодити з позивачем об'єм необхідних послуг догляду вдома, згідно з Державними стандартами надання соціальних послуг, та надати методичні рекомендації щодо їх реалізації вдома інваліду 1 групи, підпорядкованому Київському міському територіальному центру з надання соціальних послуг, підпорядкованому центру Солом'янському територіальному відділенню надання соціальних послуг Солом'янського управління праці та соціальних послуг Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.
Підставою для звернення до суду з даною позовною заявою стало протиправне, на думку позивача, позбавлення її соціальної допомоги соціального робітника вдома як інваліду І групи.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М. від 12.05.2018 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
14.01.2019 від Київського міського територіального центру соціального обслуговування до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача, стверджує про її необґрунтованість з огляду на те, що спеціалізоване відділення соціальної допомоги вдома інвалідам з психічними захворюваннями Територіального центру, згідно з Державним стандартом догляду вдома, забезпечує надання соціальної послуги догляд вдома лише громадянам, які мають психічні розлади, за місцем їх проживання, для подолання або пом'якшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статуту та повноцінної життєдіяльності.
14.01.2019 від Солом'янської РДА до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача, стверджує про її необґрунтованість з огляду на те, що оспорюване позивачем колегіальне рішення у формі протоколу засідання Комісії Солом'янської РДА з питань надання безоплатних соціальних послуг громадянам, які не здатні до самообслуговування та мають рідних, які повинні забезпечувати їм догляд і допомогу про припинення безкоштовного надання позивачу соціальних послуг прийняте у межах повноважень та відповідно до чинного законодавства, оскільки позивач систематично порушувала умови договору про надання соціальних послуг.
18.01.2019 від КМДА до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача, стверджує про її необґрунтованість з огляду на те, що до компетенції виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не відносяться питання викладені у позовній заяві.
Позивачем подано відповіді на відзиви відповідчів.
Отже суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступне.
Рішенням Комісії Солом'янської РДА з питань надання безоплатних соціальних послуг громадянам, які не здатні до самообслуговування та мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу 16.08.2011 прийнято рішення, оформлене протоколом № 2 про надання позивачу соціальних послуг з надомного обслуговування безкоштовно, оскільки ОСОБА_1 потребувала додаткової допомоги після перенесеного інсульту, самостійно пересуватись не могла, не була здатна до самообслуговування, але двоє синів їй таку допомогу не забезпечували.
На підставі цього рішення між Територіальним центром соціального обслуговування населення Солом'янського району міста Києва і ОСОБА_1 укладено договір про надання зазначених послуг позивачу строком на 1 рік, а потім щорічно укладалися нові аналогічні договори.
Рішенням комісії Солом'янської РДА, оформлене протоколом від 03.04.2018 у зв'язку із систематичним порушенням підпункту 3.2 пункту 3, договору про надання соціальних послуг, відповідно до підпункту 2,5 пункту 2, підпункту 5.1.1., 5.1.3, 5.1.6 та 5.1.7. пункту 5 вказаного договору ухвалено зняти ОСОБА_1 з надомного обслуговування відділенням соціальної допомоги вдома № 2 територіального центру соціального обслуговування населення Солом'янського району м. Києва.
Наказом Управління праці та соціального захисту населення Територіального центру соціального обслуговування населення Солом'янського району Солом'янської РДА від 18.04.2018 № 114-од ОСОБА_1 знято з відділення соціальної допомоги вдома № 2 на підставі вказаного вище рішення від 03.04.2018.
18.04.2018 дію договору про надання соціальних послуг, укладеного 02.01.2018 між Територіальним центром соціального обслуговування населення Солом'янського району міста Києва і ОСОБА_1 , було припинено Територіальним центром соціального обслуговування населення Солом'янського району міста Києва на підставі підпункту 5.1.6 договору із-за систематичного порушення позивачем підпункту 3.2 пункту 3 статті 3 цього договору та відмовлено позивачці від надання соціальних послуг.
Судом встановлено, що згідно із підпунктом 3.2 пункту 3 статті 3 договору про надання соціальних послуг від 02.01.2018 отримувач зобов'язаний бути ввічливим і коректним у спілкуванні з працівниками територіального центру при виконанні ними посадових обов'язків.
Відповідно до пункту 5.1.6 пункту 5.1 пункту 5 вказаного договору визначено, що дія цього договору припиняється у випадках грубого, принизливого ставлення отримувача до обслуговуючого персоналу, соціальних працівників, соціальних робітників та інших працівників територіального центру і його структурних підрозділів.
Не погоджуючись з отриманою відмовою щодо невключення у розрахунок грошового забезпечення одноразової грошової допомоги, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги визначає Закон України від 19.06.2003 № 966-IV «Про соціальні послуги» (далі - Закон № 966-IV).
Порядок надання соціальних послуг регламентовано статтею 7 Закону № 966-IV.
Суб'єкти, що надають соціальні послуги, здійснюють свою діяльність відповідно до статутних документів, цивільно-правових договорів (для фізичних осіб - підприємців), в яких визначено перелік соціальних послуг, категорії осіб, яким вони надаються, за наявності відповідної підготовки їх працівників, з дотриманням державних стандартів соціальних послуг, етичних, правових норм і принципів надання соціальних послуг. Критерії діяльності суб'єктів, що надають соціальні послуги, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Суб'єкти, що надають соціальні послуги, на договірних засадах можуть залучати для виконання цієї роботи інші підприємства, установи, організації, фізичних осіб, зокрема волонтерів.
Перелік соціальних послуг затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики.
Соціальні послуги можуть надаватися як за плату, так і безоплатно.
Соціальні послуги державними та комунальними суб'єктами, а також іншими суб'єктами, що надають соціальні послуги із залученням бюджетних коштів, в обсягах, визначених державними стандартами соціальних послуг, безоплатно надаються:
громадянам, які не здатні до самообслуговування у зв'язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу;
громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв'язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, бездомністю, стихійним лихом, катастрофами, особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, якщо середньомісячний дохід цих осіб нижчий, ніж встановлений прожитковий мінімум;
дітям та молоді, які знаходяться у складній життєвій ситуації у зв'язку з інвалідністю, хворобою, сирітством, безпритульністю, малозабезпеченістю, конфліктами і жорстоким ставленням у сім'ї.
Особам, крім зазначених у частині п'ятій цієї статті, соціальні послуги в обсягах, визначених державними стандартами, можуть надаватися із встановленням диференційованої плати залежно від доходу таких осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Соціальні послуги понад обсяги, визначені державними стандартами, надаються за плату. Порядок регулювання тарифів на соціальні послуги встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачуються компенсаційні виплати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, оскільки позивачка має рідних синів, які повинні забезпечити її догляд, вона не відноситься до категорії осіб, які відповідно до статті 7 Закону № 966-IV мають право на надання їм соціальних послуг безоплатно.
У разі якщо особа, що отримує соціальні послуги, без поважних причин не виконує вимоги їх одержання, суб'єкт, що надає соціальні послуги, виносить такій особі письмове попередження про можливість відмови від надання соціальних послуг або обмеження у їх наданні.
У разі якщо особа отримує соціальні послуги та письмово попереджена про можливість відмови від надання соціальних послуг або обмеження у їх наданні, але продовжує не виконувати вимоги їх одержання, відповідний суб'єкт, що надає соціальні послуги, може в односторонньому порядку обмежити або припинити надання соціальних послуг такій особі, про що письмово інформується зазначена особа та місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування.
Обмеження в отриманні одного виду соціальних послуг не може бути підставою для обмеження в наданні іншого виду соціальних послуг (стаття 15 Закону № 966-IV).
Порушення позивачем умов договору про надання соціальних послуг підтверджується доповідними та службовими записками соціальних працівників, які надавали ці послуги позивачу, у яких зазначено, що ОСОБА_1 ставиться до соціальних робітників грубо, принизливо, створює конфліктні ситуації, влаштовує сварки, нецензурно лається, дозволяє собі плюнути в обличчя соціальному працівнику або вдарити палицею, тощо.
Про можливість відмови у наданні соціальних послуг (припинення договору) Територіальним центром соціального обслуговування населення Солом'янського району м. Києва Солом'янської РДА було повідомлено позивача, проте вона свою поведінку стосовно соціальних працівників не змінила, продовжувала порушувати умови договору, у зв'язку із чим дія договору могла бути припинена.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення її прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час як відповідачами, покладений на них обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконано, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, а також у зв'язку із тим, що позивач не відноситься до категорії осіб, які відповідно до статті 7 Закону № 966-IV мають право на надання їм соціальних послуг безоплатно, оскільки має рідних синів, які повинні забезпечити її догляд, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову, з огляду на його не обґрунтованість.
Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, відсутності витрат відповідача на залучення свідків та проведення експертизи, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської державної адміністрації, Київського міського територіального центру соціального обслуговування про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.М. Чудак