ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 лютого 2021 року м. Київ № 640/31771/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами
за позовом ОСОБА_1
доДніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправною та скасування постанови
Прийняв до уваги наступне :
Представник ОСОБА_1 - Каращенко Юлія Валеріївна звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кияниці Лілії Сергіївни про накладення штрафу в розмірі у розмірі 14 879 грн. 39 коп. від 02 грудня 2020 року, винесену в рамках виконавчого провадження №59376383.
Підставою звернення до суду з даним позовом стала незгода позивача з правомірністю та обґрунтованістю оскаржуваного акту індивідуальної дії.
Ухвалою суду від 22.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/31771/20 в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено справу до судового розгляд по суті.
Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, хоча був повідомлений належними чином про розгляд справи. Подав копію матеріалів виконавчого провадження № 59376383.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що на виконанні в Дніпровському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження № 59376383 від 19.06.2019 з примусового виконання судового наказу № 2-н/754/900/19 виданий 11.06.2019 Деснянським районним судом м.Києва про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .
02 грудня 2020 року головним державним виконавцем в межах даного виконавчого провадження винесено постанову про накладення на боржника ОСОБА_1 штрафу у розмірі 14 879,39 грн за заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік. В постанові вказано, що станом на 01.12.2020 заборгованість зі сплати аліментів боржником становить 74 396,99 грн.
Позивач вважає вказану постанову неправомірною, тому звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Приписами ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений статтею 71 Закону.
Відповідно до частини 3 вказаної статті визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
У подальшому, 28.08.2018 набрав чинності Закон України від 03.07.2018 №2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання".
Вищевказаним Законом стаття 71 Закону була доповнена частиною 14 наступного змісту:
"За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу".
Таким чином, відповідно до п. 14 ст.71 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
З аналізу викладених норм, суд приходить до висновку, що з 28.08.2018 Законом №1404 установлено, що строк обчислення державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених частиною 14 статті 71 Закону №1404, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Таким чином, з 28.08.2018 державний виконавець має право прийняти рішення про накладення на боржника у виконавчому провадженню по примусовому виконанню судового рішення про стягнення аліментів за встановленням, зокрема, двох юридичних фактів: по-перше, станом на 28.08.2018 (та у подальшому на день прийняття рішення про накладення штрафу) боржник має заборгованість зі сплати аліментів, по-друге, розмір заборгованості із сплати аліментів учасником виконавчого провадження не оскаржений у судовому порядку.
Станом на 01.12.2020 позивач мав заборгованість зі сплати аліментів по виконавчому листі у розмірі 74 396,99 грн.
Докази зменшення заборгованості зі сплати аліментів судовим рішенням або оскарження розміру заборгованості в судовому порядку в матеріалах справи відсутні. Не надав такі докази суду і позивач.
Доводи представника позивача, що адреса боржника, а саме : АДРЕСА_1 , не відповідає дійсності, оскільки адресою місця реєстрації боржника є АДРЕСА_2 , суд відхиляє, оскільки в судовому наказі виданого Деснянським районним судом м.Києва у цивільній справі № 754/8136/19 вказано адресу боржника : АДРЕСА_1 .
Крім того, суд зазначає, що ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
В позовній заяви представником позивача зазначено, що 02.12.2020 державний виконавець надіслала представнику боржника фото довідки-розрахунку заборгованості, яким визначено розмір заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.12.2020 у розмірі 74 396.99 грн. Також 02.12.2020 державний виконавець надіслала представнику боржника фото постанови про накладення штрафу на боржника у розмірі 14 879,39 грн, що відповідає 20% суми заборгованості.
Відтак, зважаючи на те, що несплата аліментів у даній справі мала характер триваючої бездіяльності боржника, державний виконавець мав право приймати оскаржувану постанову.
Також слід вказати, що будь - яких обмежень щодо незастосування штрафних санкцій відносно боржників, Закон не містить.
Вищезазначені зміни до законодавства створюють передумови для посилення захисту прав дітей та їх належного матеріального забезпечення, в першу чергу тих, які виховуються в неповних сім'ях, умови для підвищення почуття моральної та матеріальної відповідальності батьків, які не приділяють належну увагу утриманню своїх дітей, оскільки кошти, стягнуті з боржників за неналежне виконання обов'язків по сплаті аліментів, перераховуються стягувачам, які цих дітей утримують.
Таким чином, суд приходить до висновку, що по суті оскаржувана постанова є обґрунтованою, а розмір штрафу відповідає змісту порушення, зазначеного у ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження".
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу, відтак позовні вимоги також не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, розподіл судових витрат судом не проводиться.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-74, 122, 242-244, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 )
Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Київ (вул. Сверстюка, 15, Київ, 02002, код ЄДРПОУ 35011660)
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення (ухвалення).
Повний текст рішення суду складено 10.02.2021.
Суддя Р.О. Арсірій