30 грудня 2020 року Справа №160/13984/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами ОСОБА_1 до відповідача-1: ОСОБА_2 , відповідача-2: Покровського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа-1, без самостійних вимог: Полк патрульної поліції в місті Кривому Розі, третя особа-2, без самостійних вимог: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:
- визнання протиправними дій державного виконавця Покровського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро) Івашиної Дар'ї Вікторівни (далі - Івашина Д.В., відповідач-1), щодо відкриття виконавчого провадження ВП №62944785 та незаконного стягнення 1'135грн. 85коп. (борг - 850грн.00коп., виконавчий збір - 85грн.00коп., витрати виконавчого провадження - 200грн.85коп.) з позивача;
- стягнення з Покровського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції(м. Дніпро) (далі - відповідача-2), 1'135грн.85коп. матеріальної шкоди та 25'000грн.00коп моральної шкоди на користь позивача.
Ухвалою суду від 02.11.2020 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
Позивачем подано нову редакцію адміністративного позову.
Однак, нова редакція адміністративного позову має суттєві недоліки.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- в порушення п.2 ч.5 цієї статті, у позовній заяві не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України або ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача-1, оскільки це обов'язковий реквізит позовної заяви;
всупереч п.5 ч.5 ст.160 КАС України до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують вказані обставини;
- всупереч п.6 ч.5 ст.160 КАС України не зазначено відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі здійснювалися;
- всупереч п.7 ч.5 ст.160 КАС України не зазначено відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- всупереч п.11 ч.5 ст.160 КАС України відсутнє письмове підтвердження, що не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Позивачем, всупереч приписам частин 1, 2 статті 43 КАС України, не надано доказів адміністративної процесуальної правоздатності позивача (копія паспорту, реєстраційний номер облікової картки платника податків).
Адміністративно-процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.
Вона належить фізичним особам, які:
1) досягли повноліття;
2) не визнані судом недієздатними
Документом, що підтверджує адміністративно-процесуальну дієздатність є документ, що посвідчує особу.
В призмі Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» такими документами є паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, картка мігранта, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.
Позивачем не надано жодного документу (належним чином засвідченої копії) на підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності.
Таким чином, для підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності фізичним особам необхідно надавати, зокрема, паспорт (належним чином засвідчені копії) тощо.
Одночасно суд звертає увагу, що згідно приписів Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована, або може бути конкретно ідентифікована.
Відтак, інформація щодо особи позивача у її паспорті, рівно як і реєстраційному номері облікової картки платника податків - є персональними даними позивача.
Отже, копії паспорта, РНОКПП можуть бути завірені лише власником відповідних документів на кожному розвороті копії.
Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” частиною 2 статті 8 якого визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
На підтвердження неможливості сплатити судовий збір позивачем не надано жодного доказу. У зв'язку з чим неможливо визначити розмір річного доходу позивача, як того вимагає стаття 8 Закону України “Про судовий збір”.
Необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду, а саме: в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 10.10.2019 у справі №215/3329/19; в ухвалі про відмову у відкритті касаційного провадження від 16.10.2019 у справі №215/5288/18; в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 17.10.2019 у справі №215/3786/18.
Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в ухвалі про відмову у звільненні від сплати судового збору та повернення касаційної скарги від 18 жовтня 2019 року у справі №215/5427/18 та ухвалі від 21.10.2019 у справі №215/1025/19 про повернення касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Таким чином, необхідно надавати належні докази на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, оскільки останній може мати і інші джерела доходу. З урахуванням наведенного суд відмовляє у відстроченні сплати судового збору за подання позовної заяви.
Також, позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування вимоги щодо стягнення моральної шкоди та не надано доказів завдання позивачу понесення ним шкоди саме у зазначеному розмірі.
Разом з тим, позивачем пропущено строк звернення до суду всупереч ст.287 КАС України.
Згідно ч.6 ст.161 КАС України до позовної заяви не надано заяву про поновлення строку звернення та докази поважності причин його пропуску.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ч.1 ст.161 КАС України, шляхом надання визначених в ухвалі вище документів та інформації.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.121, 169, 241 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача-1: ОСОБА_2 , відповідача-2: Покровського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа-1, без самостійних вимог: Полк патрульної поліції в місті Кривому Розі, третя особа-2, без самостійних вимог: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, з додержанням вимог ст.ст.121, 169 КАС України.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення визначених недоліків в описовій частині даної ухвали з дня її отримання.
- позивачу за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В.Кадникова