79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.02.2021 справа № 914/2411/20
За позовом: ОСОБА_11 , м. Львів
до відповідача: Акціонерного товариства «Кредобанк», м. Львів,
про: стягнення 1' 975' 765,82 грн.
Суддя І. Б. Козак
при секретарі Г.Гелеш
Представники:
Від позивача: А. І. Сеньків - представник (ордер серії ВС № 1040114 від 06.09.2020),
Від відповідача: Шабат Ю. - представник,
К.В.Кауфман - представник.
На розгляд господарського суду Львівської області ОСОБА_11 подано позов до Акціонерного товариства «Кредобанк» про стягнення 1'478' 777,26 грн.
Ухвалою суду від 21.09.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 06.10.2020 р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду по даній справі. 21.12.2020р. закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 26.01.21р.
Правова позиція позивача.
У судове засідання 03.02.21р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з урахуванням заяви про збільшення (вх.№3229/20 від 11.12.2020р.) Позовні вимоги обґрунтовуються вчиненням працівниками АТ «Кредобанк» протиправного діяння, а саме видачі готівкових коштів з рахунку позивача в сумі 1 478 777.26 грн. без законних підстав на основі грошових чеків за період з липня 2018р. по серпень 2019р. Відтак, зазначена сума в силу приписів ст. 1073 ЦК України та підпункту 32.3.2 пункту 32.3 статті 32 Закону України "Про платіжні системи і переказ коштів в Україні" підлягає поверненню позивачу. Крім того, позивач нарахував відповідачу 496' 988,56 грн пені.
Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи становить:
- 22' 182,00 грн+7455,00грн = 29637,00грн- сума сплаченого судового збору;
- 25' 00,00 грн - витрати на правову допомогу.
Правова позиція відповідача.
Відповідач у судовому засіданні 03.02.2021р. проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№28681/20 від 05.10.2020р.), з таких мотивів:
· Банк не порушив своїх обов'язків, передбачених нормами чинного законодавства, зокрема ЦК, Інструкцією №174, Інструкцією №103. Банк здійснив операції з видачі готівки на підставі грошових чеків на законних підставах.
· У випадках зняття готівки з рахунку Позивача № НОМЕР_1 на підставі грошових
чеків, які перелічені в позовній заяві, вищевказані довіреність від 02.07.2018. видана на ім'я ОСОБА_3, та довіреність від 27.05.2019, видана на ім'я ОСОБА_2 , до Банку не пред'являлись і не були підставами для проведення операції зі зняття готівки.
· Позивач протягом періоду часу з липня 2018 по серпень 2019 дуже добре і постійно була обізнана зі станом свого рахунку № НОМЕР_1 , залишком коштів на рахунку, могла бачити і бачила через систему «Клієнт-Інтернт-Банк» всі операції, які здійснювались за її рахунком. Більше того, вишенаведене свідчить про постійний зв'язок та скоординовані дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо організації щомісячної сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету за ФОП ОСОБА_11 Це доводить, що фактично ОСОБА_3 і ОСОБА_11 були добре знайомі та між ними існувала довіра. Це спростовує твердження позивача про те. що вона лише в липні 2019 дізналася, що невідомі їй особи розпоряджалися її рахунком і знімали з нього кошти.
· Згідно п. 3.18. Договору рахунку : « 3.18. Клієнт зобов'язаний перевірити залишок коштів на своєму поточному рахунку станом на перше місяця кожного року. У випадку виявлення розбіжностей Клієнт до першого лютого повідомляє про це Банк. При ненадходженні такого повідомлення залишок коштів на рахунку вважається підтвердженим». Позивач до моменту звернення до суду з позовною заявою у даній справі жодного разу не зверталася до Банку з будь-якими претензіями чи зверненнями щодо фактів несанкціонованого зняття коштів з її рахунків. Також позивач жодного разу не повідомляла Банк про виявлені розбіжності за результатами перевірки залишку коштів на своєму поточному рахунку. Дані факти самі по собі для відповідача є дуже дивними, враховуючи зміст позовної заяви. Банк припускає, що дії позивача, ОСОБА_3 ОСОБА_2 були чітко скоординовані з метою штучного створення передумов для звернення до Банку з позовною заявою і безпідставного збагачення за рахунок Банк. Одночасно ненадходження від Клієнта повідомлення про виявлені розбіжності свідчить про те, що згідно умова Договору рахунку залишок коштів на момент закриття рахунку вважається підтвердженим. Це позбавляє Клієнта пред'являти до Банку претензії стосовно залишку на рахунку та операцій, які здійснювалися за рахунком в попередні роки.
· Щодо копії висновку експерта №10/7/96 від 10.02.2020, складеного Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС (далі Висновок експерта №10/7/96), то даний висновок складений на виконання постанови про призначення судової почеркознавчої експертизи, винесеної 03.02.2020 старшим слідчим Франківського ВП ГУНИ у Львівській області Ільчишин-Білик С.3. у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019140080002816. Таким чином, замовником Висновку експерта №10/7/96 є орган досудового слідства у кримінальному провадженні. За таких обставин, Висновок експерта №10/7/96 не може вважатись належним і допустимим доказом у судовій справі №914/2411/20, оскільки він наданий не на замовлення учасника справи і не на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Враховуючи викладене, просили суд відхилити Висновок експерта №10 7 96 як неналежний і недопустимий доказ у даній справі.
· Обгрунтовуючи позовні вимоги та подаючи докази позивач одночасно посилається па різні правові інститути - наявність договірних відносин з відповідачем, на порушення працівниками відповідача норм чинного законодавства, на недійсність чеків, на списання коштів з рахунку без законних підстав, на наявність підстав для відшкодування завданих збитків, на наявність підстав для відшкодування шкоди завданої злочином. Відповідач вважає, що Позивач не визначився із правовим інститутом на підставі якого просить стягнути з Відповідача грошові кошти в сумі 1 478 77.26 грн., що позбавляє суд можливості захистити права позивача.
· Відповідач вважає, що обставини кримінального провадження №12019140080002816
пояснюють ситуацію, яка склалась навколо реєстрації ФОП ОСОБА_11 та ведення підприємницької діяльності, зокрема:
-чоловік Позивачки - ОСОБА_5 та кум на ім'я ОСОБА_6 вирішили займатися бізнесом, який пов'язаний із деревиною;
-ними було вирішено, що юридично здійснення даної діяльності буде здійснювані ОСОБА_11 ;
- організацію діяльності бізнесу здійснював її чоловік та кум;
- ОСОБА_11 особисто не вела переговорів із замовниками.
· Позивачем не надано жодних доказів фактичного понесення Позивачем зазначених витрат або доказів того, що наявні передумови (підстави) понесення таких витрат. Позовна заява підписана особисто Позивачем, жодної згадки про те, що Позивач користувався професійною правовою допомогою при написанні позовної заяви та поданні позовної заяви до суду, в позовній заяві немає. Будь-яких доказів укладення Позивачем договору про надання професійної правової допомоги не надано. Позивачем фактично і не надано розрахунку витрат на правничу допомогу, як такого. Позивач лише зазначив загальну суму витрат на правову допомогу, не вказавши, з яких складових частин вона складається, за якими тарифами, критеріями, принципами такі складові частини витрат формуються (визначаються). На думку Відповідача, надана Позивачем інформація про його витрати на правничу допомогу не може вважатись розрахунком суми судових витрат.
У відповіді на відзив (вх.№30184/20 від 20.10.2020р.) позивач повністю заперечив проти аргументів відповідача. Також представником позивача подано доповнення відповіді на відзив (вх.№33107/20 від 17.11.2020р.), у якому заперечив проти доводів банку.
Банк подав додаткові заперечення (вх.335269/20 від 09.12.2020р.) у яких звернув увагу суду на те, що всупереч твердженням Позивача, для правильного вирішення даної справи істотне значення має дослідження фактів:
- обізнаності Позивача зі станом свого рахунку № НОМЕР_1 та всіма операціями, які проводились за цим рахунком в період часу з липня 2018 по червень 2019;
- відносини Позивача з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які, як вбачається з поданих доказів, надавали Позивачу послуги щодо організації сплати податків, допомагали вести господарську діяльність. Ці особи (Позивач, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ) проводили скоординовані в часі та за своєю логічною послідовністю дії щодо сплати єдиного податку та ЄСВ Позивача, продажу валюти та зняття готівкою коштів, які надходили як валютна виручка від іноземних контрагентів Позивача.
Дані факти спростовують доводи Позивача, на яких грунтується позов, щодо виявлення
Позивачем фактів зняття коштів з рахунку лише в серпні 2019 (під час закриття рахунку), та зняття коштів з рахунку Позивача невідомими їй особами без належних підстав.
Дані факти доводять невиконання Позивачем свого договірного зобов'язання (перевіряти залишок коштів на своєму поточному рахунку станом на перше січня кожного року), наслідком чого є втрата Позивачем права пред'являти до Банку претензії та вимог стосовно залишку на рахунку та операцій, які здійснювалися за рахунком в попередні роки.
Дані факти доводять, що підстави позову у даній справі є штучно змодельованими Позивачем з метою безпідставного збагачення за рахунок Банку.
Крім того, Банк повністю виконав покладені на нього чинним законодавством обов'язки при виплаті готівкових коштів з рахунку Клієнта № НОМЕР_1 отримувачам на підставі грошових чеків, які перелічені в позовній заяві і копії яких долучені до позовної заяви. Зокрема, в грошових чеках заповнені всі реквізити, які вимагаються нормативно- правовими документами; Банком перевірено наявність власноручних підписів відповідальних осіб банку (філії, відділення), яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам; Банком перевірено належність пред'явленого документа - отримувача: серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України, найменування органу, що його видав, і дата видачі паспорта; Банком перевірено наявність власноручного підпису отримувача. Також в кожному випадку Банк перевірив наявність такого реквізиту грошового чеку як підпис Клієнта. Оскільки в даному випадку підписи Позивача на грошових чеках візуально виглядають такими ж, як і в картці зразків підписів Позивача, - в Банку не було правових підстав відмовляти в проведенні банківських операції зі зняття готівкових коштів з рахунку Позивача на підставі грошових чеків.
Щодо поданого позивачем висновку судового експерта у кримінальному провадженні, тозгідно з ч. 6 ст. 75 ГПК України лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особупритягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України у судовій практиці. Так, у постанові Верховного Суду України від 04 грудня 2018 року у справі №910/21845/16 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/78325636).
Також висловив свою позицію щодо поданої позивачем заяви свідка ОСОБА_11 від 11.11.2020. В заяві свідка від 11.11.2020 Позивач не виконала вимогу суду та не повідомила відомі
їй обставини, які мають значення для справи, зокрема, і ті, які викладені в клопотанні Відповідача.
Оскільки в заяві свідка від 11.11.2020 Позивач підтвердила готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень, беручи до уваги факт задоволення судом клопотання Відповідача про допит свідка ОСОБА_11 (вх.№30527/20), Відповідач вважає, що суд повинен викликати та допитати як свідка у даній справі ОСОБА_11 про відомі їй обставини, які мають значення для справи, зокрема, і ті, які викладені в клопотанні Відповідача.
Банком подано
-заяву про залучення до участі у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (вх.№2706/20 від 21.10.2020р., а.с.25-27, т.ІІ), а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;
- клопотання про допит свідка ОСОБА_11 (вх.№30527/20 від 21.10.2020р., а.с.19-21, т.ІІ);
- витребування у позивача оригіналів всіх документів, копії яких долучено до позовної заяви, в тому числі оригінали грошових чеків (додаток №13) та висновку експерта №10/7/96 від 10.02.2020р.
- заперечення на заяву позивача про збільшення позовних вимог (вх.336136/20 від 21.12.2020р.).
Результати розгляду зазначених вище клопотань відображені в ухвалі суду від 21.12.2020р.
Ухвалою суду від 27.01.2021р. суд викликав у судове засідання03.02.2021р. ОСОБА_11 для дачі особистих пояснень по суті справи. У судовому засіданні 03.02.2021р. позивачем подано заяву ОСОБА_11 (вх.№2473/21) з процесуальних питань, у якій позивачка повідомила суд, що не вбачає за доцільне доповнювати вже надані пояснення, що відображені в документах по цій справі., оскільки вважає їх вичерпними та повними. Крім того, представники позивачки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наділені всім необхідним обсягом повноважень для розгляду цієї справи та представництва інтересів своєї довірительки.
Обставини справи.
ОСОБА_11 в період з 08.09.2014 р. по 19.07.2019 року здійснювала господарську діяльність у сфері лісопильного та стругального виробництва в статусі фізичної особи-підприємця. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_11 відбулася 19.07.2019 р., номер запису: 24150060003065883, на підставі власного рішення, що підтверджується Витягом з ЄДР, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
19.09.2014 р. між ФОП ОСОБА_11 та ПАТ «КРЕДОБАНК» був укладений Договір № 2600001551817 банківського рахунку (юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців), надалі за текстом - Договір банківського рахунку, предметом якого є послуги, що надаються Банком Клієнту, які пов'язані із відкриттям йому поточного рахунку, переказом грошей з рахунку/на рахунок Клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням по цьому рахунку інших операцій, передбачених чинним законодавством України і цим Договором /пп. 1.1./ Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 в національній та іноземній валютах (гривня, долар США) на умовах та в порядку, передбаченому чинним законодавством та цим Договором /пп.2.1./. Клієнт для здійснення розрахунків через Банк може використовувати будь-який із платіжних інструментів, що передбачені чинним законодавством та нормативно-правовими актами НБ, за винятком меморіального ордера /пп.3.2. Подання паперових розрахункових документів Клієнта до Банку здійснюється однією із осіб, зазначених в його картці із зразками підписів, або іншою, уповноваженою на це на підставі довіреності Клієнта особою /пп.3.3. Договору/.Копія договору додається.
17.11.2014 р. ФОП ОСОБА_11 та ПАТ ??КРЕДОБАНК? був укладений Договір № 2600001551817 банківського рахунку (юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців), надалі за текстом - Договір банківського рахунку, предметом якого є послуги Банку з обслуговування рахунку ФОН ОСОБА_11 в Євро.
На підставі вказаних договорів Банком було відкрито позивачу поточний рахунок № НОМЕР_1 у валютах: гривня, долар США та ЄВРО та засвідчено зразок підпису ОСОБА_11,який необхідно вважати обов'язковим під час здійснення операцій за вказаним рахунком ( картка зі зразками підписів, а.с.39, т.І).
Копії електронного повідомлення-відповіді щодо взяття на облік/закриття рахунку Платника податків у контролюючому органі та копія картки зі зразками підписів додається.
В період з 2014 по 2019 рік (до моменту закриття рахунку) на зазначений рахунок у АТ «КРЕДОБАНК» надходили кошти від здійснення позивачем підприємницької діяльності.
При закритті рахунку ОСОБА_11 отримала виписку, з якої побачила, що грошовими коштами на рахунку хтось розпоряджався, а саме знімав готівкові кошти на підставі грошових чеків.
Так в період з липня 2018 р. по серпень 2019 року з рахунку було знято готівкові кошти на загальну суму 1 478 777.26 коп. Позивачкою було подано заяву про вчинення злочину на підставі якої 25.10.2019 р. до ЄРДР за № 12019140080002816 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст. 185 КК України.
Готівкові кошти зняті з рахунку позивачки на підставі грошових чеків, а саме:
- Грошового чеку ЯЯ 5891553 від 23.07.2018 р. - в сумі 53500.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ 5891552 від 20.07.2018 р. - в сумі 56 000.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ 5891557 від 27.02.2019 р. - в сумі 50 000.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ 5891554 від 30.10.2018 р. - в сумі 113 000.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ 5891555 від 26.11.2018 р. - в сумі 115 500.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ 5891556 від 11.12.2018 р. - в сумі 227 000,00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ5891558 від 27.02.2019 р. - в сумі 61 500.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ 5891561 від 10.04.2019 р. - в сумі 110 000.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ 5891562 від 18.04.2019 р. - в сумі 23000.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ5891563 від 24.04.2019 р. - в сумі 454100.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ5891551 від 02.07.2018 р. - в сумі 111 000.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ 5891564 від 16.07.2019 р. - в сумі 103 000.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ 5891565 від 14.08.2019 р. - в сумі 1 177.26 грн, разом: 1 478 777.26 грн.
Факт зняття готівкових коштів на підставі зазначених чеків підтверджується випискою по особовим рахункам за період з 01.06.2018 р. по 15.08.2019 р., виданої Банком11.10.2019р., копія додається.
Як стверджує позивачка, жоден із грошових чеків нею не підписувався. Підписи від імені ОСОБА_11 , розташований в графі «підписи» у всіх вищезазначених документах (йдеться про грошові чеки) виконані не ОСОБА_11 , а іншою особою. Про це зазначено у Висновку експерта № 10/7/96 від 10.02.2020 р., виконаному Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, копія якого у встановленому порядку отримана адвокатом потерпілої ОСОБА_10 з матеріалів кримінального провадження. Цим висновком також встановлено, що підпис від імені ОСОБА_11 на довіреностях на право подання та отримання паперових розрахункових та касових документів, виписок, внесення готівкових коштів по рахунку № НОМЕР_1 від 02.07.2018 р. та від 27.05.2019 р. виконаний не ОСОБА_11 , а іншою особою.
У матеріалах справи є виписки по особовому рахунку позивачки за спірний період (а.с.58-85, т.І).
Копії грошових чеків додані позивачем (а.с.86-92, т.І).
ФОП ОСОБА_11 була користувачем системи банківського обслуговування «Клієнт-Інтернет-Банк», що підтверджується копією її заяви про надання доступу до такої системи від 12.06.2018р. (а.с.138, т.І).
Банком подано:
- Реєстр операцій, здійснених ФОП ОСОБА_11 за рахунком № НОМЕР_1 в АТ «Кредобанк» через систему ««Клієнт-Інтернет-Банк» в період з 01.07.2018р. по 31.08.2019р. (а.с.140-144, т.І);
- Реєстр заявок на продаж іноземної валюти ФОП ОСОБА_11 за період з лиспня 2018р. по серпень 2019р. (а.с.7, т.ІІ);
- копії заяв про продаж іноземної валюти за спірний період (а.с.8-16, т.ІІ);
- нотаріально засвідчену заяву свідка ОСОБА_2 від 27.10.2020р. (а.с.146, т.ІІ), в якій свідком зазначено, що п. ОСОБА_11 достеменно було відомо про всі банківські операції, які вчинялися з її банківським рахунком, тим більше, що вказані операції вчинялися впродовж 2014-2019 років;
- нотаріально засвідчену заяву свідка ОСОБА_3 від 27.10.2020р. (а.с. 147, т.ІІ), в якій свідком зазначено, що п. ОСОБА_11 достеменно було відомо про всі банківські операції, які вчинялися з її банківським рахунком, тим більше, що вказані операції вчинялися впродовж 2014-2019 років.
Позивачем подано заяву свідка ОСОБА_11 , без нотаріального посвідчення, в якій ОСОБА_11 зазначила таке:
Я, ОСОБА_11 , в період з 2014 р. по 2019 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець та здійснювала господарську діяльність.
- У 2014 році мною як підприємцем було відкрито рахунок у ПАТ «Кредобанк», на який надходили кошти від здійснення мною підприємницької діяльності, власником яких я являюся.
- В період з липня 2018 р. по серпень 2019 року з мого рахунку У ПАТ «Кредобанк» було знято готівкові коши на загальну суму 1 478 777.26 коп.
- Вказані готівкові кошти з мого рахунку були зняті на підставі грошових чеків, які мною не підписувалися.
- Оригінал чекової книжки на 25 чеків для отримання готівки за № № від ЯЯ 1267851 до ЯЯ 1267875 знаходився в мене. Грошових чеків я нікому не виписувала, тому не могла припускати, що готівкові кошти можуть бути зняті з мого рахунку в інший спосіб без мого волевиявлення та мого підпису.
Обставини, викладені в цій заяві відомі мені як безпосередньому очевидцеві зазначених подій.
Я, ОСОБА_11 , як свідок підтверджую свою обізнаність зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань.
Я, ОСОБА_11 , підтверджую свою готовність з 'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.
11.11.2020 р.».
На вимогу позивача Банком подано письмову інформацію про розмір процентної ставки, що встановлена АТ «Кредобанк» по всіх короткострокових кредитах станом на 01.07.2018р. та 01.09.2020р. (а.с.83-145, т.ІІ).
26.01.2021р. позивачем подано нотаріально засвідчену заяву з процесуальних питань ОСОБА_11 , в якій позивачка повідомила наступне:
Позивач вважає недоцільним надавати показання в якості свідка з огляду на наступне.
1. В підготовчому засіданні (Ухвала Суду від 28.10.2020 року) окреслено предмет доказування у справі, а саме: предметом даного спору є не факт підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем, а правомірність/неправомірність списання грошових коштів з банківського рахунку позивача.
2. Обставинами, про які повідомила ОСОБА_11 в наданій на вимогу суду заяві свідка від
11.11.2020 року, є факти того, що вона була зареєстрована як підприємець, відкрила банківський рахунок, факт видачі з її рахунку готівкових коштів, відсутності підпису ОСОБА_11 на документах про знятгя готівки.
3. Водночас відповідно до чинного законодавства, факт реєстрації особи в якості фізичної особи підприємця, факт відкриття банківського рахунку, облікування грошових коштів на банківському рахунку, рух грошових коштів по банківському рахунку, факт списання грошових коштів (видача готівкових коштів) з банківського рахунку відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Позивач в документах по суті справи покликається на такі документи і такі долучені до матеріалів справи.
4. Відповідно до ч. 2 ст. 87 ПІК України, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.
5. Відповідно до ч. З ст. 87 ГПК України, сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи. Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Таким чином ОСОБА_11 як позивач у справі, може бути допитана в якості свідка виключно за наявності її згоди.
6. З урахуванням того, що показання позивача ОСОБА_11 , викладені в заяві свідка від 11.11.2020 року, стосуються обставин, які згідно законодавства відображаються (обліковуються) в документах, а відтак не можуть бути встановлені на підставі показань свідка, позивач ОСОБА_11 не вбачає за доцільним надавати показання у справі в якості свідка, а тому не надає своєї згоди на її допит в якості свідка в судовому засіданні у справі № 914/2411/20.
7. Водночас обставини, які зазначені ОСОБА_11 в якості підстав позову, повністю підтверджуються документальними доказами, наявними в матеріалах справи. У зв'язку з чим ОСОБА_11 підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задоволити.
Оцінка суду.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з приводу обслуговування банківського рахунка на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видач' відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Сторонами спору визнається факт відкриття банківського рахунку та обслуговування ФОП ОСОБА_11 в банку на час здійснення останньою підприємницької діяльності.
Спір полягає в тому, що, на думку позивача, банком було знято без відома клієнта (позивача у справі ОСОБА_11 ) та видано грошові кошти за грошовими чеками на загальну суму 1 478 777.26 грн.
Грошовий чек - це грошовий документ установленої форми, що містить беззаперечну вказівку власника поточного рахунку (чекодавця) банкові сплатити зазначену в чеку суму конкретній особі чи пред'явникові чека. Основне призначення грошового чека - бути інструментом отримання готівкових коштів із поточного рахунку юридичної особи.
Розрахунковий чек - це документ стандартної форми з дорученням чекодавця (платника) своєму банкові (банкові-емітенту) перерахувати кошти з рахунку чекодавця на рахунок пред'явника чека (отримувача коштів). Розрахункові чеки використовують для здійснення безготівкових розрахунків підприємства та фізичні особи.
Свої позовні вимоги ОСОБА_11 обґрунтовує порушенням Банком норм ст.ст.1102, 1103 ЦК України, однак, як слушно зауважив відповідач, посилання на дані правові норми є безпідставним, оскільки статті 1102, 1103 ЦК України регулюють здійснення безготівкових розрахунків за допомогою чеків, а не грошових чеків, що має місце в даній справі.
Згідно ч. З ст. 1068 ЦК банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Порядок використання грошових чеків регулюється Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затв. постановою Правління Національного банку України 25 вересня 2018 року N 103, яка діє з 01.11.2018 (далі - Інструкція №103). Раніше порядок використання грошових чеків регулювався Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затв. постановою Правління Національного банку України 01.06.2011 №174, яка діяла до 31.12.2018 (далі - Інструкція №174).
Інструкція №103 відносить грошові чеки до касових документів, які оформляються банками (філіями, відділеннями) згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією (форма грошового чеку наведена в додатку 14 до Інструкції №103). Аналогічна норма містилася в п. 1.1. глави 1 розділу IV Інструкції №174.
Пункт 143 Інструкції №103 покладає на Банк наступні обов'язки при видачі готівки на підставі грошових чеків: Банк (філія, відділення) перед видачею готівки / банківських металів у видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек. заява про приймання/видачу банківських металів) перевіряє:
1) повноту заповнення реквізитів на документі;
2) наявність власноручних підписів відповідальних осіб банку (філії, відділення), яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам або наявність кваліфікованих ЕП відповідальних працівників банку (філії, відділення) / електронної печатки банку (якщо наявність електронної печатки передбачена технологією, визначеною банком), їх відповідність вимогам законодавства України та Положення про організацію роботи щодо здійснення касових операцій:
3) належність пред'явленого документа отримувача: серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України, найменування органу, що його видав, і дата видачі паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладання правочинів) для нерезидентів -номер (та за наявності - серія) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, громадянство;
4) відповідність оформлення довіреності на отримання готівки/банківських металів вимогам законодавства України - у разі отримання готівки / банківських металів за довіреністю;
5) наявність власноручного підпису або ЕП отримувача / електронної печатки отримувача (якщо наявність електронної печатки отримувача передбачена технологією, визначеною банком під час оформлення видаткових касових документів).
Аналогічна за змістом норма містилась і в п. 3.5. глави 3 розділу IV Інструкції N174.
Щодо автентичності підписів на грошових чеках, за якими здійснювалася видача банком спірної готівки, варто зазначити таке.
Вагомим доказом, що підтверджує, на думку позивача, факт підробки підписів, є Висновок судового експерта № 10/7/96 від 10.02.2020 р., виконаний Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, копія якого у встановленому порядку отримана адвокатом потерпілої ОСОБА_10 з матеріалів кримінального провадження. Цим висновком встановлено, що підписи від імені ОСОБА_4 , розташований в графі «підписи» у всіх грошових чеках виконані не ОСОБА_11 , а іншою особою. Крім того, підпис від імені ОСОБА_11 на довіреностях на право подання та отримання паперових розрахункових та касових документів, виписок, внесення готівкових коштів по рахунку № НОМЕР_1 від 02.07.2018 р. та від 27.05.2019 р. виконаний не ОСОБА_11 , а іншою особою.
Суд враховує пояснення Банку з цього приводу та зазначає, що візуально підписи Клієнта ( ОСОБА_11 ) на грошових чеках, долучених до позовної заяви, виглядають так само, як і підпис Клієнта в картці зразків підписів. Важливо наголосити, що працівники Банку не володіють спеціальними експертними знаннями в галузі почеркознавства. Чинним законодавством і не покладається на Банк обов'язок здійснювати експертне дослідження підписів клієнтів на касових документах, зокрема на грошових чеках. Працівники Банку лише візуально звіряють підписи клієнтів на грошових чеках зі зразками підписів клієнтів в картках зразків підписів. Оскільки в даному випадку підписи Позивача на грошових чеках візуально виглядають такими ж. як і в картці зразків підписів Позивача. Тому, здійснивши перевірку правильності та повноти заповнення грошового чека, в Банку не було правових підстав відмовляти в проведенні банківських операції зі зняття готівкових коштів з рахунку Позивача. Факт підробки підписів був встановлений лише експертом на стадії досудового розслідування та відображений у висновку експерта. Однак, даний факт не є встановлений рішенням чи вироком суду у даному кримінальному провадженні, а отже оцінюється судом комплексно разом із іншими доказами, поданими сторонами.
З долучених позивачем копій грошових чеків вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були уповноваженими особами на отримання коштів за грошовими чеками. З нотаріально засвідчених заяв свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вбачається, що п. ОСОБА_11 достеменно було відомо про всі банківські операції, які вчинялися з її банківським рахунком, тим більше, що вказані операції вчинялися впродовж 2014-2019 років. Оригіналів спірних грошових чеків також ніхто зі сторін не подав, обґрунтовуючи це тим, що оригінали таких документів знаходяться в матеріалах кримінального провадження. Клопотань про витребування судом оригіналів цих документів сторони не подавали.
Окрему увагу позивача суд звертає на пункт 8.5, 8.7 договору №2600001551817 від 19.09.2014р., від 17.11.2014р (а.с. 29, 33, т.І), у якому сторони чітко погодили відповідальність клієнта (ФОП ОСОБА_11) за відповідність інформації, зазначеної в розрахунковому документі, суті операції, за якою здійснюється переказ. Банк не несе відповідальності за достовірність змісту розрахункових документів, що надходять до виконання по рахунку.
Також позивач стверджує, що ОСОБА_11 лише в липні 2019 року, отримавши при закритті рахунку 2600001551817 виписку, побачила і дізналась про те, що грошовими коштами на її рахунку хтось розпоряджався, а саме знімав кошти на підставі грошових чеків.
Дане твердження позивача суд оцінює критично, виходячи з наступного.
Як підтверджується матеріалами справи, позивачка була користувачем електронної програми банківського обслуговування "Клієнт-Internet-Банк", що регулюється, крім договору між банком та клієнтом, Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Законом України "Про електронні довірчі послуги", Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Згідно п. 1.6, 1.15, 1.23, 1.24, 1.31, 1.32, 1.35 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" документ на переказ - електронний або паперовий документ, що використовується суб'єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів; ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу; отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі; платіжний інструмент - засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому носії інформації, який використовується для ініціювання переказів. До платіжних інструментів належать документи на переказ та електронні платіжні засоби; платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів;
Згідно п. 5.1, 5.2 Закону суб'єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем. Відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.
Відповідно до п. 8.1, 8.3 ст. 8 Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.
Згідно п. 17.1, 17.2 ст. 17 Закону форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов'язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Документ на переказ може бути паперовим або електронним. Вимоги до засобів формування і обробки документів на переказ визначаються Національним банком України. Документи за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів та інших документів, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, можуть бути паперовими та електронними. Вимоги до засобів формування документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів визначаються платіжною системою з урахуванням вимог, встановлених Національним банком України.
Відповідно до п. 10.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22 Оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування. Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", "телефонний банкінг", "платіжний застосунок" та інших систем дистанційного обслуговування.
Юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою систем дистанційного обслуговування і оброблення банком дистанційних розпоряджень клієнта є договір банківського рахунку. У договорі обов'язково мають обумовлюватися права, обов'язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо. (п. 10.3 Інструкції ).
Відповідно до п. 10.5. 10.7, 10.8 Інструкції (в чинній на момент формування платіжних доручень редакції) під час здійснення розрахунків за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях. Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", визначаються договором між банком та клієнтом, але обов'язково цей документ має містити такі з них: дату і номер; назву, код платника та номер його рахунку; код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и)/електронний(і) цифровий(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі "Допоміжні реквізити". Відповідальні особи платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком і на законних підставах володіють особистим ключем, від свого імені або за дорученням особи, яку представляють, накладають підписи під час створення електронного розрахункового документа. Під час використання систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" банк щоденно архівує електронні розрахункові документи, які відправлені клієнтом, та зберігає їх протягом установленого строку. Під час використання систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" клієнт має дотримуватися всіх вимог, що встановлює банк, з питань безпеки оброблення електронних розрахункових документів. Якщо це передбачено в договорі, то банк має право виконувати періодичні перевірки виконання клієнтом вимог щодо захисту інформації та зберігання засобів захисту і припиняти обслуговування клієнта за допомогою системи в разі невиконання ним вимог безпеки.
Згідно зі ст. 33 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платник несе перед банком або іншою установою - учасником платіжної системи, що його обслуговують, відповідальність, передбачену умовами укладеного між ними договору. Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації. Платник зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну банку або іншій установі - учаснику платіжної системи, що його обслуговують, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і проведенням незаконних операцій з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). При цьому банк або інша установа - учасник платіжної системи, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за проведення переказу.
Відповідно до п. 38.1, 38.4 ст. 38, п. 39.2, 39.1, 39.4 ст. 39 Закону система захисту інформації повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання. Захист інформації забезпечується суб'єктами переказу коштів шляхом обов'язкового впровадження та використання відповідної системи захисту, що складається з: 1) законодавчих актів України та інших нормативно-правових актів, а також внутрішніх нормативних актів суб'єктів переказу, що регулюють порядок доступу та роботи з відповідною інформацією, а також відповідальність за порушення цих правил; 2) заходів охорони приміщень, технічного обладнання відповідної платіжної системи та персоналу суб'єкта переказу; 3) технологічних та програмно-апаратних засобів криптографічного захисту інформації, що обробляється в платіжній системі. Суб'єкти переказу зобов'язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Правила платіжних систем мають передбачати відповідальність за порушення цих вимог з урахуванням вимог законодавства України. При проведенні переказу його суб'єкти мають здійснювати в межах своїх повноважень захист відповідної інформації від: 1) несанкціонованого доступу до інформації - доступу до інформації щодо переказу, що є банківською таємницею або є іншою інформацією з обмеженим доступом, осіб, які не мають на це прав або повноважень, визначених законодавством України, а також якщо це не встановлено договором. Працівники суб'єктів переказу повинні виконувати вимоги щодо захисту інформації при здійсненні переказів, зберігати банківську таємницю та підтримувати конфіденційність інформації, що використовується в системі захисту цієї інформації. Працівники суб'єктів переказу несуть відповідальність за неналежне використання та зберігання засобів захисту інформації, що використовуються при здійсненні переказів, відповідно до закону.
Тобто, на клієнта також покладається обов'язок дотримуватись конфіденційності та належного зберігання та оброблення інформації необхідної для здійснення грошових переказів та недопущення використання не уповноваженими особами в тому числі платіжних документів та підписів.
ФОП ОСОБА_11 протягом періоду часу з липня 2018р. по серпень 2019р.неодноразово особисто подавала до Банку через систему «Клієнт-Інтернет-Банк» заявки про продаж іноземної валюти, яка знаходилась на її рахунках із наступним зарахуванням отриманої гривневої маси на її рахунок № НОМЕР_1 (копії заявок та реєстр заявок ФОП ОСОБА_11 про продаж іноземної валюти за вказаний період додаються). Загальна сума проданої іноземної валюти за цей період складає 21 700,75 євро, в цей період іноземна валюта продавалась за доручення ФОП ОСОБА_11 дев'ять разів.
З руху коштів видно, що ОСОБА_3 або ОСОБА_2 знімали грошові кошти в гривнях з рахунку № НОМЕР_1 на підставі грошових чеків в той же або наступні дні після того, як ці кошти надходили на рахунок позивача внаслідок продажу іноземної валюти, ініційованої самою ФОП ОСОБА_11 Дані факти спростовують твердження позивача про те, що вона не контролювала свій рахунок в період часу з липня 2018р. по серпень 2019р. і не знала про операції, які здійснювались за її рахунком.
Банком неодноразово подавалося клопотання про виклик у судове засідання ОСОБА_11 для допиту в якості свідка по цій справі.
13.11.2020р. ОСОБА_11 подала заяву свідка на виконання вимог ухвали суду від 27.10.2020р., в якій підтвердила свою готовність з'явитися в судове засідання для підтвердження своїх пояснень (а.с.32, т.ІІ). Однак, вже у нотаріально посвідченій заяві (вх.№1755/21 від 26.01.2021р.) не надала згоди на допит її в якості свідка, оскільки не вбачає за доцільне бути допитаною як свідок у цій справі.
Суд викликав ОСОБА_11 в судове засідання 03.02.2021р. для дачі особистих пояснень по суті справи на підставі ст.42 ГПК України, однак позивачка у судове засідання 03.02.2021р. не з'явилася.
Відповідно до ч.1 ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Підприємницька діяльність характеризується самостійністю. Це означає, що фізична особа повинна здійснювати свою діяльність самостійно, тобто, від власного імені, а не від імені організації, в якій така фізична особа працює, є керівником або засновником, в тому числі і одноособовим засновником. Хоча ст. 128 ч. 3 Господарського кодексу України і визначає, що підприємницька діяльність може здійснюватись громадянином як безпосередньо, так і через створене останнім приватне підприємство, все ж таки самостійною підприємницькою діяльністю громадянина слід вважати діяльність, яка здійснюється громадянином безпосередньо. Самостійність також означає, що фізична особа повинна самостійно здійснювати керівництво цією діяльністю. При цьому самостійність не означає, що фізична особа - підприємець повинна здійснювати вказану діяльність тільки своїми власними силами. Так, ст. 128 Господарського кодексу України передбачає, що фізична особа - підприємець має право приймати на роботу та укладати трудові договори з найманими працівниками, та, відповідно, доручати їм ведення підприємницької діяльності. Але при цьому підприємницьку діяльність наймані працівники здійснюють від імені фізичної особи - підприємця, працівниками якої вони є. Тобто, фізичній особі-підприємцю слід контролювати свою господарську діяльність самостійно, в тому числі і виконання посадових обов'язків своїми працівниками, фінансові/податкові аспекти діяльності та ін.
Оцінивши всі докази в їх сукупності, суд констатує відсутність будь-яких порушень у діях банку під час видачі готівкових коштів за спірними чеками, а отже відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 1 478 777.26 грн безпідставно виданих коштів.
Щодо позовної вимоги про стягнення 496988,56 грн пені з банку, то згідно підпункту 32.3.2 пункту 32.3 статті 32 Закону України "Про платіжні системи і переказ коштів в Україні", на яку посилається позивач, у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, то встановлена цим Банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи віл дня переказу до цій повернений суми переказу на рахунок платника.
Оскільки судом не встановлено і позивачем не доведено незаконних підстав списання банком коштів з рахунку позивача, відсутні підстави для нарахування та стягнення з АТ «Кредобанк» суми пені, тому в цій частині позову суд відмовляє повністю.
Судові витрати.
Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір та витрати на правову допомогу в силу вимог ст. 129 ГПК України залишаються за позивачем, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати залишити за позивачем.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 11.02.2021р.
Суддя І.Б. Козак