Апеляційне провадження № 22-ц/824/1173/2021
Справа 760/34015/19
Іменем України
09 лютого 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва, ухвалене у складі судді Шереметьєвої Л.А. в м. Київ 03 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -
В грудні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, просила стягнути із ОСОБА_2 на її користь половину вартості додаткових витрат, що становить 55445,70 грн., які були понесені нею за період з грудня 2016 року по грудень 2019 року на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її картковий рахунок.
Заявлені вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у них з відповідачем народився син ОСОБА_3 , який на даний момент проживає з нею. Рішенням суду від 20 жовтня 2011 року з відповідача на утримання дитини було стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі 500 грн. щомісяця з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку приймати участь у додаткових витратах на утримання дитини, тривалий час не приймає участь у вихованні сина, не цікавиться успіхами в школі, не відвідує батьківські збори.
Вказувала, що з метою повноцінного розвитку сина та набуття ним корисних навичок в програмуванні, які позитивно впливають на його особистість, нею у 2017 - 2019 роках було витрачено 6000 грн. на заняття в ТОВ "Інфопульс України" на курсі "Створення ігор UNITY 3D" та 6000 грн. за навчання сина на курсі "WEB розробка та Основи програмування Java"; вважає, що схильність дитини до програмування є позитивною та хоче, аби її здібності розвивались. На ноутбук, який необхідний дитині для програмування, нею в травні 2017 року було витрачено ще 4530 грн.
За період з 2017 по грудень 2019 роки нею було понесено додаткові витрати на розвиток та вдосконалення здібностей сина, а саме на курси англійської мови, що сприяє мовному розвитку дитини, нею витрачено 6254 грн., на репетитора з математики нею витрачено 4832 грн., на заняття баскетболом - 2116 грн. Для нормального фізичного розвитку дитини та за її великого бажання, в листопаді 2017 року нею було витрачено 7490 грн. на придбання річного абонементу Sport Life для відвідування басейну, спортзалу та спортивних секцій, що необхідно для здоров'я дитини.
В травні 2018 року нею були понесені витрати на сина у розмірі 7000 грн. на придбання путівки до Туреччини. Вважає, що дані витрати були необхідними, адже дитина потребувала належного відпочинку в особливому кліматі.
У зв'язку з необхідністю та наявністю хронічних захворювань у дитини, весною 2019 року нею понесені витрати та проживання та оздоровлення дитини в м. Трускавці у сумі 5470 грн. За період з грудня 2016 року по грудень 2019 року для добирання до місць оздоровлення та розширення кругозору дитини, нею були придбані залізничні квитки дитині: з/до м. Миколаїв, з/до м. Трускавець, з/до м. Яремче, з/до м. Київ на загальну суму 3293,50 грн.
В 2018 році перед початком шкільного навчання вона придбала дитині шкільне приладдя вартістю 1395,40 грн. За період з грудня 2016 року по грудень 2019 року на придбання одягу, взуття та інших необхідних речей для сина, нею понесені витрати у розмірі 33112,80 грн.
В той час, коли син хворів на ГРВІ, сума, яку вона витратила на ліки та вітаміни, необхідні для одужання сина, складає 1734,10 грн.
В квітні 2019 року нею понесені витрати на невідкладне хірургічне лікування сина на післяхірургічні перевязки на загальну суму 13501 грн.
Крім того, для повноцінного розвитку дитини їй необхідне повноцінне харчування, на яке вона витратила 8162,50 грн.
Разом витрачена сума на додаткові витрати дитини становить 110891,30 грн., яку вона вважає за необхідне розділити порівну між нею та відповідачем.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 03 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13226,04 грн. додаткових витрат на утримання дитини та 183,29 грн. судового збору, в решті позову відмовлено.
Позивач ОСОБА_1 не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила частково скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 вересня 2020 року в частині відмови в позові в сумі 42989,66 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказувала, що відповідно до змісту рішення підставою для відмови у задоволенні вимог позивача, на думку суду, є віднесення витрат, понесених позивачем у зв'язку з подорожами до м. Миколаїв, м. Львів, м. Славське, м. Яремче, до Туреччини, придбання речей, комп'ютера, відвідування занять з баскетболу, придбання абонементу для відвідування спортивного клубу, простудними захворюваннями дитини, підготовчими комп'ютерними курсами, занять з репетитором з математики та англійської мови, повноцінного харчування - до витрат, які не відносяться до додаткових у розумінні вимог ст. 185 СК України, оскільки не викликані особливими обставинами. Судом при розгляді справи з невідомих причин не враховані докази, наявні в матеріалах справи та підтверджують особливість (у зв'язку з розвитком здібностей дитини, її хворобою тощо) понесених додаткових витрат на неповнолітню дитину у розумінні вимог п. 1 ст. 185 СК України та свідчать про обставини покращення фінансового стану відповідача, що мають істотне значення в розумінні п. 2 ст. 185 СК України. Не враховано копії виписок з медичної картки ОСОБА_3 та виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 , що є додатковим підтвердженням наявності у дитини хвороб, які стали причиною понесення позивачем додаткових витрат, які виникли за особливих обставин (хворобами дитини), а саме: на санаторно-курортне лікування дитини (м. Трускавець), оздоровлення в особливих умовах (Туреччина), їжу, ліки, вітаміни тощо. Крім того, щодо понесених витрат у сумі 7000 грн. на оздоровлення дитини в Туреччині, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з частими хворобами дитини, в тому числі простудними захворюваннями, виникла необхідність в оздоровленні дитини в особливому кліматі. При цьому в рішенні судом робиться безпідставний висновок, що понесені витрати в розмірі 7000 грн. на придбання путівки до Туреччини є передплатою за відпочинок трьох осіб, доручення, надане до суду, не є розрахунковим документом, що підтверджує факт понесення позивачем витрат на зазначену суму.
Судом не враховано копії залізничних квитків за період з грудня 2016 року по грудень 2019 року на суму 3293,50 грн., придбані позивачем дитині для добирання до місць оздоровлення та розширення кругозору дитини, пов'язані з оздоровленням, в тому числі в санаторіях, відпочинком дитини та з метою її всебічного розвитку.
Не враховано судом копії чеків загальною вартістю 1395,40 грн., що підтверджують понесені додаткові витрати позивачем на придбання дитині шкільного приладдя.
Не враховано копії довідки з Приват24 та заробітної картки Приватбанку позивача, що підтверджують витрати, понесені позивачем у сумі 7490 грн. на придбання річного абонементу для відвідування сином басейну, спортзалу та спортивних секцій.
Не враховано копії отриманих сином дипломів щодо закінчення курсів програмування та товарних чеків, що є безпосереднім підтвердженням розвитку особливих здібностей дитини з програмування та понесених на такий розвиток здібностей позивачем витрат у 2017 - 2019 роках у сумі 12000 грн.
Не враховано копії квитанцій, що підтверджують понесені позивачем додаткові витрати на розвиток та вдосконалення здібностей сина - на курси англійської мови, репетитора, заняття баскетболом, на придбання позиваем одягу, взуття, інших необхідних речей.
Зазначала, що загальна сума доходу відповідача як фізичної особи-підприємця за 2016 - 2019 рік становить 7800394,83 грн., що підтверджує покращення його фінансового становища, однак в рішенні дані обставини не відображені.
Вказувала, що в постанові Київського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року в справі № 760/31751/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про індексацію аліментів та збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину встановлено, що спосіб та рівень життя відповідача є вищим та не відповідає тому доходу, який він отримує офіційно в розмірі 5313 грн., працюючи в ТОВ "Екстрім Прайд".
Від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Наводив спростування доводів позивача щодо її витрат на поїздку дитини у Туреччину і оздоровчого характеру поїздки; зазначав, що поїздки дитини до інших місць відпочинку також не пов'язані з необхідністю розвитку дитини, її лікуванням, оздоровленням і не є додатковими витратами в розумінні ст. 185 СК України.
Вказував, що позивачем не доведено здійснення особисто нею витрат на оплату абонементу до спортивного клубу, оскільки з чеку цього не вбачається, крім того, шкільна освітня програма передбачає заняття спортом і придбання додаткового абонементу є лише волевиявленням самої дитини.
Заперечував, що ноутбук придбавався саме для занять дитини з програмування, оскільки придбаний в травні 2017 року, а перший курс з програмування ОСОБА_3 закінчив в квітні 2018 року.
Не вважав за необхідне проходження дитиною курсів з програмування та навчання з репетиторами, оскільки диплом про закінчення курсів не підтверджує факт оволодіння новими знаннями, а лише підтверджує факт прийняття участі в курсах, відсутня будь-яка інформація, що це здійснено з метою розвитку особливих здібностей дитини, таким чином, вказані витрати не можуть бути стягнуті як додаткові витрати, викликані особливими обставинами, а є просто бажанням дитини. Щодо додаткових занять з репетиторами, дитина отримує достатній рівень знань у школі. а додаткові заняття є бажанням дитини і не викликані особливими обставинами чи здібностями. Крім вказаного, виявлена невідповідність у наданих розрахункових документах.
Вказував, що надавав до суду першої інстанції виписки з банку, згідно яких загальний дохід за вказаний період склав: надходження 31 373 718,18 грн., видатки 31 373 130,04 грн. Різниця становить 588,14 грн. З огляду на вищевикладене, не погоджувався з твердженням позивача стосовно значних доходів від ведення підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В частині задоволення позовних вимог в розмірі 13226,04 грн., які складаються з половини понесених позивачем витрат на хірургічне втручання, перебування на санаторному лікуванні в м. Трускавці та проїзд, а також придбання шкільного приладдя, рішення суду першої інстанції ніким не оскаржується і не є предметом апеляційного перегляду.
Рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржується, а саме в частині відмови в стягненні додаткових витрат на дитину в сумі 42989,66 грн., відповідає вказаним вимогам закону.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення витрат, понесених позивачем у зв'язку з подорожами до м. Миколаєва, м. Львова, м. Славське, м. Яремче та до Туреччини, придбання речей, комп'ютера, відвідування занять з баскетболу, придбання абонементу для відвідування спортивного клубу, підготовчими комп'ютерними курсами, занять з репетитором з математики та англійської мови, простудними захворюваннями, повноцінним харчуванням, суд першої інстанції виходив з того, що ці витрати не відносяться до додаткових у розумінні вимог ст. 185 СК України, оскільки не викликані особливими обставинами і відносяться до основних витрат, які батьки несуть на утримання дітей, в тому числі виходячи із своїх матеріальних можливостей.
Апеляційний суд погоджується з даними висновками, виходячи із наступного.
Із матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 9 т. 1).
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що також є місцем проживання позивача ОСОБА_1 (а. с. 10, 11 т. 1).
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2011 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 17 червня 2011 року до його повноліття (а. с. 12 т. 1).
Згідно характеристики на ОСОБА_3 , складеної класним керівником та директором спеціалізованої школи № 43 "Грааль" 10 січня 2019 року, за період навчання ОСОБА_3 виявив середній рівень навчальної діяльності, краще засвоює предмети суспільно-гуманітарного циклу, бере активну участь у спортивних змаганнях та виховних заходах школи. Дитина виховується в неповній сім'ї, батьки розлучені; вихованням учня займається мама, яка створює для сина всі необхідні умови для всебічного і гармонійного розвитку, бере участь у роботі батьківського комітету, відвідує батьківські збори; батько з 01 вересня 2018 року не цікавиться успіхами сина, батьківські збори не відвідує, з класним керівником і вчителями не спілкується (а. с. 13).
На а. с. 15 - 18 т. 1 знаходяться копії товарних чеків на ім'я ОСОБА_3 : оплата за курси WEB, вартість 1500 грн. за місяць: від 11 травня 2019 року, від 08 вересня 2018 року, два чеки від 17 листопада 2018 року; оплата за курси UNITY 3D, вартість 1500 грн. за місяць: від 24 березня 2018 року, від 21 квітня 2018 року, від 23 вересня 2017 року, від 09 грудня 2017 року; на чеках проставлений відтиск печатки "IMPULSE-UNIVER "IMPULSE UKRAINE", всього на суму 12000 грн.
На а. с. 19 - 20 т. 1 знаходяться копії дипломів ТОВ "Інфопульс Україна" на ім'я ОСОБА_3 від 18 травня 2019 року та 28 квітня 2018 року, якими засвідчено закінчення курсів "Web розробник", "Основи програмування на Java" та "Створення ігор в UNITY 3D".
На а. с. 22 т. 1 знаходиться копія товарного чеку № 28 від 30 травня 2017 року, згідно якого придбано ноутбук Asus вартістю 4530 грн. в інтернет-магазині Technodream.com.ua.
На а. с. 23, 29, 35 т. 1 знаходяться копії квитанцій від 17 листопада 2019 року на суму 800 грн., отримувач ОСОБА_7 , призначення платежу "за англ. 11.19 ОСОБА_3 ", та від 14 жовтня 2019 року на суму 800 грн., отримувач ОСОБА_7 , призначення платежу "за зан. английским 10.19 ОСОБА_3 ", від 10 жовтня 2019 року на суму 200 грн., отримувач ОСОБА_10 , призначення платежу "за зан. англ. 09.10 Н. Прудь", від 31 жовтня 2019 року на суму 600 грн., отримувач ОСОБА_10 , призначення платежу "за зан. мат. 30.10 і 01.11 ОСОБА_3 ", від 21 листопада 2019 року на суму 400 грн., отримувач ОСОБА_10 , призначення платежу "за мат. 20.11 і 22.11 ОСОБА_3 ", від 15 листопада 2019 року, сума 400 грн., отримувач ОСОБА_10 , призначення платежу "за мат. 13.10, 15.10 ОСОБА_3 ", від 29 листопада 2019 року, сума 400 грн., отримувач ОСОБА_10 , призначення платежу "за мат. 27.11 і 04.12 ОСОБА_3 ", від 26 вересня 2019 року на суму 400 грн., отримувач ОСОБА_10 , призначення платежу "за англ. 25.09, 27.09 ОСОБА_3 "., всього 4000 грн.
На а. с. 24 - 28, 36 т. 1 знаходяться дублікати квитанції ПриватБанку одержувачі ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 : від 18 вересня 2019 року, сума 800 грн., від 21 грудня 2017 року, сума 1600 грн., від 19 березня 2019 року, сума 750 грн., від 15 лютого 2019 року, сума 750 грн., від 26 квітня 2019 року, сума 750 грн., від 25 грудня 2018 року, сума 201 грн., від 23 січня 2019 року, сума 201 грн., від 22 лютого 2019 року, сума 201 грн., від 01 березня 2019 року, сума 201 грн., від 06 березня 2019 року, сума 201 грн., від 13 березня 2019 року, сума 201 грн., від 20 березня 2019 року, сума 200 грн., від 23 березня 2019 року, сума 200 грн., від 03 травня 2019 року, сума 200 грн., від 18 вересня 2019 року, сума 201 грн., від 08 травня 2019 року, сума 200 грн., від 11 вересня 2019 року, сума 201 грн., всього 7058 грн.
На а. с. 48 т. 1 знаходиться роздруківка з сайту https://buki.com.ua, на якому розміщені інформаційні та контактні дані репетитора ОСОБА_12 , вартість занять 200 грн. за годину, предмети - математика, фізика.
На а. с. 49 - 52 т. 1 знаходяться копії і дублікати квитанцій, отримувач ОСОБА_13 , призначення платежу - за заняття баскетболом: від 14 жовтня 2019 року на суму 396 грн., від 15 жовтня 2019 року на суму 54 грн., від 17 жовтня 2019 року на суму 450 грн., від 12 квітня 2019 року на суму 402,01 грн., від 18 вересня 2019 року на суму 402,01 грн., від 05 березня 2019 року на суму 402,01 грн.
На а. с. 53 т. 1 знаходиться копія квитанції Спорт Лайф про оплату 7490 грн. від 30 листопада 2017 року і товарного чеку з відбитком печатки Спорт Лайф, ФОП ОСОБА_14 , клієнт ОСОБА_3 , "Продаж абонемента", категорія Lux & Spa Kid, сума 7490 грн.; на а. с. 216 т. 1 також знаходиться роздрукована виписка Приват24 за 30 листопада 2017 року, згідно якої було оплачено заняття спортом у спортивному клубі Спорт Лайф на суму 7490 грн.
На а. с. 54 т. 1 знаходиться копія договору № ДРУ 010117 про надання спортивно-оздоровчих послуг, укладеного 30 листопада 2017 року ОСОБА_1 від імені ОСОБА_3 та ТОВ "Спорт-Прайм", за умовами якого клієнт доручає, а виконавець надає спортивно-оздоровчі послуги у спортивному клубі "Sport Life", а клієнт зобов'язується сплатити вартість послуги та дотримуватися усіх умов цього договору. За цим договором клієнт обрав клубну картку Lux & Spa дитяча строком 12 місяців, вартість послуги 7490 грн.
На а. с. 55 т. 1 знаходиться копія доручення № 20180508 від 11 травня 2018 року, яким ОСОБА_1 доручає ОСОБА_15 внесення від свого імені грошових коштів 7000 грн. на рахунки підприємств, що надають туристичні послуги, згідно з листом бронювання та договору.
На а. с. 56 - 57 т. 1 знаходиться копія договору про надання туристичних послуг № 20180508 від 11 травня 2018 року, укладеного ТОВ "Джоін Ап!", ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_16 , згідно якого туроператор зобов'язується відповідно до заяви туриста на бронювання забезпечити надання комплексу туристичних послуг, а турист зобов'язується на умовах даного договору прийняти та оплатити їх. Вартість туристичного продукту 20300 грн. Деталі замовлення: країна Туреччина, курорт Сіде, термін туру з 20 травня по 27 травня 2018 року, маршрут Київ-Анталія-Київ.
На а. с. 214 - 215 т. 1 міститься копія нотаріально посвідченої заяви на ім'я компетентних органів від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про надання згоди на тимчасовий виїзд до Республіки Туреччина з метою оздоровлення та відпочинку в період з 19 травня 2018 року по 01 вересня 2018 року ОСОБА_3 в супроводі ОСОБА_17 , а також копія закордонного паспорту дитини з візовими відмітками м. Анталія 20 травня та 28 травня 2018 року.
На а. с. 58 т. 1 знаходиться копія квитанції № 25 від 01 квітня 2019 року ФОП ОСОБА_18 (вид діяльності 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування) на суму 10940 грн. за проживання ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_3 з 25 березня по 04 квітня 2019 року.
На а. с. 5 - 8 т. 2 знаходиться роздруківка з мережі Інтернет (колонтитули сайту відсутні), згідно якої в санаторії "Марта" по вул. Біласа 7-а м. Трускавець надаються спеціальні лікувальні програми оздоровлення системи ЖКТ.
На а. с. 60 - 75 т. 1 знаходяться копії посадочних документів на ім'я ОСОБА_3 за напрямками Київ-Пасажирський/Трускавець, 24 березня 2019 року, 339,73 грн.; Трускавець/Київ-Пасажирський 04 квітня 2019 року, 389,68 грн.; Київ-Пасажирський/Миколаїв, 16 червня 2017 року, 115,09 грн.; Миколаїв/Київ-Пасажирський 23 квітня 2017 року, 111,78 грн.; Трускавець/Київ-Пасажирський 06 квітня 2017 року, 260,79 грн.; Трускавець/Київ-Пасажирський 05 квітня 2017 року, 239,26 грн.; Київ-Пасажирський/Трускавець 26 березня 2017 року, 279,99 грн.; Київ-Пасажирський/Славське 18 січня 2017 року, 198,54 грн.; Миколаїв/Київ-Пасажирський 15 липня 2018 року, 155,27 грн., Миколаїв/Київ-Пасажирський 15 квітня 2018 року, 139,70 грн., Львів/Київ-Пасажирський 25 лютого 2018 року, 365,31 грн., Київ-Пасажирський/Яремче 16 лютого 2018 року, 191,09 грн., Миколаїв/Київ-Пасажирський 16 жовтня 2017 року, 125,23 грн., Миколаїв/Київ-Пасажирський 17 липня 2017 року, 133,57 грн., Івано-Франківськ/Київ-Пасажирський 02 вересня 2017 року, 116,44 грн., Київ-Пасажирський/Миколаїв 13 жовтня 2017 року, 132,24 грн., всього на суму 3293,71 грн.
На а. с. 76, 92 т. 1 знаходиться копія квитанції на суму 1395,41 грн. від 31 серпня 2018 року та на суму 1487 грн. від 20 серпня 2017 року за придбання канцтоварів і рюкзака.
На а. с. 77 - 90 т. 1 знаходиться копії розрахункових документів за 2017 - 2019 роки за придбання одягу на загальну суму 33468,20 грн.
На а. с. 91 т. 1 знаходиться копія фіскального чеку на суму 123,30 грн. за придбання шампуня і гелю для душу.
На а. с. 93 т. 1 знаходиться копія товарного чеку від 28 липня 2016 року на суму 768,60 грн. за придбання сумки спортивної.
На а. с. 94 - 97 т. 1 знаходиться копія чеку з аптеки від 27 червня 2019 року на суму 982,63 грн., від 02 листопада 2019 року на суму 751,50 грн., копія рахунку-акту ТОВ "Медичний центр "Добробут-Поліклініка" від 22 квітня 2019 року на суму 310 грн. за надання послуг перев'язки, копія рахунку-акту ТОВ "Медичний центр "Добробут-Поліклініка" від 17 квітня 2019 року на суму 13191 грн. за надання оперативного лікування та супутніх медичних послуг на ім'я ОСОБА_3 .
На а. с. 99а - 106 т. 1 знаходяться копії чеків на придбання продуктів харчування на загальну суму 8162,50 грн.
На а. с. 207 - 213 т. 1 знаходиться копія медичної картки ОСОБА_3 , згідно запису на а. с. 213, дитина є кандидатом на оздоровлення в санаторії гастроентерологічного профілю; на а. с. 4 т. 2 знаходиться копія виписки із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_3 за 02 березня 2020 року, згідно якої він потребує оздоровлення в санаторіях гастроентерологічного профілю.
На а. с. 218 - 222 т. 1 знаходяться копії досліджень УЗД молочних залоз, консультативних висновків спеціаліста з приводу звернень позивача ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 також є батьком неповнолітніх ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 155 - 157 т. 1) та 31 липня 2012 року уклав шлюб з ОСОБА_23 (а. с. 158 т. 1).
На а. с. 159 т. 1 наявна копія розписки від 22 серпня 2019 року, складеної ОСОБА_2 про те, що він отримав у ОСОБА_1 кошти в розмірі 18600 грн., які зобов'язується повернути в строк до 23 серпня 2020 року.
На а. с. 161 т. 1 наявна копія посвідчення багатодітної сім'ї ОСОБА_24 та ОСОБА_2 .
На а. с. 164 - 189 т. 1 наявні копії консультативних висновків лікарів за 2018 - 2019 роки за зверненнями відповідача і його дітей ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , копія договору про надання платних медичних послуг від 23 серпня 2019 року, укладеного ОСОБА_2 з міжнародним центром нейрохірургії, вартість яких складає 18600 грн., копії протоколів МРТ, копія довідки про проведення оплати ОСОБА_24 плати за платні медичні послуги за ОСОБА_2 у розмірі 18693 грн., копія довідки ТОВ "Екстрім Прайд" від 28 січня 2020 року про розмір заробітної плати з 17 липня 2019 року по 31 грудня 2019 року 36156,52 грн.
На а. с. 62 - 76 т. 2 знаходяться копії податкових декларацій ФОП ОСОБА_2 за 2016 - 2019 роки, згідно якої в 2016 році ним отримано 1561837,90 грн., в 2017 році - 0 грн., в 2018 році - 1497142,13 грн., за 3 квартали 2019 року - 3674715,69 грн.
На а. с. 77 т. 2 знаходиться лист Управління праці, соціального захисту та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради від 19 червня 2020 року № 1804, яким повідомлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків Управління праці м. Буча з категорією "Багатодітна сім'я" з 19 травня 2015 року, у 2019 році йому та його сім'ї були нараховані пільги на житлово-комунальні послуги, у грудні 2019 року пільга була закрита за причиною "дохід перевищує податкову соціальну пільгу".
На а. с. 91 - 189, 190 - 231 т. 2 міститься виписка за особовим рахунком ОСОБА_2 за період з 22 червня 2018 року по 08 липня 2020 року з відображенням руху коштів від підприємницької діяльності, та копії розрахунково-платіжних відомостей ОСОБА_2 .
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Крім того, до апеляційної скарги позивачем надано копію постанови Київського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року у справі № 760/31751/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про індексацію аліментів та збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину. Даний доказ є новим доказом в розумінні вимог ч. 3 ст. 367 ЦПК України, однак враховуючи, що його не існувало станом на час ухвалення рішення, а отже у позивача не було можливості подати його до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від неї, апеляційний суд приймає зазначений доказ.
Так, постановою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року у справі № 760/31751/19 залишено без змін рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 лютого 2020 року, яким збільшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 з 500 грн. щомісяця до 3000 грн. щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Встановлено, що рівень життя відповідача не відповідає тому доходу, який він отримує офіційно, працюючи в ТОВ "Екстрім Прайд", і є вищим.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи висновки суду по суті позовних вимог та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується наступним.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом статті 180 СК України (тут і далі - у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Одним із різновидів аліментних зобов'язань між батьками і дітьми є зобов'язання батьків брати участь у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України): Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Наявність фактично понесених або передбачуваних додаткових витрат має довести особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення.
У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону, брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2018 року у справі № 127/16614/15-ц (провадження № 61-2371св18) Верховний Суд дійшов висновку, що «вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі».
За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 749/106/17 (провадження № 6-1489цс17) та постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 643/11742/16-ц (провадження № 61-26879св18), в постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року в справі № 201/15248/16-ц.
Системне тлумачення частини другої статті 185 СК України і статті 182 СК України дозволяє констатувати, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Так, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції в означеній частині дійшов обґрунтованого висновку про те, що вартість поїздок дитини до інших міст України і туристичної подорожі до Республіки Туреччина, придбання речей, взуття, одягу, витрати на харчування, лікування простудних захворювань, вартість підготовчих комп'ютерних курсів, занять з репетиторами, оплата за відвідування занять з баскетболу та придбання абонементу для відвідування спортивного клубу не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками, оскільки здійснені позивачем зазначені витрати не є крайньою необхідністю чи особливими обставинами в розумінні положень статті 185 СК України.
Зокрема, витрати на харчування, взуття, одяг, лікування простудних захворювань є звичайними витратами з утримання дитини, участь батька в яких відповідно до ст. 181 СК України вже забезпечено шляхом стягненням аліментів на підставі судового рішення.
Враховуючи наведене, апеляційним судом відхиляються доводи апеляційної скарги в частині обґрунтування придбання позивачем взуття, спортивної сумки і рюкзаків.
Позивач не довела існування особливих обставин, які зумовили б необхідність занять з репетиторами і проходження комп'ютерних курсів, при наявності можливості отримання дитиною безкоштовної середньої освіти, гарантованої державою, та не довела погодження такого вибору з батьком дитини.
Посилання позивача в апеляційній скарзі, що спеціалізована школа № 43 "Грааль" є безкоштовним середнім закладом, в якому наявна проблема кадрової плинності, відхиляються апеляційним судом, оскільки нічим не підтверджуються, не є доказом надання дитині шкільної освіти, яка не відповідає державним стандартам, та не доводять необхідності додаткових занять з репетиторами.
Крім того, позивач не довела належними та допустимими доказами, що придбання ноутбуку в травні 2017 року за кілька місяців до початку курсів, а також відвідування занять з баскетболу та спортивного клубу, було спрямовано саме на розвиток здібностей дитини і не є способом забезпечення її дозвілля.
Апеляційний суд враховує, що обґрунтовуючи необхідність оплати занять з репетиторами і з баскетболу на підставі лише самих квитанцій про здійснення оплати, позивач не надала доказів, які підтверджують підстави для оплати, зокрема укладення з отримувачами коштів правочинів на надання відповідних послуг, як і фактичне надання ними таких послуг.
Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що дитині було рекомендовано поїздку до Туреччини в лікувальних цілях, викликаних її станом здоров'я, оскільки із медичних документів дитини, наявних в матеріалах справи, лікарями рекомендовано лише оздоровлення дитини в санаторіях гастроентерологічного профілю.
Цих обставин не доводить нотаріально посвідчена заява, складена ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для виїзду дитини у Туреччину, в якій зазначено, що виїзд здійснюється з метою оздоровлення, оскільки заяву складено на розсуд самих батьків дитини без посилання на відповідні медичні рекомендації.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що такі обставини як перебування дитини на медичному обліку з хронічним захворюванням, необхідність витрат на розвиток здібностей дитини: тренування по баскетболу, репетитор з математики, вивчення англійської мови, - враховано судами при розгляді справи № 760/31751/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, за результатами розгляду якої ухвалено рішення про збільшення розміру аліментів до 3000 грн. щомісяця (а. с. 9 - 15 т. 3).
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що загальна сума доходу ФОП ОСОБА_2 за 2016 - 2019 роки становить 7800394,83 грн., апеляційний суд враховує, що відповідачем надано виписку по рахунку, із якого вбачається, що ним як суб'єктом підприємницької діяльності за цей же період понесено співмірні витрати.
Крім того, сама по собі можливість здійснення оплати додаткових витрат на дитину без доведення позивачем особливих обставин, якими вони викликані, що передбачено ст. 185 СК України, не є підставою для задоволення позову.
Із цих же підстав відхиляються доводи апеляційної скарги, що постановою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року встановлено, що спосіб і рівень життя ОСОБА_2 значно перевищують дохід 5313 грн. в місяць, який отримується ним офіційно в ТОВ "Екстрім Прайд".
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції і зводяться до переоцінки доказів і помилкового твердження позивача, що судом не оцінено документів, наданих нею на підтвердження витрат.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (§ 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00).
При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30).
Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 вересня 2020 року про відмову в стягненні додаткових витрат на утримання дитини залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді : Кашперська Т.Ц.
Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.