Справа № 11-cc/824/841/2020
Єдиний унікальний номер 754/15230/20-к Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
01 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
представника власника майна ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Навара-К» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 20 листопада 2020 року у кримінальному провадженні №32020100110000114 від 21.02.2020 року, -
Зазначеною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 та накладено арешт у кримінальному провадженні 32020100000000114 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.212 КК України, а саме на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на рахунку ТОВ «Навара-К» (ЄДПРОУ 32799677) № НОМЕР_1 (українська гривня), що відкритий в АТ «МетаБанк», за винятком видаткових операцій виключно з виплати заробітної плати, платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що є підстави для накладення арешту на вказане майно, з метою його збереження, оскільки майно відповідає критеріям передбаченим ст.98 КПК України.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Навара -К» ОСОБА_7 просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що під час розгляду клопотання про накладення арешту директор товариства та його представники присутніми не були, ухвалу слідчого судді отримали згідно наявної розписки 23.12.2020 року. Також апелянт не погоджуючись з прийнятим слідчим суддею першої інстанції рішення просить його скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити органу досудового розслідування в накладенні арешту на майно товариства.
Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на порушення слідчим суддею вимог ст. 170 КПК України. Слідчим суддею не зазначено та належним чином не обґрунтовано, яким чином грошові кошти, що є або надійдуть на рахунок товариства, мають відношення до кримінального провадження, які саме сліди вчинення злочину могли залишитися на них, та чи можна їх використовувати як речовий доказ у кримінальному провадженні.
Отже, можна прийти до висновку про те, що оскільки грошові кошти у безготівковій формі, є виключно записами на рахунках у банках, то вони не відповідають критерію «матеріальності», визначеного у статті 98 КПК України, а відтак не можуть бути визнані речовими доказами.
Окрім того апелянт зазначає про те,що слідчим суддею не вказано конкретну суму, на яку накладається арешт, що позбавляє ТОВ «НАВАРА-К» можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність, виконувати договірні зобов'язання, проводити поточні платежі. Звертає апелянт увагу і на те, що ТОВ «НАВАРА- К» є добросовісним платником податків, своєчасно подає податкову звітність та сплачує необхідні податки та збори до бюджету.
Також апелянт вказує про те, що слідчим суддею не враховано відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення конкретними посадовими особами TOB «НАВАРА- К», та жодним чином не досліджено розумність та співмірність обмеження права власності товариства у зв'язку із відсутністю встановленої і конкретно визначеної суми заподіяних збитків.
Колегія суддів приймає до уваги доводи клопотання про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його з огляду на те, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно ні власник майна, ні його представники присутніми не були, ухвалу слідчого судді згідно наявної в матеріалах судового провадження інформації отримали лише 23.12.2020 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ТОВ «Навара-К» - ОСОБА_7 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, Третім слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень СУ ГУДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32020100110000114 від 21.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України. В межах зазначеного кримінального провадження прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на рахунку ТОВ «Навара-К» (ЄДПРОУ 32799677) №НОМЕР_1 (українська гривня) В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, що грошові кошти є предметом та доказом розслідування кримінального правопорушення за ч. 1 ст.212 КК України, є речовими та належним доказом, що підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Слідчий суддя погодився з доводами клопотання та прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на грошові кошти з метою збереження речових доказів.
З таким висновком слідчого судді, колегія суддів погоджується частково.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Між тим, слідчий суддя, хоча і прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № №32020100110000114 від 21.02.2020 року, а також правильно визначив в якості мети та правової підстави для накладення арешту п. 1 ч. 2 та ч. 10 ст. 170 КПК України, тобто наклав арешт на майно з метою його збереження. Разом з тим, на переконання колегії суддів, задовольнивши клопотання прокурора в повному обсязі слідчим суддею не були враховані вимоги п.п. 4), 5), 6) ч.2 ст. 173 КПК України, не було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для його власників.
Так, зазначеними пунктами частини другої ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати мету, правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні органу досудового розслідування та відповідати вимогам закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним. Позбавлення власності допускається лише «на умовах, передбачених законом», тоді як держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції.
З матеріалів доданих до клопотання органу досудового розслідування, зокрема, Висновку судово-економічної експертизи №1-05/10/2020-сее від 05.10.2020 року у кримінальному провадженні 32020100110000114, проведеної за постановою органу досудового розслідування, вбачається, що службовими особами ТОВ «НАВАРА-К» (код ЄДРПОУ 32799677) за період 2017-2019 років не донараховано суму орендної плати за використання земельної ділянки площею 5,2557 га (кадастровий номер 8000000000:63:502:00001) у розмірі 4 523 242,49 гривень. Саме на таку суму грошових коштів повинно бути накладено арешт з метою збереження, як речових доказів у кримінальному провадженні № №32020100110000114, з огляду на те, як орган досудового розслідування формував свої питання перед експертами та яка методика була використана експертами при проведенні досліджень.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна на грошові кошти у сумі4 523 242,49 гривень, що знаходяться на рахунку ТОВ «Навара-К» (ЄДПРОУ 32799677) № НОМЕР_1 (українська гривня), які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст.98, 117, 167, 170 - 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Поновити представнику ТОВ «Навара-К» - адвоката ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 20 листопада 2020 року.
Апеляційну скаргу представника ТОВ «Навара-К» - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 20 листопада 2020 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 та накладено арешт у кримінальному провадженні 32020100000000114 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.212 КК України, а саме на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на рахунку ТОВ «Навара-К» (ЄДПРОУ 32799677) № НОМЕР_1 (українська гривня), що відкритий в АТ «МетаБанк», за винятком видаткових операцій виключно з виплати заробітної плати, платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту у кримінальному провадженні 32020100000000114 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.212 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №32020100000000114, а саме: грошові кошти у сумі 4 523 242,49 гривень, що знаходяться на рахунку ТОВ «Навара-К» (ЄДПРОУ 32799677) №НОМЕР_1 (українська гривня), що відкритий в АТ «МетаБанк», за винятком видаткових операцій виключно з виплати заробітної плати, платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.
Ухвала Київського апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4