Справа № 11-кп/824/645/2021 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
27 січня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у режимі відеоконференції з ДУ «Бориспільська виправна колонія 119» апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 03.04.2019, -
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03 квітня 2019 року задоволено клопотання Міністерства юстиції України та приведено вирок Свердловського районного суду м. Костроми Російської Федерації від 21 грудня 2017 року відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність із законодавством України.
Визначено, що ч. 2 ст. 210, ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації відповідає ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 307 КК України та визначено ОСОБА_8 покарання за ч. 1 ст. 255 КК України - 5 років 6 місяців позбавлення волі, за ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 307 КК України - 8 років позбавлення волі, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складення призначених покарань у виді позбавлення волі строком на 11 років.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 ухвалено обчислювати з 21 грудня 2017 року, зараховано в строк відбування покарання строк тримання під вартою з 23 травня 2015 року по 20 грудня 2017 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити оскаржувану ухвалу та викласти п.п. 1-5 резолютивної її частини в наступній редакції: «Клопотання Міністерства юстиції України - задовольнити частково. Привести вирок Свердловського районного суду м. Костроми від 21 грудня 2017 року відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, м. Київ, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , у відповідність із законодавством України. Визначити, що ч. 2 ст. 210, ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації відповідає ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 307 КК України відповідно. На підставі вироку Свердловського районного суду м. Костроми від 21.12.2017року засудженому ОСОБА_8 визначити покарання: за ч. 1 ст. 255 КК України у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі, за ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 65, 66, 69, 69-1, 610 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі без застосування додаткового покарання, з урахуванням вимог ст. ст. 65, 66, 69, 69-1, 610, ч. ч. 1, 2 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити до відбування ОСОБА_8 - 8 років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з 21 грудня 2017 року, зарахувавши в строк відбування покарання строк тримання під вартою (попереднього ув'язнення) з 23 травня 2015 року по 10 квітня 2018 року включно з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі. В іншій частині клопотання Міністерства юстиції України - відмовити».
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого ОСОБА_8 та його захисника, які підтримали подану ОСОБА_8 апеляційну скаргу та просили задовольнити її, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про те, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції про передачу засуджених осіб від 12 березня 1983 року, компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок з використанням судової та адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин. Згідно з положеннями ст. 11 Конвенції, яка передбачає, що у разі зміни вироку застосувати процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку.
При визначені строку покарання, який підлягатиме відбуванню ОСОБА_8 в України, суд повинен звернути увагу на положення частини першої статті 10 та частини першої статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року щодо максимального врахування покарання, визначеного вироком російського суду, з метою створення належних підстав для реалізації засудженим ОСОБА_8 прав бути переданим в Україну як державу свого громадянства для подальшого відбування покарання.
При приведенні вироку у відповідність суд не призначає покарання із дотриманням загальних засад призначення покарання, а визначає статті і строк позбавлення волі на підставі вироку іноземної держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.
Відповідно до діючого Кримінального кодексу України, вчинення дій, а саме: незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів вчинені організованою групою, в особливо великих розмірах, передбачено диспозицією ч. 3 ст. 307 КК України, та за вчинення таких дій, санкцією цієї частини статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Частинами 1, 2 ст. 70 КК України, передбачено,що при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку. Встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_8 засуджено вироком Свердловського районного суду м. Костроми від 21 грудня 2017 року за ч. 2 ст. 210 КК Російської Федерації до покарання у виді позбавлення волі 5 років 6 місяців, за ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст 228.1 КК Російської Федерації - 8 років позбавлення волі, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 69 КК Російської Федерації, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складення призначених покарань, остаточно визначено до відбування 11 років позбавлення волі.
Враховуючи, що призначене ОСОБА_8 за вироком Свердловського районного суду м. Костроми від 21 грудня 2017 року покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років за своїм видом і тривалістю є сумісним із законодавством України, суд першої інстанції привів вирок Свердловського районного суду м. Костроми Російської Федерації від 21 грудня 2017 року щодо ОСОБА_8 у відповідність із законодавством України.
З таким рішення погоджується і колегія суддів.
Доводи захисника щодо необхідності застосування у даному випадку положень ст. 69-1 КК України, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки не підлягають розгляду при вирішенні питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.
Частино 4 ст. 610 КПК України передбачено, що при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків: якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України; якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.
Отже, суд першої інстанції, визначаючи ОСОБА_8 строк покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку Свердловського районного суду м. Костроми Російської Федерації від 21 грудня 2017 року, дотримався вимог Закону, і доводи захисника у цій частині є неспроможними.
Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника про зарахування ОСОБА_8 строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 23.05.2015 по 10.04.2018.
Згідно ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України №838- VIII від 26.11.2015 зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018, якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягають ч.5 ст. 72 КК України у вказаній редакції в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Як вбачається з матеріалів справи, вирок Свердловського районного суду м. Костроми від 21 грудня 2017 рокунабув чинності 10.04.2018.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зарахування ОСОБА_8 у строк покарання строк його попереднього ув'язнення з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі за період з 23.05.2015 по 10.04.2018.
Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для зміни рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
З огляду на викладене, апеляційна скарга засудженого ОСОБА_8 підлягає частковомузадоволенню, а ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 03 квітня 2019 року зміні у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Керуючись ст. ст. 405, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 03 квітня 2019 року про приведення вироку Свердловського районного суду м. Костроми Російської Федерації від 21 грудня 2017 року щодо ОСОБА_8 у відповідність із законодавством України змінити.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 зарахувати ОСОБА_8 в строк відбування покарання час тримання його під вартою з 23.05.2015 по 10.04.2018 з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.
В іншій частині ухвалу суду залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: _______________ _______________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4