Справа № 760/13194/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/172/2021 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_2
26 січня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року, яким:
ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Черкаси, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, дітей немає, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, раніше судимого: 06 жовтня 2018 року Святошинським районним судом м. Києва за ст.69, ч.3 ст.185 КК України до двох років позбавлення волі,-
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,-
Як встановлено судом першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 06.03.2018 приблизно о 10:30 годині, піднявся на другий поверх жилого будинку адресою: АДРЕСА_2 та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь приготовлених для вчинень злочину інструментів, пошкодив замок квартири вищевказаного будинку АДРЕСА_3 , належної ОСОБА_9 та проник у середину житлового приміщення.
Перебуваючи у вищевказаній квартирі, ОСОБА_7 заволодів виявленим у середині майном ОСОБА_9 , а саме: телевізором марки «Самсунг LCD 32D551» вартістю 4000 гривень, золотою каблучкою вагою 2 г вартістю 7500 гривень, золотими сережками у вигляд листків рослини з перлиною темно-синього кольору та камінчиком вагою 3 г. вартістю 1500 гривень, срібним сережками з цирконієм вартістю 600 гривень мобільним телефоном марки «Самсунг S2» вартістю 5000 гривень, мобільним телефоном марки «Нокіа Н73» вартістю 800 гривень, мобільним телефоном марки «Нокіа» вартістю 500 гривень, перфоратором марки «Бош» вартістю 3000 гривень та грошовими коштами в сумі 5000 гривень.
Завершуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_7 разом із викраденим, залишив приміщення вищевказаної квартири, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим вчинив всі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця та завдав потерпілій ОСОБА_9 майнової шкоди в розмірі 27900 грн.
Крім того, ОСОБА_7 04.05.2018 приблизно о 14:40 годині, перебуваючи біля магазину «Київстар», що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, 16/50 біля вхідних скляних дверей даного магазину побачив велосипед синього кольору марки «Formula», номер рами НОМЕР_1 , вартістю 3200 гривень, який належить ОСОБА_10 та там був тимчасово залишений неповнолітнім ОСОБА_11 . У цей момент у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме вищевказаного велосипеду синього кольору марки «Formula», який належить ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, впевнився у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, наблизився до вищевказаного велосипеду, сів на нього та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим в подальшому на свій власний розсуд, тим самим таємно викрав чуже майно, завдавши потерпілому ОСОБА_10 майнової шкоди на загальну суму 3200 гривень.
Крім того, ОСОБА_7 , будучи притягнутим до кримінальної відповідальності 05.05.2018 СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та 22.05.2018 р. СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, 02.07.2018 року переслідуючи корисливі мотиви, бажаючи незаконно збагатитися шляхом проникнення до житла та таємного викрадення чужого майна, взявши з собою заздалегідь заготовлені інструменти, необхідні для відкриття замків вхідних дверей прибув до будинку АДРЕСА_4 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна перебуваючи на вулиці біля вищевказаного будинку переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, о 12 годині 21 хвилин, за допомогою універсального магніту від вхідних дверей потрапив до під'їзду №4 будинку АДРЕСА_4 , після чого ОСОБА_7 сходами піднявся на 5-й поверх, де продзвонив квартири на предмет перебування власників. Переконавшись, що на поверсі власників не має, обрав для вчинення крадіжки квартиру АДРЕСА_5 та підійшовши до дверей переконався що, за його діями ніхто не спостерігає та його діям ніхто не завадить, за допомогою, викрутки зняв дверну ручку, після чого за допомогою балонного ключа зламав серцевину замка та потрапив до квартири, при цьому достовірно усвідомлюючи, що чуже помешкання є недоторканим.
Перебуваючи у квартирі АДРЕСА_6 ОСОБА_7 , таємно викрав наступне майно, що належить потерпілій ОСОБА_12 , а саме:
- перстень золотистого кольору (біжутерія), вартістю 400 гривень; пара сережок та підвіска жовтого металу з камінцями червоного кольору (біжутерія), комплект, вартістю 400 гривень;
- пара сережок жовтого металу з білими камінцями (біжутерія), вартістю 400 гривень;
- пара сережок жовтого металу без каміння (біжутерія), вартістю 400 гривень;
- пара сережок жовтого металу з кольоровими камінцями (біжутерія), вартістю 400 гривень;
- ланцюжок з підвіскою круглої форми у виді знаку зодіак (Стрілець) з металу жовтого кольору (біжутерія), вартістю 400 гривень;
- підвіска жовтого металу з бусиною білого кольору (біжутерія), вартістю 400 гривень;
- ланцюжок жовтого металу довжиною 50 см. (біжутерія), вартістю 400 гривень;
- гроші у сумі 300 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 03.07.2018 становить (2623 гривень за 100 доларів) 7869 гривень,
та майно, що належить потерпілій ОСОБА_13 , а саме:
- сережка у вигляді кільця 1 штука золото 585 проби, вартістю 2500 гривень;
- золотий ланцюжок довжиною 45,5 см. з хрестиком (золото 585 проби), комплект, вартістю 8000 гривень;
- підвіска золота 583 проба, вартістю 1000 гривень;
- срібний ланцюжок з хрестиком, комплект вартістю 700 гривень;
- фрагмент ланцюжка з білого металу близько 45 см., (біжутерія), вартістю 100 гривень;
- застібка дитячого комбінезону вартістю 30 гривень; золота сережка 1 штука, вартістю 4000 гривень; дві пари сережок для проколювання вух, вартість кожної 200 гривень, на загальну суму 400 гривень;
- гроші у сумі 6000 гривень;
- мобільний телефон марки «Сіеменс» імеі: НОМЕР_2 , вартістю 300 гривень;
- мобільний телефон марки «Самсунг Галаксі Дуос» імеі: 1) НОМЕР_3 , 2) НОМЕР_4 , вартістю 1500 гривень.
В подальшому з викраденим майном ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Злочинними діями ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_12 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 11069 гривень та потерпілій ОСОБА_13 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 24530 гривен.
Вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначено йому покарання у виді одного місяця арешту.
ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначено йому покарання у виді чотирьох років та шести місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, визначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді чотирьох років та шести місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Святошинського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2018 року визначено покарання ОСОБА_7 , у виді позбавлення волі на строк п'ять років. Строк відбуття покарання ОСОБА_7 за даним вироком рахувати з моменту набрання ним законної сили, зарахувавши на підставі ч.4 ст.70 КК України в строк відбуття покарання за даним вироком покарання, відбуте частково за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2018 року починаючи з 03 липня 2018 року.
Вирішено питання відносно речових доказів.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить пом'якшити міру покарання на повну частину строку.
В обґрунтування апеляційної скарги обвинувачений зазначає, що на момент скоєння злочину він був не судимим, але вирок ухвалено як раніше судимому, спираючись на вирок Святошинського районного суду міста Києва. Також, на всьому етапі слідства ОСОБА_7 активно сприяв розкриттю скоєних ним злочинів, у розшуку останній не перебував, та його каяття є справді щирим. Окрім того потерпіла сторона матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_7 не має.
Також, апелянт звертає увагу на те, що частина викрадених ним речей, була повернута їх власникам добровільно.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення захисника ОСОБА_8 , яка також підтримала апеляційну скаргу обвинуваченого та просила її задовольнити,
пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст.404 КПК України, апеляційний суд переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги. У зв'язку з цим, апеляційний суд не наводить доводів на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оскаржено в апеляційній скарзі.
Судовий розгляд даного кримінального провадження проводився в суді першої інстанції в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, а тому висновки суду щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких докази судом не досліджувались, апеляційним судом не перевіряються. Вирок суду першої інстанції в частині доведеності вини ОСОБА_7 та кваліфікації його дій за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, учасниками судового розгляду не оспорюється.
Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що призначене обвинуваченому покарання не відповідає ступеню тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого, через суворість, колегія суддів зазначає наступне.
Так, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції врахував дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, та щодо ОСОБА_7 існує обвинувальний вирок Святошинського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2018 року, відповідно до якого останнього визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та з урахуванням положень ст.69 КК України призначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Також, відповідно до вимог ст.65 КК України суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості скоєного, що вчинений ним злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.
Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнав щире каяття в скоєнні злочину обвинуваченим .
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 за № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання у кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що призначене обвинуваченому покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, в даному випадку є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому доводи викладені в апеляційній скарзі про суворість призначеного ОСОБА_7 покарання задоволенню не підлягають.
Колегія суддів вважає, що підстави для застосування ст.69 КК України відсутні, оскільки з врахуванням особи винного, який вчинив тяжкий злочин, наявність обставин, що пом'якшують покарання, не свідчить про істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення.
Доводи обвинуваченого, викладені в апеляційній скарзі про призначення йому покарання не пов'язаного з позбавленням волі, на думку колегії, є необґрунтованими, оскільки обвинувачений вчинив тяжкий злочин.
Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про призначення обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі, оскільки виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Призначене судом першої інстанції покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді одного місяцю арешту, за ч.3 ст.185 КК України у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі, з застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України остаточно визначене покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді чотирьох років шести місяців позбавлення воді буде необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого. Також суд першої інстанції правильно при призначенні покарання застосував положення ч.4 ст.70 КК України та шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Святошинського районного суду м. Києва від 05.10.2018 року визначив ОСОБА_7 остаточне покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Доводи обвинуваченого про те, що він вчинив дані злочини до ухвалення вироку Святошинським районним судом від 05.10.2018 року, що не було враховано судом при призначені покарання є безпідставними. На переконання апеляційного суду, всі обставини, на які посилається обвинувачений ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, судом першої інстанції при призначенні йому покарання враховані в повному обсязі.
Підстави для застосування ст.69 КК України відсутні, оскільки з врахуванням особи винного, який вчинив тяжкий злочин, наявність обставин, що пом'якшують покарання, не свідчить про істотне зниження ступеню тяжкості вчинених ОСОБА_7 кримінальних правопорушень.
Інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, наслідком яких є зміна чи скасування судового рішення, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено, у зв'язку із чим вирок суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим в той самий строк з моменту отримання судового рішення.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4