Постанова від 22.01.2010 по справі 2-а-1358/09/2036

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2010 р. Справа № 2-а-1358/09/2036

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 04.09.2009р. по справі № 2-а-1358/09/2036

за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >

до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >

про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни",

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до відповідача, управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області, в якому просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області нарахувати недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, нарахувати та виплачувати починаючи 01.01.2009 року підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 04 вересня 2009 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії відповідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”та ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням різниці яка була виплачена у цей період позивачу у меншому розмірі ніж передбачено зазначеними нормами закону або не виплачена.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області нараховувати та виплачувати на користь позивача, починаючи з 01 січня 2009 року підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”та ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврегульованість на законодавчому рівні порядку виплати допомоги особам, які мають статус “дитина війни”, прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України, приписів ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та ст.ст. 99, 100 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов'язку щодо здійснення позивачу доплати до пенсії, відповідно до приписів ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року. При цьому, зазначені висновки суду ґрунтувались на рішеннях Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року та від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, якими визнано неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України” та п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо наявності у відповідача обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України” та п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ці норми втратили чинність, а тому не підлягали застосуванню.

Задовольняючи позовні вимоги щодо здійснення перерахунку та виплатити позивачу підвищення до пенсії, відповідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з 1 січня 2009 року суд першої інстанції виходив з Закону України " Про Державний бюджет на 2009 рік ", яким дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено .

Колегія суддів, погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України " Про Державний бюджет на 2009 рік " розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України . Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Разом з тим, задовольняючи позов суд, поклав на Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області обов'язок протягом всього 2009 року нараховувати та виплачувати на користь позивача підвищення до пенсії, відповідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Колегія суддів не може погодитися з такими доводами суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. На момент звернення до суду позивач не мав підстав вважати, що відповідач порушуватиме в майбутньому його законні права та інтереси.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо порушення прав позивача після настання дати винесення постанови, отже підстав для задоволення позову в частині покладення на Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області зобов"язання нараховувати та виплачувати на користь позивача підвищення до пенсії після винесення постанови суду першої інстанції немає.

Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм матеріального права через неврахування законодавчої неврегульованості питання щодо механізму виплати пенсії, відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, колегія суддів, вважає хибними, з таких підстав.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтоване застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, колегія суддів зазначає наступне.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частинами 1,2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує верховенство права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод", кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В пункті 34 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначено, що поняття "майно" у першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві. Питання, яке має бути розглянуто, стосується того, наскільки обставини справи, що розглядається в цілому, давали заявникові право на майновий інтерес, захищений статтею 1 Першого протоколу.

Тобто, майно у визначенні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції охоплює як власне майно, так і майнові права - належні до виплати кошти, відповідно до національного законодавства.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що з боку відповідача мало місце порушення права власності позивача; тобто, постійні недоплати позивачу протягом 2007, 2008 років 30% доплати до пенсії, у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики фактично порушили право позивача на мирне володіння майном.

Таким чином, виходячи з наведеного, колегія суддів, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині покладення на відповідача обов'язку починаючи з 01 січня 2009 року нараховувати та виплачувати на користь позивача підвищення до пенсії, відповідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.4 ст.202, ч. 2 ст. 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чугуївськомурайоні Харківської області на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 04.09.2009 року по справі № 2-а-1358/09/2036 залишити без задоволення.

Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 04.09.2009 року по справі № 2-а-1358/09/2036 скасувати в частині покладення на Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області обов'язку починаючи з 01 січня 2009 року нараховувати та виплачувати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії, відповідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" -задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року по 04 вересня 2009 року.

В іншій частині постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 04.09.2009р. по справі № 2-а-1358/09/2036 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя< підпис >Бенедик А.П.

Судді< підпис >

< підпис >Калиновський В.А. Кононенко З.О.

< Список > < Текст >

Попередній документ
9478910
Наступний документ
9478912
Інформація про рішення:
№ рішення: 9478911
№ справи: 2-а-1358/09/2036
Дата рішення: 22.01.2010
Дата публікації: 12.07.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: