Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.
Суддя-доповідач - Юрченко В.П.
Україна
Іменем України
27 квітня 2010 року с права № 2-а-22178/09/0570
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Юрченко В.П.,
Суддів: Горбенко К.П.
Лях О.П.,
при секретарі Балакай І.Л.,
за участю:
представників позивача Круглової Г.В., Чеверди Г.О.,
представника відповідача Фролової Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року у справі за позовом Державного підприємства "Донецьквантажтранс" до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року позовні вимоги Державного підприємства "Донецьквантажтранс " до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька задоволено повністю, внаслідок чого, визнано дії щодо винесення повідомлень про перерозподіл сплачених сум на сплату податку на додану вартість від 30.07.2009 року № 105660016385201 на суму 5 944, 39 грн., від 27.09.2009 року № 105660000686480 на суму 2 163,94 грн., від 30.09.2009 року №105660016416843 на суму 1 468,87 грн., від 29.10.2009 року №105660004208673 на суму 1 429,51 грн. та зобов'язано відповідача внести зміни до картки обліку особового рахунку ДП "Донецьквантажтранс " шляхом виключення суми нарахованої пені в розмірі 11 006,71 грн.
З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач - Державна податкова інспекція в Куйбишевському районі м. Донецька та звернулася із апеляційною скаргою, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, які є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення з відмовою у задоволенні позову у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційні скарги, надав пояснення аналогічні тим, що викладені в апеляційній скарзі. Представники позивача підтримали позовні вимоги та заперечували проти доводів апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, Державне підприємство "Донецьквантажтранс" (ЄДРПОУ 34828840) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 25 грудня 2006 року та перебуває на обліку відповідача як платник податку на додану вартість.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2009 року у справі №2а-5472/09/0570, з позивача стягнутий податковий борг з податку на додану вартість, який станом на 31.03.2009 року складає 328 006 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.06.2009 року виконання вищевказаної постанови розстрочено шляхом щомісячних платежів по 13 666,92 грн. починаючи з серпня 2009 року по травень 2011 року, а в липні 2009 року - 41 000,75 грн.
Державною податковою інспекцією в Куйбишевському районі м. Донецька відповідно до абз. 2 п.п. 16.3.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» здійснено розподіл сплачених сум Державним підприємством "Донецьквантажтранс" на погашення податкового боргу та пені, про що повідомлено платника, а саме:
- повідомленням № 105660016385201 від 30.07.2009 року про зарахування платежу на виконання рішення суду, сплаченого платіжним дорученням №4114 від 30.07.2009 року у сумі 41 000,75 грн., на погашення податкового боргу з податку на додану вартість - 35 056,36 грн. та на погашення пені - 5 944,39 грн.;
- повідомленням № 105660000686480 від 27.08.2009 року про зарахування платежу на виконання рішення суду, сплаченого платіжним дорученням №4490 від 27.08.2009 року у сумі 13 666,92 грн., на погашення податкового боргу з податку на додану вартість - 11 502,98 грн. та на погашення пені - 2 163,94 грн.;
- повідомленням № 105660016416843 від 30.09.2009 року про зарахування платежу на виконання рішення суду, сплаченого платіжним дорученням №4867 від 30.09.2009 року у сумі 13 666,92 грн., на погашення податкового боргу з податку на додану вартість - 12 198,05 грн. та на погашення пені - 1 468,87 грн.;
- повідомленням № 105660004208673 від 29.10.2009 року про зарахування платежу на виконання рішення суду, сплаченого платіжним дорученням №5292 від 29.10.2009 року у сумі 13 666,92 грн., на погашення податкового боргу з податку на додану вартість - 12 237,41 грн. та на погашення пені - 1 429,51 грн.
При цьому у кожному із вказаних платіжних дорученнях за №4114, 4490, 4867, 5292 в графі «призначення платежу» платником зазначено: сплата ПДВ відповідно до рішення суду №2а-5472/09/0570 от 01/07/09.
Зазначені обставини визнаються сторонами, апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права.
Згідно преамбули Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, - цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Підпунктом 16.3.3 цього Закону визначено, що п ри частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.
Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, про порушення позивачем вимог п.п.16.3.3 ст. 16 Закону № 2181. Статтею 7 цього Закону визначені джерела сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.
Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Згідно зі пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України “Про Національний банк України” від 20.05.99 № 679-ХІV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.04 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 16.3.3 статті 16 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин, самостійне перерозподіл податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо не розподілу такого податкового боргу (його частини), та суми, що спрямовується на погашення пені .
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року у справі № 2-а-22178/09/0570 за позовом Державного підприємства "Донецьквантажтранс" до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 27 квітня 2010 року.
Ухвала у повному обсязі складена 30 квітня 2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі.
Головуючий: В.П. Юрченко
Судді: К.П. Горбенко
О.П. Лях