Головуючий суддя першої інстанції - Могильницький М.С. Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
Україна
Іменем України
12 травня 2010 року справа № 2а - 12464/09/0570
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сухарьок М.Г.
Білак С.В.
при секретарі судового засідання Супруні О.О.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача:
від третьої особи: Потоцький М.Ю. - довіреність від 11.01.10р.
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4
на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду
від 16 грудня 2009р.
у справі №2а-12464/09/0570 (головуючий суддя Могильницький М.С., судді: Христофоров А.Б., Галатіна О.О. )
за позовом ОСОБА_4
до
третя особа Державного департаменту інтелектуальної власності
ОСОБА_5
про визнання дій по затвердженню результатів висновків експертизи неправомірними, визнання недійсним рішення про реєстрацію знаку для товарів і послуг, визнання недійсним свідоцтва
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009р. по справі №2а-12464/09/0570 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Державного департаменту інтелектуальної власності, за участю третьої особи - ОСОБА_5 про визнання дій Державного департаменту інтелектуальної власності по затвердженню результатів висновків експертизи за заявкою ОСОБА_5 на знак для товарів і послуг «доктор ОСОБА_5» неправомірними, визнання недійсним рішення Державного департаменту інтелектуальної власності про реєстрацію знаку для товарів і послуг «доктор ОСОБА_5» стосовно частини зазначених в заявці на реєстрацію знаку класів 5, 30 Міжнародного класифікатора знаків для товарів і послуг, визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг «доктор ОСОБА_5» в частині класів 5, 30 Міжнародного класифікатора знаків для товарів і послугу зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Відповідач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Третя особа у письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги заперечувала, вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Представники позивача, третьої особи у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Відповідно до норм частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ у спорах відповідно до процесуального законодавства України. Провадження в адміністративних справах визначається нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За приписами п.1 ч.1 ст.3 наведеного Кодексу адміністративна справа це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено у статті 3 цього Кодексу - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом саме владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у данній справі є право на знак для товарів і послуг.
Статтею 15 Цивільного процесуального Кодексу України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Правовідносини щодо набуття, розпорядження та припинення чинності прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг регулюються цивільним законодавством, а саме главою 44 Цивільного Кодексу України, Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», що в свою чергу є підтвердженням цивільно-правової природи данних відносин.
Згідно з ч. 1 ст. 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торгівельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. В ст. 499 ЦК України зазначено, що права інтелектуальної власності на торгівельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позовної заяви є не оскарження дій Державного департаменту інтелектуальної власності щодо недотримання процедури та порядку видачі свідоцтва, а визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг на підставі невідповідності знака умовам надання правової охорони згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» Тобто, відповідач по справі - Державний департамент інтелектуальної власності не здійснює владні повноваження по відношенню до позивача - ОСОБА_4, оскільки спір не стосується набуття позивачем прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо відсутності підстав для розгляду позову в порядку адміністративного судочинства.
За приписами п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009р. по справі №2а-12464/09/0570 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009р. по справі №2а-12464/09/0570 - залишити без змін.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 12 травня 2010 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді Сухарьок М.Г.
Білак С.В.