Головуючий у суді 1 інстанції - Солоніченко О.В.
Суддя - доповідач - Міронова Г.М.
23 квітня 2010 року справа № 2а-20236/09/1270
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді -Міронової Г.М., суддів - Радіонової О.О., Яманко В.Г., при секретарі - Сухоцькій Д.Ю.,за участю представника позивача Плісова Ю.П. - діючого за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Механізатор» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2009 року у справі 2а-20236/09/1270 за позовом відкритого акціонерного товариства «Механізатор» до Контрольно-ревізійного управління в Луганської області, заступника начальника Контрольно-ревізійного відділу в м. Сєвєродонецьку Луганської області про встановлення відсутності компетенції, визнання дій неправомірними,
У лютому 2009 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.
В обгрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 01 та 04 лютого 2008 року заступником начальника контрольно-ревізійного відділу м. Сєвєродонецька Контрольно-ревізійного управління в Луганській області (надалі - КРО і КРУ) проведено зустрічну звірку з питань достовірності виданих позивачем довідок про заробітну плату колишнім працівникам підприємства для нарахування пенсій. Позивач вважає, що при проведенні зустрічної звірки відповідачі діяли не на підставі та не в межах повноважень, що передбачені ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 8-10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", висновки, викладені в довідці перевірки про встановлення недостовірності виданих довідок про заробітну плату, є необґрунтованими. Крім того, позивач зазначив, що відповідачі вчиненими діями по проведенню вказаної зустрічної звірки порушили право власності позивача, передбачене ч. І, ч.. 4 ст. 41 Конституції України, ч. І ст. 316, ч. І ст. 321 ЦК України. Виходячи з зазначеного, позивач просив суд встановити відсутність компетенції відповідачів на проведення 01 та 04 лютого 2008 року зустрічної звірки з питань достовірності виданих позивачем довідок про заробітну плату колишнім працівникам позивача для нарахування пенсій, щодо об'єкта контролю - позивача; визнати протиправними дії відповідачів щодо проведення 01 та 04 лютого 2008 року зустрічної звірки з питань достовірності виданих позивачем довідок про заробітну плату колишнім працівникам позивача для нарахування пенсій, щодо об'єкта контролю - позивача: визнати недійсною довідку № 230-02/3-3 від 04.02.2008 року зустрічної звірки з питання достовірності виданих ВАТ „Механізатор" довідок про заробітну плату для нарахування пенсій.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2009 року у задоволенні позову було відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення стосовно того, що нову довідку на вимогу відповідача підприємство пенсійному фонду не видало, підпис на довідці відкликало, в майбутньому до підприємство зберігається вірогідність пред'явлення позову про відшкодування збитків.
Представники відповідачів до суду не з'явилися, були повідомлені належним чином, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутністю.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Особливістю цих відносин є те, що вони пов'язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб'єктів у сфері публічно - правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.
Тобто, процесуально - правовий аспект адміністративного позову виражається в тому, що він є зверненням до адміністративного суду за захистом порушених прав та інтересів з боку суб”єкта владних повноважень у сфері публічно - правових відносин, найважливішою ознакою публічно-правових спорів є участь у них суб'єкта владних повноважень.
У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Колегія суддів вважає за доречне звернути увагу сторін на те, що одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є законність. Частина 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу..У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Таким чином, колегія суддів погоджується з застосуванням судом першої інстанції приписів закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" та Постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 «Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою».
Насамперед, колегія суддів вважає доречним визначити термін «зустрічна перевірка».
Відповідно до п.п. 3 п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 «Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою», зустрічна звірка - метод документального підтвердження у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи.
Згідно п. 26 вищевказаного Порядку, з метою документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з об'єктом контролю - підконтрольною установою, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку органами служби можуть проводитися зустрічні звірки у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з об'єктом контролю - підконтрольною установою. Для проведення зустрічної звірки посадовій особі служби видається направлення встановленого ГоловКРУ зразка за підписом керівника, скріпленим печаткою відповідного органу служби. Зустрічна звірка проводиться шляхом документального і фактичного дослідження виду, обсягу операцій, проведених між суб'єктом господарювання та об'єктом контролю - підконтрольною установою. За результатами такої звірки складається у двох примірниках довідка, один примірник якої видається суб'єкту господарювання, що мав правові відносини з об'єктом контролю - підконтрольною установою, у тому ж порядку, що і акт ревізії. Другий примірник довідки долучається до матеріалів ревізії. У разі недопущення посадової особи служби до проведення зустрічної звірки складається за підписом посадових осіб служби акт, у якому фіксується такий факт, і невідкладно письмово інформуються правоохоронні органи для вжиття заходів, передбачених законодавством. Стосовно осіб підконтрольної установи, які чинять перешкоди у проведенні зустрічної звірки і ревізії, вживають заходів для притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до п. 12.ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україн» від 26.01.1993 року, головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право проводити у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, зустрічні звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи.
Згідно приписам ст. 11 вищевказаного Закону, зустрічні звірки, які проводяться органами державної контрольно-ревізійної служби, не є контрольними заходами і проводяться у разі виникнення потреби у їх проведенні на підставі направлення, виписаного керівником органу (підрозділу) державної контрольно-ревізійної служби.
Отже, системний аналіз вищенаведених нормативно-правових актів свідчить про необґрунтованість доводів апеляційної скарги.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Колегія суддів звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Таким чином, зустрічна перевірка, яка оскаржувалась, проведена відповідачем на підставі Закону та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України.
Отже, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачаються.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. 2, ст. 160, ст. 167, 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Механізатор» - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2009 року у справі № 2а-20236/09/1270- залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного провадження вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено 28 квітня 2010 року.
Головуючий суддя : Г.М.Міронова
Судді: О.О.Радіонова
В.Г.Яманко